Реферат: Технічне обслуговування рульового керування автомобілів КамАЗ
Використання забрудненого масла викликає заклинювання руля і швидке
зношування деталей насоса і рульового механізму. При перевірці рівня масла
передні колеса автомобіля повинні бути встановлені в положення, відповідне
прямолінійному руху. Перед зняттям пробки заливної горловини для перевірки
рівня масла, його доливання або зміни пробку або кришку треба ретельно очистити
від бруду і промити. Масло доливають при роботі двигуна на холостому ходу до
рівня між мітками покажчика.
Фільтри насоса гідропідсилювача потрібно промивати в гасі. У разі
значного засмічення фільтрів смолянистими відкладеннями їх необхідно додатково
промити розчинником № 646.
Інвентар для заправки масла повинен бути чистий, а місце для заливки
масла на картері ретельно очищене від бруду. При зміні масла в гідросистемі
автомобілів МАЗ, яке проводиться 2 рази на рік (при сезонному обслуговуванні),
слід підняти передню вісь автомобіля.
Для зливу масла з системи необхідно:
відкрутити заливну і зливну пробки, злити масло з бачка і промити
фільтр і бачок гасом;
злити масло з картера рульового механізму, для чого викрутити зливну
пробку;
від'єднати від розподільника трубопроводи гідроциліндра і опустити їх у
ємкість. Поволі повертаючи рульове колесо вправо і вліво до упору, злити масло
з гідроциліндра.
При зміні масла слід звертати увагу на ступінь забрудненості масла, що
зливається і при необхідності промити картер свіжим.
При заливанні свіжого масла потрібно повністю видалити повітря з
системи. Для цього необхідно:
залити масло в бачок і після нетривалого часу запустити двигун, давши
йому попрацювати з малою частотою обертання;
долити масло в бачок і поволі повернути рульове колесо 2 рази до упору
вправо і вліво, поки не припиниться виділення бульбашок повітря з масла в бачку.
Долити масло до необхідного рівня.
Регулювання натягнення пасів приводу масляного насоса автомобіля
здійснюється гвинтом 7. При правильному натягненні прогинання в середній
частині паса під зусиллям 40 кН повинно бути в межах 10-15 мм. Після
регулювання гвинт 7 потрібно законтрити контргайкою 8.
Шарнірні з'єднання тяги регулярно змащують прес-маслянкою до
видавлювання свіжого масла з-під гумових ущільнень шарнірів.
Необхідно щодня зовнішнім оглядом перевіряти кріплення деталей
рульового керування та їх шплінтування: сошки рульового механізму на валу,
гайок кульових пальців рульової тяги, важелів у поворотних кулаках, різьбових
кришок наконечників рульової тяги, рульового колеса на валу рульової колонки. При
ненадійному кріпленні і шплінтуванні деталі при русі автомобіля можуть
роз'єднатися, що спричинить аварію.
Періодично необхідно перевіряти відсутність зазора в шарнірах рульових
тяг, шарнірах і шліцьових з'єднаннях карданного вала, а також вільний хід
рульового колеса, який не повинен перевищувати 25° (при працюючому двигуні).
Для регулювання вільного ходу рульового колеса перш за все необхідно
усунути люфти в рульовому приводі. Якщо люфту в приводі немає, то причиною
збільшеного вільного ходу рульового колеса може бути рульовий механізм. Його
необхідно відрегулювати.
Для діагностики роботи гідросистеми рульового керування потрібно
пам'ятати наступне:
при проходженні нейтрального положення золотником (поворот рульового
колеса вліво - вправо від середнього положення) і температурі робочої рідини 50
±5°С тиск у напірній магістралі не повинен перевищувати 0,3 МПа;
при частоті обертання колінчастого вала 1500 хв_1 і
крайньому (лівому або правому) положенні керованих коліс максимальний тиск у
напірній магістралі не повинен перевищувати 11 МПа.
Регулювання рульового механізму включає регулювання підшипників гвинта
і зачеплення зубчастого сектора і гайки-рейки. Регулювання механізму необхідно
починати з підшипників гвинта в такій послідовності:
зняти рульовий механізм;
злити робочу рідину з рульового механізму, відкрутивши пробку;
закріпити рульовий механізм у лещатах за вушки корпусу в
горизонтальному положенні вгору сектором;
поворотом вхідного вала 7встановити гайку-рейку 4 і сектор 8 в
одне з крайніх положень (ліве або праве);
визначити момент, необхідний для прокручування вхідного вала 7 у
напрямку з крайнього положення в середнє (приблизно на кут 30°). Якщо момент
менший 0,1 Н"м, необхідно відрегулювати натяг у підшипниках 1, зменшивши
кількість прокладок 9.
Після регулювання момент, необхідний для прокручування вхідного вала 7,
повинен знаходитися в межах 1-16 Н-м. Для перевірки наявності люфту в
зубчастому зачепленні потрібно обертанням вхідного вала 7 встановити
гайку-рейку і зубчастий сектор у середнє положення (повне число обертів
вхідного вала ділиться надвоє), встановити сошку на вал сектора 8. Похитуванням
сошки в обидва боки визначити наявність люфту (за наявності люфту чутно стукіт
у зубчастому зчепленні і, крім того, вал сектора повертається, а вхідний вал 7
залишається нерухомим).
Для регулювання зубчастого зчеплення необхідно зняти кришки 19 і
15 і повернути ексцентричні втулки 12 за годинниковою стрілкою на
один і той же кут (якщо дивитися з боку вала сектора) настільки, щоб
ліквідувати зазор у зубчастому зчепленні. Установку кришок 15 і 19 проводити
так, щоб штифти 14 увійшли до отворів втулок 12, розташованих в
одній діаметральній площині з різьбовими отворами в корпусі З під
кріплення кришок. При незначному незбіганні отворів 11 з різьбовими
отворами корпусу З втулки 12 потрібно повернути в той або інший
бік до збігу вищезгаданих отворів, звернувши при цьому увагу на відсутність
зазора в зубчастому зачепленні. Штифти 14 повинні розташовуватися один
проти одного на одній лінії. Кришки 15 і 19 після регулювання
можуть бути повернуті на 90, 180 і 270° щодо положення до регулювання.
Після регулювання і установки кришок 15 і 19 момент,
необхідний для прокручування вхідного вала 7, у середньому положенні повинен
бути в межах 2,7-4,2 Н-м.
1.
Костів Б.Ф. Експлуатація автомобільного транспорту:
Підручник. - Львів: Світ, 2004. - 496 с.; іл.
2.
Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. -
К.: Высшая школа, 1989. - 350с.
3.
Полянський С.К. Будівельно-дорожні та
вантажопідіймальні машини. - К.: Техніка, 2001. - 624с.
4.
Строков О.В. Технічне обслуговування та ремонт
вантажних і легкових автомобілів, автобусів. - К.: Грамота, 2005
5.
Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили -
М.: Высш. школа, 1982. - 320с.
6.
Токаренко В.М. Практикум по устройству, техническому
обслуживанию и ремонту автотранспорта. - К.: Урожай, 1989. - 350с.
|
