Шпаргалка: Основні поняття та показники національної економіки
Економічна політика держави ґрунтується на проведенні державними інститутами
генеральної лінії стратегічного і тактичного розвитку економічного укладу, вироблення
комплексу дій і системи заходів у галузі управління економікою, надання визначеного
напряму розвитку економічних процесів у відповідності із цілями, завданнями та інтересами
країни. Вона базується на теоретичних і методологічних засадах економічної теорії
і включає структурну, інвестиційну, фінансово-кредитну, соціальну, зовнішньоекономічну,
науково-технічну, податкову, бюджетну політику тощо.
34. Зовнішньоекономічна безпека
Проблема зовнішньоекономічної безпеки постає одночасно з виникненням
держави, державних інститутів та встановленням зовнішньоторговельних зв’язків. Категорія
безпеки є універсальною, оскільки проблема безпеки була й залишається актуальною
не тільки для ринкових економічних систем, а й для планових і традиційних економік
усіх країн світу. Актуалізація проблеми безпеки зумовлена тим, що сучасне суспільство
існує в умовах “мегаризиків” і кваліфікується як “суспільство ризиків”.
Однією із серйозних проблем залучення України до світогосподарських
процесів є забезпечення зовнішньо-економічної безпеки держави. Потреба в поглиблених
дослідженнях зміни умов зовнішньої торгівлі зумовлюється тим, що інтеграція в європейську
економіку розглядається як головний момент розвитку національної економіки України,
а з отриманням Україною від Європейського Союзу (ЄС) статусу країни з ринковою економікою
потребує розроблення нової, раціональнішої моделі зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, зовнішньоекономічна безпека полягає в мінімізації збитків
держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників, створенні сприятливих
умов для розвитку економіки шляхом її активної участі у світовому розподілі праці,
відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.
Нині зовнішньоекономічна діяльність значною мірою лібералізована без
опанування державою відповідних контрольно-регулюючих функцій, притаманних ринковій
економіці, без урахування специфіки перехідного періоду, що створює серйозну загрозу
економічній безпеці України.
Процес "відкривання" національної економіки повинен здійснюватися
в результаті її структурної перебудови, поетапно і зважено, з урахуванням особливостей
України. До того ж слід врахувати, що абсолютно відкритої економіки, тобто такої,
коли без будь-яких обмежень через державні кордони здійснюється рух товарів, капіталів
і робочої сили не має жодна країна світу. Всюди, виходячи з національних інтересів,
уряди відповідних країн регулюють зовнішньоекономічну діяльність. Процес відкривання
повинен відповідати стану конкурентоспроможності національної економіки, інакше
під тиском сильних іноземних конкурентів вітчизняні виробники будуть усунені з внутрішнього
ринку.
Що стосується інтеграції країни у світову економіку, то, з одного боку,
значна частка її експорту у світовій торгівлі дає змогу впливати на інші країни,
а з іншого – проникнення іноземного капіталу в національну економіку посилює вплив
на її економічний розвиток ззовні.
Відповідно до класичної теорії інтеграції вигоди від створення регіональних
торговельних союзів збільшуватимуться відповідно до більш значного зниження тарифів
у взаємній торгівлі, глибшої розбіжності в забезпеченості виробничими ресурсами
і в інших факторах, які створюють порівняльні переваги, та зменшення перешкод на
шляху розвитку внутрішньорегіональної торгівлі (наприклад, транспортні витрати)
щодо бар’єрів, які обмежують торгівлю з третіми країнами (наприклад, транспортні
витрати, тарифи або нетарифні бар’єри).
|