Курсовая работа: Проектування цифрової системи комутації EWSD
Курсовая работа: Проектування цифрової системи комутації EWSD
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра радіотехніки та телекомунікацій
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
з
дисципліни «Системи комутації»
з
теми: «Проектування цифрової системи комутації EWSD»
2007
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Вхідні дані:
1.Ємність
станцій:
·
АТСЕ-6,7,
яку необхідно спроектувати – N6,7 = 18500;
·
ємність
АТСДК-3 – N3 = 8500;
·
ємність
АТСК-4 – N4 = 7600;
·
ємність
АТСЕ-5 – N5 = 8600.
2.
Частка розмов, які відбулись, P = 0,5.
3.
Для проектованої АТСЕ і для всієї мережі, що існує, в цілому прийняти наступний
структурний склад абонентів, К:
·
цифрові
абоненти – КISDN
= 1%;
·
універсальні
таксофони (з частотним набором) – КТ=1%
·
квартирного
сектора (КВ) з декадним набором ККВ = 37%;
·
народногосподарського
сектора (НГ) Kнг = 61%.
4.
Середнє число викликів в годину найбільшого навантаження (ГНН) по категоріях
абонентів:
·
Снг = 3,3;
·
Скв = 1,8;
·
Ст = 9,8.
5.
Середня тривалість розмови по категоріях абонентів:
·
Тнг = 118
с;
·
Ткв = 148
с;
·
Tт = 94
с.
6.
Проектована АТС має два виносних блока - підстанції (ПС) по 2000 квартирних
абонентів, які мають бути розташовані в приміщеннях АТСДК і АТСК. ПС виконують
роль абонентських концентраторів (К). Це дозволить в майбутньому демонтувати
застарілі електромеханічні АТС, запровадити на всій мережі загальноканальну
сигналізацію ЗКС №7 та перейти до повністю цифрової мережі, що покращить
обслуговування та його якість.
Відповідно до
вхідних даних необхідно:
1.
Провести нумерацію абонентських ліній для кожної АТС мережі.
2.
Провести розрахунок навантаження (трафіка) на виході кожної з АТС і його
розподіл по напрямах:
а)
внутрішньостанційним;
б)
на ВСС і АМТС;
в)
до інших АТС.
3.
Скласти матрицю телефонного навантаження і схему розподілу навантаження.
4.
Визначити кількість з'єднувальних ліній (каналів) на кожному з напрямів.
5.
Визначити кількість первинних цифрових трактів на кожному з напрямів.
6.
Розрахунок об’єму устаткування станції EWSD:
·
абонентського;
·
кількості
лінійних груп;
·
вибір
ємності комутаційного поля;
·
об’єм
буфера повідомлень;
·
об’єм
пристрою керування мережі ЗКС №7;
·
об’єм
координаційного процесору.
7.
Розподілити устаткування по стативам, скласти план їх розміщення.
8. Накреслити:
-
структурну
схему місцевої телефонної мережі;
-
структурну схему спроектованої цифрової АТСЕ EWSD;
РЕФЕРАТ
Мета
курсового проекту: На міській телефонній мережі (МТМ) з семизначною нумерацією, що обслуговує один з
районів міста і містить три діючих АТС: АТС-3 (АТСДК - декадно-крокова), АТС-4
(АТСК - координатна) і АТС-5 (АТСЕ - квазіелектронна), необхідно змонтувати
нову сучасну цифрову АТС. Всі АТС мають зв'язок із вузлом спецслужб (ВСС) та
АТС міжміського зв'язку (АМТС). В якості АМТС – сучасна цифрова АТС типу EWSD. На МТМ частково запроваджена
загальноканальна сигналізація ЗКС №7, крім АТС-3 і АТС-4. Структурна схема
мережі наведена на рис. 1.1.
КОМУТАТОР, КОМУТАЦІЙНЕ ПОЛЕ, СИГНАЛІЗАЦІЯ, НАГРУЗКА, МУЛЬТИПЛЕКСОР,
ДУПЛЕКС, ІНТЕРФЕЙС, ЄМНІСТЬ СТАНЦІЇ, МЕРЕЖА.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТС
– автоматична телефонна станція
АМТС
– автоматична міжміська телефонна станція
АЦП
– аналого-цифрове перетворення
ВВихП
– вузол вихідних повідомлень
ВВхП
– вузол вхідних повідомлень
ВОЛЗ
– волоконно-оптичні лінії зв’язку
ВСС
– вузол спецслужб
ГНН
– година найбільшого навантаження
ЄНМЗ
– Єдина національна мережа зв’язку
ЗКС
– загально канальна сигналізація
ЗЛ
– з’єднувальна лінія
ЗЗЛ
– замовно-з’єднувальна лінія
ЗЛМ
– з’єднувальна лінія міжміська
МТМ
– міська телефонна мережа
ОПТС
– опорно-транзитна станція
РАТС
– районна автоматична телефонна станція
УАТС
– установчо-виробнича автоматична телефонна станція
ЦМІС
– цифрова мережа інтегральних служб
ISDN – цифрова мережа інтегральних
служб
ВСТУП
Зв'язок є
вирішальним чинником в досягненні успіху конкуруючими комерційними
підприємствами і в економічному зростанні і процвітанні будь-якого регіону.
