Дипломная работа: Розширення центральної опалювальної котельні середньої потужності
іп – ентальпія пари, яка поступає на виробництво, і=
2788 кДж/(кг);
txв – температура холодної води, (див. формула
1.4);
tK - температура конденсату, tK =80 °С

1.3.6 Загальна потужність котельні
Сумарне теплове навантаження мікрорайону в мегаватах включає в
себе витрату теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та
технологічні потреби визначається за формулою
(1.7)
1.3.7 Річне навантаження котельні
Опалення:
Середня витрата теплоти у ватах на опалення обчислюється за
формулою
, (1.7)
де tcp.o – середня температура зовнішнього
повітря за опалювальний період (згідно СНиП 2.01.01–82).
Річна витрата теплоти в джоулях на опалення житлових і громадських
будівель визначається за формулою
(1.9)
де п0 – тривалість опалювального періоду
(кількість діб) за числом днів із стійкою середньою добовою температурою
зовнішнього повітря 8 °С і нижче (приймається за СНиП 2.01.01–82).
За формулою (1.8) визначаємо середню витрату теплоти у ватах на
опалення, попередньо прийнявши: tср.о = – 1°С; tро
= – 20°С; tвн = 18 °С; п0 = 190, річну витрату визначаємо
за формулою (1.9):

Вентиляція:
Середня витрата теплоти у ватах за опалювальний період на
вентиляцію обчислюється за формулами:
при вентиляції без обмеження
(1.10)
при вентиляції з обмеженням
(1.11)
Річна витрата теплоти в джоулях на вентиляцію з обмеженням і без
обмеження визначається за формулою
(1.12)
де z – усереднене за опалювальний період число годин роботи
системи вентиляції протягом доби (для громадських будівель при відсутності
точних даних z=16 год.).
Визначаємо середню витрату теплоти у ватах за опалювальний період
на вентиляцію: .
Річну витрату теплоти в джоулях на вентиляцію з обмеженням і без
обмеження визначаємо за формулою (1.12):
Гаряче водопостачання:
Середня витрата теплоти у ватах на гар яче водопостачання
споживачів у літній період обчислюється за формулою
(1.13)
де tк.л. – температура холодної (водопровідної)
води у літній період, °С (при відсутності даних tк. – 15°С);
β – коефіцієнт, яким враховують зниження середньої
витрати води на гаряче водопостачання у літній період відносно опалювального
(при відсутності даних β =0,8, а для підприємств курортних і
південних міст β =1).
Річна витрата теплоти в джоулях на гаряче водопостачання житлових
і громадських будівель визначається за формулою
(1.14)
де 350 – число робочих діб системи гарячого водопостачання у році
з урахуванням 15-денної перерви на ревізію та ремонт теплових мереж.
За формулою (1.12), прийнявши, що норма витрати води в кілограмах
при температурі 55 °С для житлових будівель на одну людину за добу ал=115
кг/люд. доба, температура холодної води tx.в =10 °С
визначаємо витрату теплоти на гаряче водопостачання:

Річна витрата теплоти в джоулях на гаряче водопостачання житлових
і громадських будівель:

Технологічні потреби:
Річна витрата теплоти на технологічні потреби в джоулях
обчислюється за формулою:
(1.15)
Загальне навантаження
Загальне річне теплове навантаження мікрорайону включає в себе
річну нитрату теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та
технологічні погреби визначається за формулою

1.3.8 Витрата палива на котельню
Витрата палива на котельню – це кількість палива яка споживається котельнею
за певну одиницю часу.
(1.16)
де – нижча
теплота згоряння палива =35700
кДж/м [1];
ηк – коефіцієнт корисної дії котла, ηк=6,97
[1];
ηр – режимний коефіцієнт корисної дії
котельні, ηр=0,97 [1].

1.4 Вихідні дані
Теплові навантаження приймаємо наступними:
– опалення 3,8
МВт;
– вентиляцію 0,5
МВт;
– гаряче водопостачання 6,1
МВт;
– технологічне паропостачання 2,7
МВт.
Теплоносій для системи опалення і вентиляції – мережева вода з розрахунковими
температурами по опалювальному графіку 150–70 °С. Тиск (надлишковий)
в тепломережі котельної.
– в прямому трубопроводі 1,4 МПа;
– в оборотному трубопроводі 0,7 МПа.
Теплоносій системи централізованого гарячого водопостачання – вода
з температурою 65°С.
Тиск (надлишковий) на виході з котельної:
– в падаючому трубопроводі 0,3 МПа;
– в циркулюючому трубопроводі 0,2 МПа.
Статичний напір в системах теплопостачання та гарячого водопостачання
– 0,3 МПа і 0,2 МПа.
Теплоносій для технічного паропостачання – насичена пара з
надлишковим тиском 1,4 МПа. Повернення конденсату від технологічних споживачів
50%, тиск 0,15 МПа, температура 80 °С.
Основне паливо – природний газ. Постачання газом від газових мереж
тиском не більше 0,6 МПа.
Резервне паливо – мазут марки 100 ГОСТ 10585–75,
Доставка мазуту автотранспортом.
Електропостачання передбачене на напругу 0,4 кВ від двох
незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення.
Водопостачання котельної – від господарчо-питтєвого і
виробничо-протипожежного трубопроводів.
2. Складання теплової схеми і її розрахунок
2.1 Вибір котлоагрегатів
Вибір котлоагрегатів здійснюється на підставі кількості споживаної
споживачем теплової потужності. Приймаємо п'ять котлів ДЕ-4–14ГМ.
Сумарна теплова потужність п'яти котлів ДЕ-4–14ГМ становить 
Сумарна парова здатність п'яти котлів ДЕ-4–14ГМ становить 
2.2 Тепловий баланс котлоагрегату
– по парі:
(2.1)
де ДДжв – витрата пари на деаератор живильної
води, кг/с,
ДДпв – витрата пари на деаератор підживлюючої
води, кг/с,
ДПСВ – витрата пари на підігрівай сирої води,
кг/с,
ДМП – витрата пари на мережевий підігрівач,
кг/с,
Двтр – втрати пари в котельні, кг/с, Двтр
=(2÷4%) ,
Дмаз – витрати пари на мазутне господарство,
кг/с, Дмаз=(0,5÷2%) ,
Двлпотр – витрати пари на власні
потреби, кг/с, Двлпотр=(3÷5%) ,
Дпрод – витрати пари на продувку котла, кг/с, Дпрод=(2÷6%)
,
ДТ – витрати пари на технологічне виробництво, кг/с.
(2.2)


– по воді:
(1.23)
де – втрати
конденсату в мережі теплопостачання, 
ΔМпр – втрати конденсату при
продувці котла, ΔМпр =(2÷6%) , кг/с,
– втрати конденсату в
котельні, =(5÷9%) , кг/с,
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 |