Контрольная работа: Основні напрямки співробітництва НАТО із світовою спільнотою у невійськовій сфері
Україна бере активну участь у міжнародних
навчаннях з реагування на катастрофи, що проводяться НАТО. Так, у 2000 році
Україна спільно з Альянсом провела на своїй території міжнародні навчання з
ліквідації наслідків повеней «Trans-Carpathia-2000»; у 2005 році – спільно з
Організацією із заборони хімічної зброї та НАТО – міжнародні навчання з
протидії та ліквідації наслідків застосування терористами небезпечних хімічних
речовин «Joint Assistance-2005».
Україна приділяє велику увагу питанням
поглиблення міжнародного співробітництва у галузі науки і технологій, зокрема,
розвитку відповідної співпраці з членами та партнерами Альянсу, яка розпочалася
ще в 1991 році. Наша держава бере активну участь у Науковій програмі НАТО та її
підпрограмах, використовуючи для цього як традиційні, так і більш сучасні
механізми [2].
Висновок
Таким чином, після зникнення реальних загроз
війни та розпаду біполярної системи міжнародних відносин Альянс еволюціонував
від союзу з чітко визначеною відповідальністю за колективну оборону до
організації, яка стала центром розвитку партнерських відносин між державами, що
співпрацюють у набагато ширшому контексті окрім військового.
Сьогодні НАТО співпрацює із світовим
співтовариством у найрізноманітніших сферах. Основними напрями невійськової
співпраці сучасного Альянсу є науковий, технологічний та екологічний.
Міжнародний характер проблем навколишнього
середовища призвів до того, що світова спільнота почала більш активно
здійснювати проекти, спрямовані на сприяння безпеці та стабільності у природо
небезпечних районах. Країни НАТО роками співпрацювали в галузі підготовки до
будь-яких надзвичайних обставин та належного реагування на них, що визначається
в НАТО як "планування на випадок надзвичайних ситуацій". Основна роль
у цій діяльності належить Головному комітету НАТО з планування на випадок
надзвичайних ситуацій (ГК ПНС) – вищий дорадчий орган з відповідних питань при
Північноатлантичній Раді, який функціонує, переважно, в форматі РЄАП.
У червні 1998 року з метою координування
зусиль країн Ради євроатлантичного партнерства у подоланні наслідків катастроф
в євроатлантичній зоні, в структурі ГК ПНС був створений Євроатлантичний
координаційний центр реагування на катастрофи, який брав участь у операціях з
надання гуманітарної допомоги біженцям під час кризи в Косові й зробив значний
внесок у ліквідацію наслідків руйнівних повеней в Україні, Румунії, Угорщині,
Албанії та Чеській Республіці; землетрусу 1999 року в Туреччині; лісових пожеж
у Республіці Македонія та Португалії; екстремальних погодних умов в Україні та
Молдові і ряді інших випадків.
Не менш важливою є координація діяльності
НАТО в галузі науки та технологій. Наукове співробітництво було започатковане в
рамках Альянсу із заснуванням Наукового комітету НАТО, що опікується питаннями
розвитку наукового співробітництва в Альянсі.
Регулярне наукове співробітництво між
науковцями та експертами відбувається на основі двох програм Альянсу: програми
Наукового комітету НАТО та Програми з екологічних та суспільних питань, що
виконується Комітетом з проблем сучасного суспільства, який було створено у
1969 році з метою реагування на погіршення стану довкілля. Він об'єднує
експертів, що представляють державні установи різних країн, і слугує форумом
для обміну знаннями і досвідом з технічних, наукових та політичних аспектів
соціальних та екологічних питань як військового, так і цивільного характеру.
Щодо питань українського співробітництва з
НАТО в невійськовій сфері, то воно розпочалося у 1991 році, одразу після
розпаду СРСР та набуття нашою державою незалежності. У 1994 році Україна першою
з держав СНД приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» –
масштабної ініціативи з практичної співпраці між НАТО та партнерами у різних
галузях безпеки. Україна також представлена у ГК ПНС керівництвом Міністерства
з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи (МНС).
Україна також зробила вагомий внесок у
міжнародні зусилля з ліквідації наслідків урагану «Катріна» в США та землетрусу
в Пакистані.
Україна приділяє велику увагу питанням
поглиблення міжнародного співробітництва у галузі науки і технологій, зокрема,
розвитку відповідної співпраці з членами та партнерами Альянсу, яка розпочалася
ще в 1991 році. Наша держава бере активну участь у Науковій програмі НАТО та її
підпрограмах, використовуючи для цього як традиційні, так і більш сучасні
механізми.
Використані джерела
1.
Безпека через партнерство //NATO/OTAN. – 2005. – с.
29.
2.
Єгор Божок Невійськова сфера НАТО [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: http://www.atp.mil.gov.ua/number/13/137.htm
3.
НАТО у ХХІ столітті // NATO/OTAN. – 2004. – с. 18.
4.
Трансформована НАТО // NATO/OTAN. – 2004. – с. 34.
|