Курсовая работа: Аналіз стану ринку й визначення ринкових перспектив підприємства

Розбіжності між Л. Вальрасом і А. Маршаллом при описі механізму функціонування ринку виникає з того, що, на думку першого, ринкові ціни дуже гнучкі й миттєво реагують на будь-які зміни кон'юнктури, а на думку другого, ціни не досить гнучкі, і в результаті при виникненні диспропорції між попитом та пропозицією об'єм ринкових угод швидше реагують на цю диспропорцію, ніж ціни. Облік цих розбіжностей дозволив використовувати обидві ці моделі, однак, процес встановлення рівноваги в короткому періоді краще описується за допомогою підходу Вальраса, а в довгому – за допомогою Маршалла.

Аналіз стійкості рівноваги стає можливим лише в тому випадку, якщо ринкова рівновага порушена під впливом певного зовнішнього фактору. До числа таких факторів відносяться:

1) зміна ринкових параметрів;

2) встановлення державою граничних рівнів цін;

3) встановлення розмірів податків і дотацій;

4) встановлення імпортного мита;

5) здійснення імпорту продукції, виробленої й в середині країни й т.д.

Аналіз зміни стану ринку базується на виявленні закономірностей динаміки попиту та пропозиції під впливом різних детермінант, ступені їхньої чутливості до зміни значенню діючих факторів. Але стан ринку визначається сукупністю зовнішніх факторів, таких як ступінь і інструменти державного впливу на ринок, обмеження, що накладаються нестачею ресурсів, інформації.

Наслідки зміни ринкової ситуації оцінюється на основі виявлення характеру діючих факторів з урахуванням особливостей різних часових інтервалів. Важливим елементом аналізу є диференціація наслідків зміни ринкових умов для продавця й покупця, а також визначення ступеня пристосовуваності їх до мінливих умов функціонування.

Можливі наступні варіанти зміни ринкових умов:

–  зміна параметрів функцій попиту та пропозиції;

–  державне регулювання ринку.

Зміна параметрів попиту та пропозиції під впливом власне ринкових факторів приводить до переміщення кривих у системі координат і до зміни їхньої форми.

До детермінантів попиту відносять:

–  ринкову ціну товару (при підвищенні ціни на даний товар, попит на нього знизиться);

–  кількість покупців на ринку (якщо на ринку кількість покупців певного товару зросте, то попит на даний товар збільшиться);

–  смаки й переваги покупців (виходячи зі смаків і переваг, споживач вибирає той або інший товар, формуючи попит на нього);

–  доходи споживачів (рівень доходу впливає на об'єм споживаних благ);

–  рівень цін на сполучені товари (при покупці якого-небудь товару споживач звертає увагу на сполучені товари й визначає, який з них переважніше).

До детермінантів пропозиції відносяться:

–  ринкова ціна товару (при підвищенні ціни товар рівень пропозиції зростає);

–  кількість продавців даного товару на ринку (більша кількість виробників здатна запропонувати більшу кількість товару);

–  рівень податків і дотацій (залежно від рівня податків виробник вирішує, який об'єм продажів йому буде вигідний);

–  ціни на економічні ресурси (зміна ціни на економічні ресурси звичайно викликає зміну ціни на кінцевий продукт, а це, у свою чергу, викликає зміну попиту й, відповідно, пропозиції товару);

–  ціни на сполучені товари (встановлюючи ціни на свою продукцію, виробник враховує ціну сполучених товарів).

Ціновою детермінантою є рівень ціни на товар. Вона викликає зміну вигляду кривих попиту та пропозиції. Інші детермінанти – нецінові. При їхній зміні відбувається переміщення кривих попиту та пропозиції в системі координат.

Результатом впливу зміни детермінант попиту та пропозиції може бути встановлення нового ринкового рівноважного стану або його руйнування у випадку, коли рівновага не може встановитися.

При державному регулюванні ринку держава може встановлювати «підлогу» і «стелю» цін, надавати дотації, уводити потоварний податок.

Установлення «підлоги» ціни (нижньої межі) на рівні, що перевищує рівноважну ціну Р0 (рис. 2.7).

