Курсовая работа: Теоретико-методологічні і прикладні проблеми визнання ймовірності банкрутства підприємства

Основна роль в системі антикризового управління підприємством відводиться широкому використовуванню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Задача управлінської команди полягає в тому, щоб виділити основні напрями розвитку і підібрати до них єдино вірні на даний момент рішення. Зокрема, необхідно глибоко проаналізувати всі аспекти цієї проблеми і зрозуміти, що необхідне для того, щоб вивести підприємство з кризової ситуації.

На підставі проведеного аналітичного опрацювання фінансової звітності ТОВ «Трансінвестсервіс» можна зробити висновки, що на підприємстві склались обставини при яких баланс підприємства знаходиться під загрозою порушень. На підприємстві був виявлений ряд недоліків, пов'язаних із здійсненням його фінансової діяльності і управління нею. За наслідками проведеної оцінки фінансового стану можна зробити наступні висновки:

1. Проаналізувавши склад та структуру майна підприємства за 2007–09 роки можна сказати що майно підприємства на кінець 2009 року склало 2654,1 тис. грн., що на 11,3 тис. грн. або на 0,4% менше ніж на кінець 2008 року, незважаючи на те, що у 2008 році майно збільшилося на 863,9 тис. грн. або на 48,0% у порівнянні з 2007 роком. Це трапилося за рахунок збільшення оборотних активів на 856,9 тис. грн. або на 48,2% в 2008 році порівнянні з кінцем 2007, знову незважаючи на те, що у 2009 році відбулося зменшення на 11,3 тис. грн. або на 0,4%. Водночас необоротні активи на кінець 2008 року в порівняні з 2007 роком збільшилися на 7,0 тис. грн. або на 27,7%, в 2009 році вони залишилися незмінними. Аналіз показників структурної динаміки свідчить про те, що приріст майна в 2008 в порівнянні з 2007 роком було забезпечено за рахунок приросту оборотних активів. Аналіз структури динаміки оборотних коштів показує приріст суми оборотних коштів за рахунок значного приросту дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість збільшилася у 2008 році на 1455,0 тис. грн. або 559,4%, у 2009 році спостерігалося її незначне зниження на 59,5 тис. грн. або 0,5%. Ліквідні запаси збільшилися у 2009 році на 120,1 тис. грн. або 16,3%. Це говорить про те, що фінансові ресурси не було вкладено у ліквідні активи, що підвищує ділову активність підприємства.

2. Дані таблиці 2.1.2 свідчать про збільшення вартості майна, яке на кінець 2008 року склало 2665,4 тис. грн., що на 863,9 тис. грн. або на 48,0% більше ніж на кінець 2007 року, незважаючи на те, що у 2009 році майно зменшилося на 11,3 тис. грн. або 0,4% у порівнянні з 2008 роком. Це зумовлено у 2008 році зростанням як власного капіталу, так і позикових коштів, які на кінець 2008 року в порівнянні з 2007 роком збільшилися на 841,8 тис. грн. або на 47,0% але в 2009 у порівнянні з 2008 роком спостерігалося зменшення на 5,5 тис. грн. або на 0,2%. Власні кошти збільшилися в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 22,1 тис. грн. або на 295,6%, їхня частка в загальному обсязі коштів збільшилась в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 0,7 пункту та зменшилася у 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 0,3 пункту.

У складі позикових коштів значне зростання спостерігається за кредиторською заборгованістю, яка на кінець 2009 року збільшилися в порівнянні з 2008 роком на 1136,7 тис. грн. Поточна заборгованість в 2008 році в порівнянні з 2007 роком значно збільшилася на 841,8 тис. грн. або в 11,3 рази. Її питома вага збільшилася в 2009 році в порівнянні з 2008 роком у 8 разів.

У 2009 році теж спостерігається зростання поточної заборгованості на 351,2 тис. грн., або 41,3%.

3. Проаналізувавши фінансову стійкість за рахунок тримірного показника можна сказати, що підприємство у 2008–09 році перебуває у кризовому стані, тому що витрати і запаси не забезпечуються джерелами їх формування. Запаси і витрати не забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів.

4. Аналіз даних таблиці 2.3.1. свідчить про те, що фінансова незалежність підприємства на критичному рівні. Це підтверджується коефіцієнтами автономії та співвідношення позикових і власних коштів у 2007–2009 роках, на кінець 2009 року коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів склав 95,2, коефіцієнт автономії 0,010, тобто кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Спостерігається тенденція до зменшення власного капіталу та значного збільшення позикового. На кінець 2008–09 року коефіцієнти фінансування не є достатніми і складають відповідно 0,006, 0,012 та 0,010.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Значення коефіцієнта маневреності негативно характеризує фінансовий стан підприємства.

