Дипломная работа: Розроблення експертної системи оцінки вірогідності банкрутства торговельного підприємства

Рис. 3.8. Введення моделі Тафлера і Тісшоу в автоматизовану систему

Дана модель, як і інші моделі, що вводимо у систему допомагають вчасно виявити загрозу банкрутства підприємства та попередити негативні наслідки її. Варто відзначити, що модель досить трудомістка для розрахунку, оскільки потребує великої кількості даних та кропітких підрахунків. Не менш складною для розрахунку є і наступна модель – Сайфуліна і Кадикова, алгоритм розрахунку її введений у систему виглядає так:

Рис. 3.9. Введення моделі Сайфуліна і Кадикова в автоматизовану систему

Ще однією моделлю, яка була розрахована нами у другому розділі роботи є модель Давидової-Бєлікова. Дану модель вводимо в систему аналогічно іншим:

Рис. 3.10. Введення моделі Давидової-Бєлікова в автоматизовану систему

Після доповнення системи цим показником, вводимо передостанню модель – модель Ліса.

Рис. 3.11. Введення моделі Ліса в автоматизовану систему

Всі моделі, які були описані вище були введені в систему і автоматично з введенням відображались у відповідних колонках таблиці, яка має наступний вигляд у системі:

Рис. 3.12. Створена система показників в електронному вигляді

На початку аналітичного розділу нами було розглянуто трьох та п’ятифакторну моделі Альтмана. Варто одною з них також доповнити дану систему. Введемо п’ятифакторну модель.

Рис. 3.13. П’ятифакторна модель Альтмана

Натиснувши «ок» бачимо, що вона з’явилась в кінці таблиці:

Рис. 3.14. Шаблон для електронного аналізу вірогідності банкрутства

Для того, щоб аналіз за даними підприємства став можливим у системі необхідно ввести у систему форми фінансової звітності. Так, баланс підприємства (форма №1) в системі буде мати наступний вигляд:

Рис. 3.15. Баланс СП «Вінниця-Облторг»

Крім балансу розрахунок введених показників потребує інформаційних даних зі звіту про фінансові результати. Зауважимо, до речі, що представлена програма може бути використана і для автоматизації організаційно-економічної характеристики підприємства, оскільки включає стандартні таблиці показників такої оцінки.

Крім того, використання її на підприємстві сьогодні буде доречним та вірним управлінським рішенням, оскільки вона досить сильно полегшить аналітичну роботу, а головне залучення її у роботу підприємства безкоштовне.

Рис. 3.16. Звіт про фінансові результати СП «Вінниця-Облторг»

Справа у вікні є клавіша «розрахувати». Коли ми натиснемо її отримаємо результати розрахунків за всіма показниками, які ми ввели у дану систему і зможемо порівняти їх з результатами розрахунків аналітичного розділу.

Всі результати розрахунків співпадають, єдина різниця може бути у закругленнях, оскільки система всі дані округляє лише до сотих.

Дана система дійсно може вважатись системою вдосконалення аналізу, оскільки вона може бути використана підприємством в будь-який час за необхідністю, вона безкоштовна і не потребує додаткових затрат підприємства на її впровадження, вона економить робочий час та у зручній формі подає необхідні результати. Використання її підприємством може покращити загальний рівень ефективності управління інформаційними даними та допоможе постійно слідкувати за фінансовим станом підприємства та вірогідністю загрози йому банкрутства.

Рис. 3.17. Результати аналізу вірогідності банкрутства на основі програми «Фінансист»

Таким чином, все вищевикладене вказує на безперечні переваги даної програми та на необхідність впровадження визначених методик проведеного аналізу в діяльність підприємства.

3.2 Формування аналітичних висновків про оцінку вірогідності банкрутства підприємства шляхом застосування програми Excel

На початку даного розділу ми переглянули система, яка дозволить нам отримати розрахункові дані по певних показниках або моделях. Тепер спробуємо побудувати систему оцінки, яка допоможе проаналізувати отримані дані. Всі інформаційні таблиці, які створені нами в програмі можна імпортувати в Excel і далі використовувати їх для аналізу.

