Научная работа: Стандарт DECT
Росте інтерес до стандарту DECT і за межами
європейського континенту. У США на основі DECT створюється стандарт на засоби
зв'язку, які працюють на частотах 1850/1990 МГц, виділених Федеральною комісією
зі зв'язку (Federal Communications Comission - FCC) для систем персонального
зв'язку (Personal Communications Services - PCS). Частоти PCS поділяються на
кілька діапазонів для ліцензуючих систем і діапазон для неліцензуючих додатків (1910/1930
МГц). Неліцензуючий діапазон буде використовуватися такими системами, як безпровідні
УАТС. Підгрупою TR41.6 Інституту ANSI для подібних додатків був розроблений
стандарт WCPE, що в основному повторює стандарт DECT, за винятком фізичного
рівня, приведеного у відповідність з вимогами FCC. Механізм CDCS, передбачений
стандартом DECT, дозволяє системам WCPE "співіснувати" з іншими
системами, що працюють у тім же діапазоні: система просто не буде
використовувати радіоканал, якщо визначить, що він уже зайнятий.
В даний час стандарт WCPE адаптується також
для додатків (наприклад, систем загального доступу), що функціонують на ліцензуючих
частотах PCS. В ліцензуючих мережах PCS ця технологія буде застосовуватися в
системах нижнього рівня, забезпечуючи високоякісний зв'язок для користувачів з
обмеженою мобільністю в умовах великої щільності абонентів. Імовірно, системи
нижнього рівня будуть використовуватися разом із системами більш високого
рівня, що базуються на звичайній цифровій стільниковій технології.
Споконвічно DECT розглядалася тільки як
телефонна система, однак вже на перших кроках стандартизації було прийняте
рішення інтерпретувати букву "Т" як абревіатуру від слова
"телекомунікації". Справа в тім, що DECT передбачає зсув акцентів у
спектрі послуг від забезпечення переважно голосового зв'язку до мультимедійної
(ISDN), а також може бути використаний як засіб доступу до Internet і Intranet.
Сам же стандарт DECT створювався як один з елементів комунікаційних послуг
майбутнього, і тому навіть самі найближчі перспективи його розвитку включають
такі визнані напрямки, як: двохмодові і трьохмодові термінали, здатні діяти в
різних мережах і підтримуючі DECT , GSM і DCS в залежності від того, в зону
дії якої системи потрапив абонент; причому перші версії таких пристроїв уже
з'явилися; модифікації систем, необхідні для досягнення більш високих
швидкостей передачі даних (до 2 Мбіт/с), здатні забезпечувати швидкісний обмін
даними, відеозв'язок і т.п.
За прогнозами усього через кілька років
переважна більшість усіх безпровідних телефонів в Європі буде працювати в
стандарті DECT . Іншими словами, наше телефонне майбутнє вже невідділиме від
DECT.
Висновки
В період виконання даної науково-дослідної роботи я дізнався
багато нового та цікавого, що крім того, що розширило мій кругозір з даного
питання ще й згодиться в подальшому житті, оскільки це питання перед усім
стосується моєї спеціальності.
В загальному можна сказати, що стандарт DECT є поширеним і достатньо таки відомим завдяки своїм перевагам в певних
сферах його використання. Він нічим не зрівняється з стільниковим зв’язком по
дальності своєї дії, але в більш вузькому колі використання, де проживає чимало
людей або ж на якомусь заводі чи на території, яка охороняється і має таку
площу, що без зв’язку не обійдешся він є просто не замінним, так як по своїй
вартості він не поступається стільниковому зв’язку і при цьому гарантує повну
безпеку від витоку інформації. Звісно вартість залежить від кількості станцій
та кількості користувачів, але якщо все підходить і здешевлює спілкування, то
краще за систему DECT навряд чи поки що придумали. До того ж до
системи можна підключати й інші телефонні лінії (та й не одну), в тому числі і
стільниковий зв’язок, це в деяких випадках може згодитися. Ще одною поміченою
перевагою телефонів стандарту DECT є порівняно малий рівень випромінювання,
звісно й тому вони мають недуже великий радіус дії (це маленький недостаток). В
цілому можна сказати, що майбутнє за ним, це можна помітити не тільки з його
переваг, а й з того наскільки швидко він поширюється в географічному масштабі.
Перелік використаної літератури:
1.
http: //www. aist. net. ru/standart/tech/dect/description/
2.
http: //www.
leo. ru/sys_dect_adv. shtml
3.
http: // mobilnic. narod. ru/phone//dect. htm
4.
http: //cdline. kiev. ua/dect. html
5.
http: //spreed. by. ru/dect. html
6.
http: //www.
kollazh. rulst_26. html
7.
http: //www. hallo.
ru/main.
html?id=2770 t=9
& just.
txt=1
8.
http: //www.
mabilu. nado. by/tech nologies/dect. php
9.
http: //www. ats-samara. ru/site/?part=opt_003
10.
http: //www.
leo. ru/sys_dect_appl. Shtml
11.
http: //www.
leo. ru/sys_dect_details. shtml
12.
http: //www. alloplus.
ru/getarticle_u. phtml?a=eds41&n=0302
13.