Рисунок 2.7 - Встановлення «підлоги» цін

Застосовується як міра захисту виробника товару. Приводить до утворення надлишку товару в розмірі (QS-QD), не реалізованого на ринку без додаткового втручання держави. Зазначене втручання може виражатися в:

–  закупівлях зайвої продукції за встановленою ціною (витрати держави складуть P·(QS-QD));

–  установленні дотацій на кожну одиницю продукції, продану понад QD (витрати складуть (P-PS)·(QS-QD)). Таким чином, установлення «підлоги» ціни спричиняє такі зміни ринкових умов, які вимагають додаткового регулюючого впливу держави.

–  встановлення «стелі» ціни на рівні нижче рівноважної ціни P0 (рис. 2.8).

Рисунок 2.8 – Встановлення «стелі» цін

Застосовується як міра захисту споживача товару нееластичного попиту. Приводить до утворення дефіциту в розмірі (QD-QS). Але при даному об'ємі пропозиції QS ціна попиту PD вище встановленого «стелі» Р, в результаті чого формується «чорний ринок» даного товару, характеристиками якого є вихідна крива попиту D і крива пропозиції «чорного ринку» SD, що має вигляд ломаної. Вертикальний відрізок кривої SD показує процес повернення ринку до рівноважної ціни P0 при об'ємі продажів QS; висхідний відрізок – формування природної кривої в нових умовах. Рівновага встановлюється при ціні Р1>P0>>P (ціна враховує ризик продавця) і об'ємі продажів Q*<Q0. Таким чином, встановлення «стелі» ціни може мати ефект, протилежний очікуваному: замість зниження ринкової ціни спостерігається її зріст.

Введення дотацій рівносильне тому, що держава бере на себе частину витрат на виробництво даного виду продукції (рис. 2.9). Введення дотацій Н переміщає криву пропозиції з положення S0 у положення SH. При цьому розмір надлишку споживача продукції зростає на величину P0BCPC, продавця – на величину P0BAPA, сума дотацій, виплачена державою, визначається як PAACPC, а трикутник АВС характеризує чисті втрати суспільства від введення дотацій.

Рисунок 2.9 – Наслідки введення дотацій

Потоварний податок – це податок на кожну споживану одиницю продукції, що стягується зі споживача залежно від об'ємів придбаних товарів. Цей податок є частиною ціни реалізованих товарів, їхнє збільшення безпосередньо збільшує ціну.

Введення потоварного податку відбивається як на покупці товару, оскільки підвищує рівень ціни, так і на його продавці, тому що підвищення ціни веде до скорочення об'єму продажів.

Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки введення податку для конкретного ринку. Для цього необхідно скористатися як аналітичним, так і графічним методами дослідження.

 (гр. од.)

Використовуючи аналітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, що виникла в результаті введення потоварного податку в розмірі Т:

 (2.3)

 (2.4)

Виберемо значення еластичностей з інтервалу 4,7 – 5,17, тому що при введенні потоварного податку в розмірі 10% очікується підвищення ціни в цих межах.

Модифікована ціна визначається по формулі (2.3):

 (гр. од.).

При введенні потоварного податку функція попиту залишається незмінною, змінюється лише функція пропозиції.

За допомогою графічного методу можна сформувати нову функцію пропозиції, що утворилася після введення податку і визначити нову рівноважну ціну.

У вихідній ситуації (формула 2.1) функція пропозиції перетинає вісь ціни в точці 9,5:

 (гр. од.).

При введенні потоварного податку це значення зміниться на його величину і складе:

 (гр. од.).

У загальному випадку функція пропозиції представлена в такий спосіб:

Необхідно визначити параметр а, при ,  і b=7:

Таким чином, нова функція пропозиції має вид:

. (2.5)

Дорівнявши функції попиту та пропозиції, визначимо нову рівноважну ринкову ціну.

7

 – рівноважна ринкова ціна;

 - не підходить по умові задачі, тому що при даному рішенні задача не має економічного змісту.

Таким чином, після введення потоварного податку на ринку встановиться рівноважна ринкова ціна в розмірі РТ=5 гр. од.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7