Курсовая работа: Правовий режим використання і охорони надр України

-            невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

-            знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

-            незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

-            невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або Законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення Законодавства про надра.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень Законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених Законодавством України.

Розділ 4. Участь органів внутрішніх справ в охороні надр

Охорону надр органи внутрішніх справ здійснюють, голо­вним чином, у процесі охорони права державної власності і в процесі забезпечення громадського порядку. Надра є об'єктом природи і водночас — виключною власністю народу України, яку органи внутрішніх справ зобов'язані охороняти. Особлива увага при цьому приділяється зберіганню видобутих корисних копалин від розкрадання і безгосподарного викорис­тання. Саме ці правопорушення і злочини здебільшого вияв­ляються і припиняються працівниками міліції.

Органи внутрішніх справ сприяють охороні надр і тим, що захищають права їхніх користувачів, які можуть бути обмеже­ні лише у випадках, передбачених законодавством України. Це відноситься до охорони прав усіх користувачів надр, яки­ми можуть бути підприємства, установи, організації, громадя­ни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Однією з форм охорони надр органами внутрішніх справ є сприяння місцевим органам влади у виконанні такої важ­ливої функції, як здійснення контролю, що передбачено Ко­дексом України про надра. Виконуючи цю функцію, місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі органи спираються на допомогу правоохоронних органів.

Важливу роль в охороні надр і видобутих корисних копа­лин відіграють підрозділи протипожежної безпеки системи Мі­ністерства внутрішніх справ України, які покликані контролю­вати дотримання відповідних правил пожежної безпеки на гір­ничодобувних об'єктах, об'єктах по переробленню мінераль­ної сировини, а також підземних спорудах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, їх головним завданням є запобігання виникненню пожежі та якомога швидкого її пога­шення.

За діючим законодавством місця розташування гірничодо­бувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобу­ванням корисних копалин, у тому числі для підземного збе­рігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, заховання відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з ор­ганами державного гірничого нагляду, охорони навколишньо­го природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами народних депутатів та іншими зацікавленими органа­ми. До таких слід віднести органи протипожежної безпеки.

У своїй діяльності щодо охорони надр органам внутрішніх справ належить керуватись Кодексом України про надра, За­конами України «Про міліцію», «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідними статтями Кодексу Ук­раїни про адміністративні правопорушення, Цивільного і Кри­мінального кодексів України, місцевими програмами розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр, які розробляються обласними Радами народ­них депутатів відповідно до ст. 9 Кодексу України про надра.

У Законі України «Про міліцію» визначені її основні зав­дання, зокрема: забезпечення безпеки громадян, захист їх прав і законних інтересів; захист власності від злочинних по­сягань; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; сприяння у межах своєї компетенції державним ор­ганам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків; запобігання правопо­рушенням та їх припинення.

Зрозуміло, що виконання цих завдань неодмінно передба­чає охорону надр.

Здійснювати охорону надр зобов'язує працівників органів внутрішніх справ і Кодекс України про надра. У ст. 2 Кодексу зазначено: «Завданням Кодексу про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, ком­плексного використання надр для задоволення потреб у міне­ральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпе­ки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, уста­нов, організацій та громадян».

Працівники органів внутрішніх справ не можуть бути бай­дужими і до виконання вимог, передбачених іншими статтями Кодексу України про надра: ст. 22 передбачає надання надр для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речо­вин та скидання стічних вод; ст. 23 регулює права земле­власників і землекористувачів на видобування корисних ко­палин місцевого значення, торфу та прісних підземних вод; ст. 50 забороняє введення в експлуатацію нових і реконстру­йованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці міне­ральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, безпеку людей, майна і нав­колишнього природного середовища; ст. 55 передбачає поря­док користування надрами для цілей, не пов'язаних з видо­буванням корисних копалин, а саме: вжиття заходів, які за­побігли б їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверх­ню та водні об'єкти.

У разі порушення зазначених вимог скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів вироб­ництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупи­нено) або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними ор­ганами.

Брати участь в охороні надр зобов'язує працівників орга­нів внутрішніх справ і ст. 12 Кодексу про надра, в якій гово­риться про участь громадян та їх об'єднань у здійсненні за­ходів щодо раціонального використання та охорони надр. Та­ким чином, охорона надр є не тільки службовим, а й грома­дянським обов'язком працівників органів внутрішніх справ.

Зрозуміло, що участь органів внутрішніх справ в охороні надр буде більш плідною, якщо вони свої зусилля будуть тіс­ніше поєднувати з зусиллями органів державного геологічного контролю і органів державного гірничого нагляду.

Висновки

Тисячоліттями люди не відчували відповідальності за збе­реження природи, відносились до неї як до невичерпного джерела. Прозріння настало лише тоді, коли екологічна криза стала загрожувати багатьом регіонам нашої планети та само­му існуванню людства.

Все це змушує переосмислити складні взаємозв'язки і процеси у навколишньому середовищі та усвідомити, наскіль­ки виваженими, науково обгрунтованими та законодавчо врегульованими повинні бути екологічні відносини, зокрема й у сфері використання та охорони надр. У забезпеченні раціонального використання й охорони надр важливе місце посідають правові засоби.

Сьогодні надзвичайно важливим завданням ук­раїнської держави і суспільства є створення обгрунтованого і детально розробленого природоохоронного законодавства та забезпечення впровадження його в життя. Необхідно створи­ти такий правовий механізм, за якого нанесення шкоди земним надрам, нераціональне використання їх ресурсів були б невигідни­ми підприємствам та іншим природокористувачам.

Щоб вивести Україну з екологічної кризи, правовій науці та юридичній практиці треба зробити набагато більше у сфері екологічних відносин, ніж це було зроблено дотепер. Важливо враховувати й те, що науково-технічна революція постійно підвищує інтенсивність впливу людей на надра. Якщо суспільство не зуміє зупинити пагубні екологічні процеси, які набули широкого розмаху, во­но приречене на неминуче самознищення.

Важливим правовим заходом у сфері екологічної безпеки водних ресурсів повинна стати розробка державної та місцевих програм запобігання і подолання екологічно небезпечних наслідків, ви­кликаних природними явищами чи створених діями людини.

На велику увагу заслуговує механізм реалізації екологіч­ного законодавства. З метою його вдосконалення доцільно використати різні організаційно-правові важелі: матеріальне заохочення до бездоганного виконання вимог користування надрами, підвищення юридичної відповідальності за їх невиконання або порушення, посилення державного і гро­мадського екологічного контролю, створення системи еколо­гічної освіти і виховання. Майбутнє України дуже тісно пов'язане з екологічною безпекою, яка є, у свою чергу, найважливішою складовою національної безпеки.

Нормативно-правові акти

1.   Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями;

2.   Земельний кодекс України. – Офіц. вид. – К., 2004. – 220 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6