http: //kirctelecom. ru/dect/standart/index. html
14.
http: //mobilnic. narod. ru/phone1/dect_1 html
15.
http: //neotek. ru/dect. Html
16.
http: //virtlib. odessa. net/oc. ruki/telep/decz. shtml
17.
http: //avtel. ru/catalog/?cat=17
Додатки
Додаток 1. Ділові
безпровідні телефонні системи
Ділова безпровідна телефонія (business
cordless telephony і BCT) була першим додатком стандарту DECT, запропонованим
виробниками. Системи, продавані сьогодні, є або цілком інтегрованими
безпровідними УАТС, що включають комутаційні системи, або додатковими
системами, що можуть бути підключені до існуючих телефонних станцій, формуючи,
таким чином, гібридну систему, що підтримує як кабельні, так і безпровідні
з'єднання.
До систем ВСТ пред'являються бочльшие, чим до
інших додатків DECT, вимоги по обсягу підтримуваного трафіку і порядку 10 000
Ерл/кв. км/поверх. Ці потреби можуть бути задоволені при використанні
пікосотових систем (з мініячейками), розмір яких всередині приміщень (у
горизонтальній площині) складає 30 і 70 м і один поверх нагору або вниз, а поза
будинками і 100 і 300 м.
Ринковий потенціал систем ВСТ величезний: експерти
припускають, що до 2000 року третина телефонних апаратів, використовуваних у
ділових цілях, будуть безпровідні.
Засоби ВСТ не обов'язково повинні працювати
через УАТС. Апаратура DECT може безпосередньо взаємодіяти з мережами зв'язку
загального користування, забезпечуючи виконання функцій системи Centrex. Дана
обставина є надзвичайно привабливим для операторів мереж загального
користування, особливо якщо ці оператори можуть забезпечити зв'язок як у
будинку установи, так і поза ним. Один з мережних операторів у Фінляндії вже
почав досвідчену експлуатацію подібної системи, що демонструє багатообіцяючі
результати.
Додаток 2. Місцевий радіозв'язок (RLL)
Перші системи, засновані на стільниковій
технології, почали експлуатуватися на початку 90-х років. Сьогодні всім
очевидні переваги цього виду зв'язку у відношенні швидкості підключення
абонентів, а також низької вартості установки і функціонування відповідних
систем. Схоже, найближчим часом системи місцевого радіозв'язку (Radio in the
local loop і RLL) одержать широке поширення, особливо в країнах Східної Європи
й Азії, де і політичні, і фінансові умови припускають бурхливий розвиток мереж
електрозв'язку.
Системи RLL привабливі як для відносно давно
діючих операторів кабельних мереж, так і для нових конкуруючих з ними компаній,
що надають послуги мереж зв'язку.
Конкуруючі з ними нові постачальники послуг
мереж зв'язку також могли б використовувати технологію RLL для підключення
абонентів. Основна перевага тут в тім, що операторові немає необхідності знати,
де будуть знаходитися його клієнти. Оператор може очікувати, що, скажемо, 10 і
15% абонентів телефонних мереж, що знаходяться на даній території, перейдуть на
нове обслуговування, однак точно визначити їх він не в змозі. Використовуючи
технологію RLL, оператор здатний мінімізувати попередні витрати на забезпечення
обслуговування потенційних абонентів. Вагома частина мережної інфраструктури
може бути встановлена (і оплачена) при підключенні абонента до мережі. У цій
ситуації система RLL є найбільш економічний засіб, що забезпечує обслуговування
абонентів.
Більшість існуючих сьогодні систем RLL
засновані на стільниковій технології і використовують при цьому один зі
стільникових стандартів, таких як NMT, а також цифровий AMPS або GSM. Подібно
стільниковим системам, які їх породили, ці системи RLL оптимізовані для великої
зони обслуговування і, таким чином, краще підходять для забезпечення
обслуговування абонентів в умовах невеликої щільності їхнього розташування.
Наприклад, системи RLL, що базуються на стандарті NMT- 450, дозволяють
обслуговувати абонентів, що знаходяться в 40 км від найближчої базової станції.
На противагу їм, системи RLL, що відповідають
стандартові DECT, оптимізовані для міських і приміських територій, де щільність
абонентів досить висока. При використанні спрямованих антена ефективна
дальність дії базової станції збільшується до 5 км. Вузол доступу DECT (базова
станція RLL) містить деяке число спрямованих антен звичайно розташованих таким
чином, щоб охопити всі напрямки (у горизонтальній площині). Замість бзпровідних
телефонів абоненти системи RLL застосовують стаціонарні пристрої доступу, що
оснащені спрямованими антенами, наведеними на найближчий вузол доступу DECT. До
стаціонарного пристрою доступу можуть бути підключені телефони, факсимільні апарати,
модеми й інші засоби.
Недавно ETSI були визначені доповнення до
стандарту DECT, що включають збільшену преамбулу і поліпшений механізм
синхронізації, завдяки яким підвищиться стабільність параметрів сигналів DECT
при їхньому поширенні на великі відстані і при відображеннях. Ці доповнення
покликані зробити стандарт DECT більш підходящим для систем зв'язку, що
працюють поза приміщеннями, включаючи засоби RLL.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |