Дипломная работа: Управління фінансами
ПДВ - єдиний
податок де тіньова економіка не уникає бюджету, а доїть бюджет через фіктивне
відшкодування. Тому важливо скористатися Європейським досвідом запровадження
такого механізму ПДВ, який не потребує відшкодування взагалі.
Первинними
платниками ПДВ є населення; уряд; підприємці-фізичні особи та малі підприємства
на спрощеній системі оподаткування, які не зареєструвалися платниками ПДВ; а
також неурядові неприбуткові організації (церкви, партії, профспілки тощо).
Тобто всі ті, хто не мають права на компенсацію ПДВ, сплаченого ними при їхніх
покупках . Очевидно, що якщо б ці первинні платники таке право на компенсацію
мали, то остаточні надходження ПДВ до бюджету звелися б до нуля.
Підприємства-зареєстровані
платники ПДВ фактично є збирачами ПДВ, оскільки вносять до бюджету не власні
кошти, а кошти зібрані з інших. Сьогодні первинні надходження ПДВ розтрощуються
вздовж економічного ланцюга через механізм різниць ПДВ і "по дорозі"
частково втрачаються. Внаслідок цього до бюджету доходить лише 80-90% первинних
сплат.
Суть нового
Закону у переході до безпосереднього стягнення первинного ПДВ до бюджету у
повному обсязі у момент сплати населенням та іншими первинними платниками
вказаними вище; з відмовою від розтрощення первинних сплат складним механізмом
різниць, і від затримок з надходженням податку до казначейства. Це
сформульовано у вигляді простого правила: ПДВ стягується при поставках від
платників неплатникам (при поставках від зареєстрованих платників тим особам,
які не є зареєстрованими платниками) і одразу передається до бюджету.
Назва "ПДВ
односторонньої дії" підкреслює відсутність у новому механізмі операції
відшкодування як такої. Зібраний ПДВ тепер остаточно належатиме скарбниці, як і
будь який інший податок. Крім того стають не потрібні податковий кредит
(вихідний ПДВ), податкова накладна, податковий вексель, а також податковий
період, оскільки тепер податкове зобов’язання (або його відсутність) і
визначається, і стягується щодо кожної операції, а не щодо результатів за
період.
Новий механізм є
еквівалентним чинному оскільки спирається на ті ж самі первинні надходження
ПДВ, і в той же час він набагато простішим і, як усякий механізм з меншою
кількістю деталей, надійнішим. Це підтвердив досвід ЄС, де аналогічний ПДВ без
відшкодування (reverse charge VAT) вже частково запроваджено.
Більш повне
збирання податку відкриває можливість для зниження ставки до 17% без втрат
доходів бюджету. Це дозволить залишити у здоровій частині економіки понад 4
мільярдів гривень, і в той же час позбавити нездорову частину тіньових доходів
внаслідок фіктивного відшкодування та інших шахрайств з ПДВ.
В новому Законі
змінено тільки механізм стягнення ПДВ, а всі існуючі пільги і застороги
збережено, що забезпечує максимально можливу спадковість до чинної системи. Це
стосується особливостей оподаткування сільського господарства; легкових
автомобілів (крім таксомоторів); культурних цінностей тощо.
Скасовано
можливість довільної добровільної реєстрації. Зареєстрованим платником може і
зобов’язане бути лише підприємство на загальній системі оподаткування з
оборотом понад 1 мільйон гривень (поріг вказано станом на 2007 р).
Старий і новий
варіанти ПДВ тісно пов’язані з двома формами існування Валової доданої вартості
всієї економіки – у вигляді доходів і у вигляді кінцевого продукту. Чинний
порядок стягнення ПДВ є податком з доданої вартості створеної у вигляді
доходів. Це і вимагає розрахунків різниць ПДВ відповідно до різниці між
виручкою і видатками, що визначає доходи.
ПДВ
односторонньої дії є податком з доданої вартості створеної у вигляді кінцевого
продукту. А оскільки кінцевий продукт визначається цілком, без різниць, то це і
є передумовою для більш раціонального порядку стягнення ПДВ.
Новий механізм
стягнення ПДВ також можна розглядати як симетричний до чинного. Якщо сьогодні підприємство
віддає те, що йому потім повертатимуть (вихідний ПДВ), і отримує те, що в нього
потім забиратимуть (вхідний ПДВ); то ПДВ односторонньої дії випрямовує ці
перекручення у природний порядок: підприємству з самого початку залишають те,
що йому і так належить, а вилучають тільки те, що не належить. Це ще раз
доводить еквівалентність нового і старого механізмів.