Для аналізу та формування висновків зазвичай використовують функцію «якщо». Суть її полягає у введенні логічного виразу, який може бути представлений, як в нашому випадку, нерівністю, а після цього можливими результатами та висновками до них. Якщо нерівність виконується, то висновок – один, якщо ні – висновок інший.

З цією метою або експортуємо дані з «фінансиста» в Excel або будуємо в Excel таблицю, яка вміщує інформаційні дані, які необхідно проаналізувати.

Рис. 3.18. Результати розрахунку моделі Альтмана

З літературних джерел знаємо, що розробником моделі встановлено межу- якщо результат розрахунку більше 3, то вірогідність банкрутства низька. Спираючись на ці дані створюємо логічні вирази, можливі результати та заносимо їх у програму:

Рис. 3.19. Визначення банкрутства за моделлю Альтмана

Закінчуємо введення даних, натискаємо «ок» і програма самостійно заносить у відповідну комірку Excel результат сформований на основі цих даних:

Рис. 3.20. Визначення ступеня загрози банкрутства в 2008 році на основі моделі Альтмана

Аналогічно створюємо інформацію про можливість банкрутства на основі цієї ж моделі для 2009 року:

Рис. 3.21. Встановлення вірогідності банкрутства підприємства в 2009 році

Результат заноситься у комірку Е2 і ми можемо бачити, що вірогідність низька.

Рис. 3.22. Занесення висновку у таблицю

Далі аналогічно створюємо інформацію для моделі Конана і Гольдера в програмі. Процес формування висновків матиме наступний вигляд:

Рис. 3.23. Інформація для висновків по моделі Конана і Гольдера

Результат заноситься в комірку D2, в тій самій комірці до натискання Enter бачимо логічні вирази та висновки по них.

Результативність моделі представлена у десяти варіантах від 10% до 100% вірогідності фінансових ускладнень. Найближчими межами, які можна обрати за наближеністю до фактичного значення із запропонованих автором є 0,002 та 0,480, що у відповідності визначено як 80-90% вірогідності, в середньому – 85%.

Тому саме на основі цих значень і створений логічний вираз по даній моделі.

Після введення формули в віконце функції «якщо», ми можемо бачити дану формулу на електронному листі у комірці, де буде розміщений кінцевий висновок. На рисунку 3.24. це комірка D2.

Рис. 3.24. Формування висновку по моделі Конана і Гольдера по 2008 року

Результат за визначеним алгоритмом виглядатиме так:

Рис. 3. 25. Висновок по моделі Конана і Гольдера по 2008 року

Далі формуємо аналогічний висновок для цієї моделі за 2009 рік:

Рис. 3.26. Введення інформації

Після введення натискаємо «ок» і в комірці Е2 отримуємо результат:

Рис. 3. 27. Висновок про вірогідність банкрутства

Тепер спробуємо оцінити результати розрахунку коефіцієнта Бівера. Автором моделі визначено, що якщо результат більше 0,4, то підприємство благополучне і банкрутство на даному етапі йому не загрожує.

Створюємо відповідну нерівність та вписуємо можливі варіанти висновків:

Рис. 3. 28. Формування висновків для коефіцієнта Бівера

Таким чином, якщо введена нерівність буде виконуватись, то висновок в комірці D 2 буде – «благополучне підприємство», якщо нерівність не буде виконуватись, то висновок буде «інший тип».

Рис. 3. 29. Висновок по коефіцієнту Бівера у 2008 році

Далі аналогічно створюємо вираз та можливі висновки для даного показника у 2009 році. Це вікно має такий вигляд:

Рис. 3.30. Коефіцієнт Бівера 2009 року

Результат буде розміщений в комірці Е2.

Рис. 3.31. Коефіцієнт Бівера 2009 року

Наступним показником, який також входить до системи показників Бівера є рентабельність активів. Якщо результат її розрахунку буде більше або дорівнюватиме 6, то висновок по моделі буде «благополучне підприємство», якщо ні – «інший тип». У випадку «інший тип» необхідно буде створювати інший вираз з іншими значеннями які будуть відповідати критеріям «за 5 років до банкрутства» або «за рік до банкрутства».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19