Дипломная работа: Управління фінансами

Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік від 25 червня 1991 р. з прийняття Закону України "Про систему оподаткування", в якому закладені основні її домінанти. Молода українська держава протягом останніх десяти років будує свою власну податкову систему, враховуючи досвід інших країн. Та, на жаль, багато в чому вона копіює системи оподаткування розвинутих країн світу. Очевидно, що не можна переносити податкову систему будь-якої країни на реалії нашої економіки[3; 79].

Візьмемо, наприклад, податок на додану вартість за ставкою 20 відсотків, який є одним із системоутворюючих в Україні. Ставка даного податку в Україні (20%) є чи не найвищою в країнах Європи, що породжує високі ціни та інфляційні тенденції, знижуючи конкурентноздатність українських товарів, посилює і без того надмірний податковий тиск на населення, зменшуючи його платоспроможність.

Запозичення чужого досвіду формування податкової системи заможних країн без урахування специфіки бідної української економіки обернулося економічним пригніченням виробничої сфери, ростом цін, втратами дохідної частини бюджету.

Фахівцями підраховано, що сумарні податкові вилучення, при яких можливе економічне зростання в державах, подібних до України, не повинні перевищувати 20-25% до ВВП. На даний час в Україні питома вага податків до ВВП (податкове навантаження) становить від 35 до 40%, що характерно для розвинутих країн, але обтяжливо для країн з перехідною економікою.

Нинішня система податків має суто фіскальний характер і не стимулює виробництво, інновації, інвестування в реальний сектор економіки, вимиває значні грошові кошти з реального сектора економіки у тіньовий.

Нині в Україні нараховується 22 загальнодержавних і 16 місцевих податків. У сфері оподаткування на 01.01.2006 р. діяло 284 закони, 114 указів Президента України, 2000 нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, 5533 регулятивні акти Державної податкової адміністрації України, 9411 нормативних та регулятивних актів міністерств і відомств. Звісно, все це породжує протиріччя і неузгодженість[18].

Директор Світового банку по Україні, Білорусі i Молдові Пол Бермінгем минулого тижня дав досить безсторонню оцінку вітчизняній системі оподаткування, назвавши її однією з найобтяжливіших у світі. Він підрахував, що в Україні існує 98 видів податків, а на виконання всіх процедур, пов'язаних з їх сплатою, витрачається 2 тис. 185 годин на рік. Українські підприємства змушені у вигляді податків сплачували 60% прибутку, тоді як середній світовий показник становить 40%. Він також додав, що підприємства несуть значні втрати, зв'язані з експортом товарів, – офіційне оформлення одного контейнера з експортною продукцією в Україні коштує 1009 дол., тоді як, наприклад, у Китаї це коштує 335 дол. За словами Пола Бермінгема, щоб зробити українську економіку конкурентоспроможною в регіоні й у Європі, необхідно продовжувати реформи, особливо у сфері оподаткування i міжнародної торгівлі.

Міжнародний валютний фонд прогнозує на 2007 р. ріст валового внутрішнього продукту в Україні на рівні 4,5%.

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив старший постійний представник МВФ в Україні Дж. Френкс.

При цьому він додав, що остаточну цифру (щодо прогнозу росту ВВП України в 2007 р. – УНІАН) МВФ оприлюднить наступного тижня.

Дж. Френкс зазначив, що економічний ріст України в 2006 р. становить 6%.  Нагадаємо, при формуванні Держбюджету України на 2006 р. Кабінет Міністрів виходив із прогнозу росту ВВП у 2006 р. 7%, показника інфляції – 8,7%. Президент України Віктор Ющенко прогнозує ріст ВВП в Україні за підсумками 2006 р. близько 7%. Міжнародний валютний фонд покращив прогноз росту валового внутрішнього продукту України в 2006 р. з 2,3 до 5%.

Кабінет Міністрів України прогнозує, що ріст ВВП у 2007 р. становитиме 6,5% (номінальний – 594,1 млрд. грн.), інфляція – 7,5%, ріст цін виробників промислової продукції – 14,4%, позитивне сальдо торговельного балансу за підсумками 2007 р. має становити 163 млн. дол. (постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2006 р. N 1194). За оцінками Кабміну, у 2007 р. середньорічний обмінний курс гривні (для розрахунку держбюджету) становитиме 5,1 грн. за 1 долар.  АПК i ПДВ Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики i земельних відносин рекомендує парламенту прийняти в цілому законопроект про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських підприємств)".