Тому злиття на порозі 21-го століття телекомунікаційних і комп'ютерних
технологій приймає вирішальне значення. Високі вимоги, що пред'являються до
зв'язку, зумовлюють необхідність величезних капіталовкладень в інфраструктуру.
Отже, ретельне планування і вибір перспективної системи мають найвищий
пріоритет.
Засоби
електрозв'язку у всьому світі, у тому числі в Україні, є визначальним чинником
економічного розвитку країни, зростання її валового національного продукту.
Протягом останніх
років спостерігаються істотні зміни в процесах розвитку мереж електрозв'язку.
Можна виділити наступні найбільш характерні риси цих процесів:
·
неухильне
зростання ємності і трафіку телефонних мереж;
·
зміна
структури телефонного трафіку за рахунок значного збільшення частки міжміських
і міжнародних викликів;
·
різке
збільшення кількості нетелефонних телекомунікаційних служб (телекс, телетекст,
факс, відеотекст і ін.);
·
зростаюча
економічна ефективність цифрових методів зберігання, обробки, передачі і
комутації різних видів інформації порівняно з аналоговими методами;
·
все більш
широке впровадження волоконно-оптичних ліній зв'язку.
Подальший
розвиток електрозв'язку на базі аналогової техніки і спеціалізованих мереж
малоефективний з погляду економіки і необхідності поліпшення якості обслуговування.
Крім того, аналогові засоби передачі не дають можливості ефективного об'єднання
різних видів зв'язку в одну мережу, тому що параметри аналогових сигналів
різних видів зв'язку істотно відрізняються. Тільки цифрова техніка робить таке
об'єднання виправданим. Через це розроблена концепція універсальної мережі
зв'язку, яка повинна замінити і об'єднати всі існуючі спеціалізовані мережі.
Така мережа одержала назву цифрової мережі інтегральних служб (ISDN). Можливість і доцільність побудови ISDN на базі цифрової телефонної мережі
визначається об'ємом і ступенем розгалуженості телефонної мережі, а також тією
обставиною, що телефонний канал, що використовується в цифровій техніці, зі
швидкістю передачі 64 Кбіт/с дозволяє організувати передачу інформації і інших
служб електрозв'язку. При цьому велика частина систем цифрової комутації після
невеликого дообладнання може використовуватися як станції ISDN.
З
початку 90-х років Єдина національна мережа зв'язку України (ЄНМЗ України)
вступила у фазу істотних якісних змін обумовлених широким впровадженням
цифрової техніки передачі і комутації. Ці зміни торкнулися і міських телефонних
мереж, на яких стали використовуватися потужні цифрові комутаційні системи (з
трафіком до 100 000 Ерл) із застосуванням загальноканальної системи
сигналізації ЗКС №7, високошвидкісні (до 10 Гбіт/с) цифрові системи передачі,
побудовані на основі принципів і стандартів синхронної цифрової ієрархії
(СЦІ/SDH), волоконно-оптичні лінії
зв'язку (ВОЛЗ).
Нові
можливості цифрових комутаторів і технічних засобів транспортного середовища
(можливість реалізації могутніх транспортних мереж на базі ВОЛЗ і
мультиплексорів SDH) пред'являють нові вимоги до
планування і проектування міських телефонних мереж. Сучасні мережі повинні бути
цифровими, мати гнучку, легко керовану структуру і при цьому забезпечувати
можливість спільної роботи апаратури різних фірм-виробників як на мережі одного
оператора, так і при взаємодії декількох операторів. Остання вимога особливо
важлива у зв'язку з тим, що на ЄНМЗ України впроваджується, в основному,
закордонна комутаційна цифрова техніка. Однією з складних задач є забезпечення
в перехідний період спільної роботи на телефонних мережах аналогового і
цифрового обладнання.
1. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ
Всі АТС з'єднані
за принципом «кожна з кожною», при цьому з'єднання з електромеханічними
системами здійснюється по окремих вхідних і вихідних лініях, а між АТСЕ і АТСЕ
та АМТС - по лініях двостороннього заняття, тому що на цих АТС застосована
загальноканальна сигналізація ЗКС №7. В АТСЕ включаються тільки цифрові
з'єднувальні лінії (ЦЗЛ), тому на стороні електромеханічних АТС встановлюється
устаткування аналого-цифрового перетворення апаратури ІКМ-30, що забезпечує
зв'язок з АТСЕ по цифрових лініях.
Нумерація
на МТМ залежить від кількості АТС і ємності мережі. Якщо нумерація на мережі
семизначна, то в ній перші три цифри визначають код районної АТС. Нумерація в
межах станції може бути 287-00-00 -287-99-99. Якщо проектована АТС має ємність
більше 10000, то вона має відповідно декілька кодів АТС.
Таблиця 1.1 - Нумерація абонентських ліній на АТС
Коди АТС |
Ємність АТС, N j
|
Нумерація абонентських ліній АТС |
АТСДК-3 |
8500 |
7 |
АТСК-4 |
7600 |
7 |
АТСЕ-5 |
8600 |
7 |
АТСЕ-6,7 |
18500 |
7 |
Всього |
N мережі= 43200
|
7 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 |