Таким чином, результати аналізу дозволяють зробити висновок про наявність загрози банкрутства.

5. Проаналізувавши динаміку прибутку, можна зробити наступний висновок, що чистий прибуток за 2009 рік склав 973,5 тис. грн., що на 111,4 тис. грн. більше ніж у 2008 році. Це пов’язано зі збільшенням прибутку від реалізації продукції на 131,9 тис. грн., збільшення прибутку від операційної діяльності на 121,3 тис. грн., збільшення прибутку від звичайної діяльності на 117,9 тис. грн.

6. За даними таблиць №2.4.2. та №2.4.3. можна зробити висновок, дохід від реалізації на підприємстві зазнав значного приросту: 350,98% у 2008 році та 49,06% у 2009 році. Але приріст собівартості продукції у 2008 році склав 305,42%, у 2009 році 52,75%, що вплинуло негативно на зростання прибутку. Значний приріст чистого прибутку у 2008 році відбувся за рахунок приросту валового прибутку 269700,0%, у 2009 році 16,3%.

7. Із даних таблиці №2.4.6. видно, що коефіцієнт фінансового левериджу в 2009 році значно зменшився на 63,24, що потягло за собою і зменшення прибутковості капіталу.

Знаходження в зоні ризику – це негативна ситуація, але все-таки ще не криза, оскільки майновий стан підприємства, активи і зобов'язання, збалансовані.

Потрапивши в зону ризику, підприємство повинне вживати енергійних заходів по виходу з цієї зони, перш за все до переміщення в зону відносної безпеки. Для цього необхідно, в першу чергу, забезпечити відповідність власного капіталу і неліквідних активів, Рівність або мінімальне перевищення власного капіталу над сумою неліквідних активів означатиме вихід із зони ризику через відновлення ліквідності і придбання безпеки, хоча і відносної.

Тому як першочергові заходи, керівництву підприємства слід використовувати механізм фінансової стабілізації:

1. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

Перевищення власного капіталу над нефінансовими активами означає наявність фінансово-економічної стійкості з тим або іншим запасом стійкості. При цьому фінансові активи перевищуватимуть позиковий капітал і тим самим не тільки гарантуватимуть підприємству покриття зобов'язань підприємства, але і забезпечать, крім того, можливість маневру власними вільними фінансовими активами. Всі ці вимоги присутні у балансі підприємства, але мають негативну тенденцію у динаміці.

Щоб придбати рівновагу, яка є відправним пунктом для відновлення платоспроможності, необхідне і достатньо збільшити власний капітал, за інших рівних умов.

2. Підвищити рівень рентабельності. У звітному році підприємство на кожну вкладену гривню у реалізовану продукцію отримувало прибутку менше, ніж у минулому році. На це вплинули наступні фактори: за рахунок збільшення собівартості продукції рентабельність зменшилася, зворотно вплинуло збільшення валового прибутку, за рахунок чого рентабельність збільшилася.

3. Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної реакції на неї, тому фінансові служби підприємства повинні оперативніше робити висновки щодо фінансового стану підприємства та ухвалювати відповідні рішення фінансового характеру. Використовувати такі фінансові інструменти як дискримінантний аналіз, модель Альтмана, модель Спрингейта, Бівера.

4. Впровадження системи раннього попередження. Система раннього попередження та реагування – це особлива інформаційна система, з допомогою якої керівництво підприємства отримує інформацію про потенційну загрозу діяльності, яка може насуватися як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища. Ця система спрямована на проведення комплексу заходів для запобігання фінансової кризи та банкрутства підприємства.

5. У умовах ринкових відносин виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації у фінансових можливостях і перспективах, оцінки фінансового стану інших господарюючих суб'єктів. Підприємство потребує вироблення внутрішньої фінансової стратегії.

Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Трансінвестсервіс», згідно зі складеною фінансовою звітністю за 2006–2008 роки дав зробити висновки, загальним з яких – фінансовий стан досліджуємого об’єкта – виявився незадовільним.

Таким чином, у ТОВ «Трансінвестсервіс» є вибір: або вивільнити частину оборотного капіталу для вкладення його в розширення іншого напряму діяльності, або розвивати даний напрям, якщо попит на пропонований товар ще повністю не задоволений. При цьому обов'язковою умовою є збільшення суми власного капіталу.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вiд 14.05.1992 №2343-XII.

2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №784 – XIV від ЗО червня 1999 року // Інформаційний бюлетень законодавства України «Юрист-Плюс». – К.: Центр Компьютерных Технологий, 2004. – Вип. 73.

3. Закон України про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вiд 18.01.2005 №2354-IV.

4. Закон України про внесення змін до статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вiд 31.05.2005 №2597-IV.

5. Агентство з питань з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово – господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти, №40, 1997

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18