Стан первинних
платників ПДВ абсолютно не змінюється. Люди як і раніше будуть приходити в
магазини і платити по чеку разом з ПДВ. Тільки тепер народ буде впевнений, що
його гроші дійсно попадуть до бюджету одразу після інкасації.
Стан
підприємств-зареєстрованих платників суттєво спроститься. При операціях між
ними ПДВ нараховуватися взагалі не буде, що дозволить зупинити вимивання
обігових коштів. Експортер не буде платити вихідний ПДВ при закупівлях сировини
і матеріалів, і відповідно не матиме потреби у відшкодуванні. Основним
завданням зареєстрованого платника стане стягнення ПДВ при поставках
незареєстрованим платникам і негайна передача цього ПДВ до бюджету. [25]
При цьому більше
половини надходжень первинного ПДВ генерується видатками населення на товари і
послуги; державними закупівлями – десята частина; видатками фізичних
осіб-підприємців та інших суб’єктів малого підприємництва – більше чверті, що
відповідає значним масштабам поширення цього виду економічної діяльності.
Наприклад, фізичні особи, які орендують площі в торгівельних центрах,
реалізують свої товари населенню без ПДВ, проте закупівля цих товарів у
виробника або у оптової торгівлі може відбуватися з ПДВ.
У 2005 році
первинні платники заплатили від 35,до 41,6 мільярдів гривень ПДВ, у той час як
до бюджету дійшло 33,5 млрд. грн, а
без урахуванням 0,6 млрд. грн приросту заборгованості з відшкодування – 32,9
млрд. грн., або на 3-9 млрд.
грн менше ніж заплачено первинними платниками. Якщо врахувати, що 05 рік був
особливим роком найбільш повного збирання ПДВ, коли находження ПДВ подвоїлися,
то очевидно що у попередні роки ступінь доходження первинних сплат ПДВ до
бюджету була значно меншою і не перевищувала 60%.
Отже існують
значні резерви підвищення повноти збирання ПДВ при переході до безпосереднього,
прямого стягнення первинних сплат ПДВ через механізм односторонньої дії.[25]
В цілому експерти зійшлись в поглядах щодо
суттєвих темпів зростання економіки у 2007 році. Вперше було представлено
прогноз показників на 2008 рік. Прогнозисти, в основному, припускають
реалізацію певних ризиків у середньостроковій перспективі.
В результаті
усереднених розрахунків основні прогнозні макропоказники на
2007 та 2008 роки мають такі значення:
Показник
|
2007 |
2008 |
Прогноз станом на 2007-2008 рр.
|
березень 2006р. |
червень 2006р. |
жовтень 2006р. |
березень 2007р. |
березень 2007р. |
ВВП реальний, індекс (рік до року) |
104,5 |
104,2 |
105,6 |
106,5 |
106,4 |
Індекс споживчих цін, грудень до
грудня попереднього року |
110,5 |
110,1 |
109,8 |
109,9 |
108,2 |
Обсяг експорту товарів та послуг, %
до ВВП |
46,0 |
45,9 |
47,5 |
45,2 |
43,7 |
Обсяг імпорту товарів та послуг, %
до ВВП |
50,9 |
51,4 |
50,5 |
49,2 |
47,4 |
Обсяг експорту товарів та послуг, %
рік до року |
108,0 |
108,7 |
112,7 |
114,6 |
115,4 |
Обсяг імпорту товарів та послуг, %
рік до року |
111,0 |
109,4 |
113,8 |
117,3 |
116 |
Обмінний курс на кінець року,
грн./дол. США |
5,17 |
5,12 |
5,16 |
5,08 |
5,16 |
Дефіцит бюджету, % до ВВП |
1,6 |
2,3 |
2,4 |
1,9 |
1,6 |
Середня заробітна плата
працівників, грн. |
1194 |
1205 |
1235 |
1262 |
1523 |
Вдруге було представлено прогноз
основних макропоказників до 2011 року.
Середньостроковий період включав усереднене значення з 2009 до 2011 року. В
цілому, експерти очікують високі темпи економічного росту на середньострокову
перспективу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 |