Курсовая работа: Інформаційна система на допомогу консультанту з продажу побутової техніки

3.  Далі розподіляють поля основного списку по базових таблицях. На першому етапі розподіл роблять по функціональній ознаці. Ціль – забезпечити, щоб введення даних в одну таблицю проводилося, по можливості на одному робочому місці.

4.  У кожній з таблиць задається ключове поле. У якості такого вибирають поле, дані в якому повторюватися не можуть. Наприклад, для таблиці даних про книги таким полем може служити інвентарний номер книги. Якщо в таблиці взагалі немає ні яких полів, які можна було б використати як ключові, завжди можна ввести додаткове поле типу Лічильник – воно не може містити повторюваних даних по визначенню.

5.  За допомогою олівця й паперу розкреслюють зв'язки між таблицями. Таке креслення називається схемою даних. Існує кілька типів можливих зв'язків між таблицями. Найпоширенішими є зв'язки «один до багатьох» й «один до одного». Зв'язок між таблицями організується на основі загального поля, причому в одній з таблиць воно обов'язково повинне бути ключовим, тобто на стороні «один» повинне виступати ключове поле, що містить унікальні, неповторювані значення. Значення на стороні «багато хто» можуть повторюватися.

6.  Розробкою схеми даних закінчується «паперовий» етап роботи над технічною пропозицією, після чого час приступати до безпосереднього створення бази даних.

Варто пам'ятати, що по ходу розробки проекту замовникові неодмінно будуть спадати на думку нові ідеї. На всіх етапах проектування він прагне охопити єдиною системою всі нові й нові підрозділи й служби підприємства. Можливість гнучкого використання його побажань багато в чому визначається кваліфікацією розроблювачів бази даних. Якщо схема даних складена правильно, підключати до бази нові таблиці неважко. Якщо структура бази нераціональна, розроблювач може отримати серйозні труднощі й ввійти в суперечність із замовником. Протиріччя виконавця із замовником завжди свідчать про недостатню кваліфікацію виконавців. Саме по цьому етап попереднього проектування бази даних варто вважати основним. Від його успіху залежить, наскільки база даних стане зручною, і чи будуть із нею працювати користувачі. Якщо відзначається, що користувачі бази «саботують» її експлуатацію й воліють працювати традиційними методами, це говорить не про низьку кваліфікацію користувачів, а про недостатню кваліфікацію розроблювача бази[8].

На цьому етапі завершується розробка бази даних, і на наступному етапі починається її основне проектування. Із цього моменту варто почати роботу із СКБД.

В якості предметної області для розробленого проекту реляційної бази даних було вибрано облік побутової техніки на складі.

2.1 Постановка задачі

Вихідні дані задачі являють собою записи заданої структури, що повинні вводитися з клавіатури, а потім виводитися у файл даних на магнітний диск. Отже, однієї з підзадач повинна бути задача створення файлу даних на магнітному диску.

Створений файл даних необхідно переглянути на екрані або вивести на друк у виді таблиці з печаткою заголовка і шапки цієї таблиці. Для цього наступної підзадачею повинна бути задача перегляду файлу даних. Також повинна бути можливість додавання записів у створений файл даних.

Крім того, для діалогу користувача із системою необхідно створити так називане, «Меню».

Предмет складання бази даних – облік замовлень кур’єрської служби. Складемо концептуальну модель представлення реальності в базі даних. Згідно умові, єдиною об'єктною множиною є об'єктна множина «друкована продукція». Кожний з цих об'єктів володіє однаковим по структурі безліччю атрибутів (ознак). Кожний з атрибутів характеризує конкретний об'єкт з якої-небудь сторони: кількість, якість, ціна і т.д.

Таким чином, база даних містить інформацію, необхідну для розв'язування цілого комплексу задач даної установи, підприємства та ін. База даних може поповнюватися новими даними, а раніше введені дані можуть змінюватися або зовсім видалятися. При цьому зміни в базі даних не вимагають внесення змін у прикладні програми. [2]

База даних побутова техніка міститиме такі дані про:

ü  Назву продукції, що реалізується;

ü  Код продукції;

ü  Ціну (за одиницю продукції);

ü  Ідентифікаційний номер продукції;

ü  Кількість замовленої продукції;

ü  Сплачену загальну ціну;

В проекті передбачено можливість зручного редагування та видалення непотрібних даних.

2.2 Вибір програмного середовища

При виборі програмного середовища я орієнтувався на такі три причини:

Причина 1. При великій кількості окремих файлів, або деякі з них мають занадто багато інформації, що заважає роботі з даними. До того ж працювати з такими об’ємами даних не дозволяють обмеження по пам’яті програми або системи.