Як повідомляє Інформаційне управління апарату парламенту, законопроектом передбачається продовжити до 1 січня 2008 р. дію спеціального режиму обкладання ПДВ сільськогосподарських товаровиробників i зупинити дію ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість", що встановлює спеціальний режим оподаткування діяльності суб'єктів господарювання в сфері сільського, лісового i рибного господарства. На засіданні Комітету підкреслювалося, що з 1 січня 2007 р. набирає чинності ст. 81 цього Закону, якою вводиться спеціальний режим оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Однак у проекті Державного бюджету України на 2007 р. не відбито повною мірою вимогу Постанови Верховної Ради України від 11.05.2004 р. N 1698, яка враховує складну ситуацію в агропромисловому комплексі та соціальній сфері на селі й визначає 2005 – 2015 рр. періодом їх пріоритетної державної підтримки.

На думку членів Комітету, продовження терміну дії існуючої системи обкладання ПДВ сприятиме стабілізації ситуації в АПК, а також розвиткові аграрного сектора економіки України.

3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 .Недоліки управління фінансами

Податок на додану вартість (ПДВ) - це порівняно новий вид податку. Вперше його ввів у Франції в 1954 р. економіст М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення: спочатку в країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше в країнах Азії, Африки і Латинської Америки.  ПДВ - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до ціни продажу на товари (роботи, послуги), котру сплачує кінцевий споживач.

ПДВ має ряд суттєвих переваг і недоліків.

Рисунок 3.3 - Переваги і недоліки ПДВ

Нині податок на додану вартість в Україні регулюють Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 р. і Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.

Платниками податку на додану вартість є ЮЛ, ФЛ: які мають обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), який протягом періоду з останніх 12 календарних місяців перевищує 3600 НМДГ; ввозять товари на ТТУ або отримують від нерезидентів роботи (послуги) для їх використання на ТТУ;

здійснюють діяльність з торгівлі за готівку, незалежно від обсягів продажу, за винятком ФЛ, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:  продажу товарів (робіт, послуг) на ТТУ;

ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), які надають нерезиденти, для їх використання чи споживання в межах України;

вивезення (пересилання) товарів за межі ТТУ та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами України.

До операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, належать операції щодо: випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, випущених в обіг СПД, НБУ, Міністерством фінансів України, Державним казначейством та органами місцевого самоврядування (крім продажу бланків, банківських особистих чеків, цінних паперів, розрахункових платіжних документів, пластикових карток);

передачі майна орендодавця (лізингодавця) у користування орендарю (лізингоотримувачу) за умови його повернення орендодавцю (лізингодавцю); надання послуг зі страхування, перестрахування, соціального та пенсійного страхування; обігу валютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валют, лотерейних білетів (з дозволу Мінфіну); бланків з непогашеними поштовими марками (крім колекційних);

надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорам позики, депозиту, вкладу, страхування та інших;

оплати вартості державних платних послуг, обов'язковість отримання (надання) яких зумовлена законодавством;

виплати заробітної плати, стипендії, субсидій за рахунок бюджетів і державних цільових фондів; виплати дивідендів і роялті, надання комісійних і дилерських послуг з торгівлі цінними паперами;

передачі ОФ як внеску до статутних фондів ЮЛ в обмін на їхні корпоративні права; безоплатної передачі у державну чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ або міст, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування;

надання позашкільними навчальними закладами вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

надання уповноваженими банками послуг з довірчого управління фондами банківського управління

Звільнено від оподаткування, ряду операцій, що утворюють 5 груп: 1 - операції соціального змісту; 2 - операції закладів освіти; 3 - послуги державних органів культури та охорони здоров'я; 4 - окремі операції виробничого змісту; 5 - інші операції. Важлива складова для обчислення ПДВ - це база оподаткування. Базою оподаткування по товарах, роботах, послугах, вироблених в Україні є контрактна ціна (без ПДВ); по імпортних товарах, роботах, послугах - контрактна вартість, але не менше за митну вартість, договірна вартість робіт, послуг.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21