Причина 2. При використанні даних різними способами: для інформації по конкретним домовленостям (наприклад рахунки-фактури), для залікового аналізу (наприклад, щоквартальні звіти про обсяги продаж) або для прогнозування окремих ситуацій. Тому приходиться розглядати дані з різних сторін, що суттєво заважає створенню єдиної структури представлення даних, що задовольняє всі ваші потреби.

Причина 3. Є необхідність в використанні одних і тих же даних кількома спеціалістами. Скажімо, введенням, оновленням та аналізом інформації займаються різні люди. Якщо в електронну таблицю або документ вносити зміни одночасно може тільки одна людина, то з таблицею в базі даних можуть працювати одразу декілька користувачів. При цьому гарантується, що вони завжди мають справу з останніми версіями даних.

Саме тому я і вибрав середовище Microsoft FoxPro.

3.1 Проектування баз даних

З розвитком комп'ютерної техніки зросла складність інформаційних систем і обсяги баз даних[11]. У даний час розробка таких систем – це задача для колективів розроблювачів, що вимагає спеціальних методик і інструментів. Розробку інформаційних систем прийнято розбивати на наступні етапи:

• етап аналізу предметної області (зовнішній рівень проектування);

• етап проектування (інфологічний рівень проектування);

• даталогічний етап;

• етап тестування і супроводу.

Розроблювач повинний враховувати процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому методика організації вихідних матеріалів проекту повинна дозволяти як можна більш швидке внесення змін у готовий проект. Чималу роль тут грає і виразна документованість проекту.

Проектування бази даних повинне починатися з аналізу предметної області, у результаті якого створюється її опис. Цей опис може виконуватися за допомогою звичайної мови, таблиць, графіків і т. п.

Всяка прикладна програма є відображенням якоїсь частини реального світу і тому містить його формалізований опис у виді даних. Великі масиви даних розміщають, як правило, окремо від коду програми, що виконується, і організують у виді бази даних. Починаючи з 60-х років для роботи з даними стали використовувати особливі програмні комплекси, названі системами керування базами даних (СУБД). Системи керування базами даних відповідають за:

• фізичне розміщення даних і їхніх описів;

• пошук даних;

• підтримка баз даних в актуальному стані;

• захист даних від некоректних відновлень і несанкціонованого доступу;

• обслуговування одночасних запитів до даних від декількох користувачів (прикладних програм).

З розвитком комп'ютерної техніки зросла складність інформаційних систем і обсяги баз даних[11]. У даний час розробка таких систем – це задача для колективів розроблювачів, що вимагає спеціальних методик і інструментів. Розробку інформаційних систем прийнято розбивати на наступні етапи:

• етап аналізу предметної області (зовнішній рівень проектування);

• етап проектування (інфологічний рівень проектування);

• даталогічний етап;

• етап тестування і супроводу.

Розроблювач повинний враховувати процеси, що відбуваються в реальному житті. Тому методика організації вихідних матеріалів проекту повинна дозволяти як можна більш швидке внесення змін у готовий проект. Чималу роль тут грає і виразна документованість проекту.

Проектування бази даних повинне починатися з аналізу предметної області, у результаті якого створюється її опис. Цей опис може виконуватися за допомогою звичайної мови, таблиць, графіків і т. п.

Зовнішній рівень проектування

На зовнішньому рівні проектування перш за все потрібно вивчити функціонування об’єкта управління і визначитись, які саме дані доцільно зберігати в базі. Результатом такого проектування є перелік задач, що мають розв’язуватись системою, та перелік атрибутів, що мають зберігатись в БД для успішної автоматизації поставлених задач[2].

Проектування на цьому рівні не виключає елементів надлишковості, неузгодженості і дублювання.

Існує два підходи для проектування на цьому рівні:

– від запиту;

– від предметної області.

При проектуванні від запиту вивчають всі потреби користувачів та створюють відповідну систему. Таке проектування здійснюється швидко і не потребує значних затрат. Але при зміні потреб користувачів доводиться змінювати систему.

При проектуванні від предметної області вивчають всю предметну область та створюють загальну систему. Таке проектування здійснюється довше і вимагає значних затрат, але створена система стійка до вимог користувачів.

На практиці комбінують ці два підходи, тобто вивчають потреби користувачів та розробляють ширшу систему для врахування змін потреб, що можуть відбутись найближчим часом.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8