Реферат: Характеристика основних джерел економії енергоносіїв в рослинництві
Більшість
прийомів мінімального та нульового обробітку підвищують стійкість ґрунту до
ерозії. В останні роки це набуло дуже великого значення, тому що інтенсифікація
сільськогосподарського виробництва, з одного боку, вимагає підвищення родючості
ґрунту, а це неможливо без попередження або хоч би обмеження ерозії, а з іншого
боку, посилює небезпеку ерозії ґрунту.
У
ґрунтозахисних технологічних процесах головна увага приділяється зменшенню
ущільнення ґрунту й підвищенню його інфільтраційних властивостей. При
необхідності на поверхні можуть бути збережені післяжнивні залишки, що
послабляє ерозію ґрунту, а в деяких випадках, коли традиційні способи обробітку
не дозволяють створити оптимальних умов розвитку рослин, вони дають можливість
підвищити урожай.
Технологічний
процес „мульчування” при обробітку ґрунту — різновид мінімального. Передбачає
використання пожнивних й інших рослинних залишків для нагромадження й
збереження вологи в ній.
Досвід
застосування показав, що мульчування сприяє зниженню випаровування вологи, а в
періоди випадання інтенсивних дощів охороняє ґрунт від змиву й надлишкового
зволоження. Послабляються коливання температури ґрунту, зменшується глибина
промерзання взимку й оберігається від перегріву влітку. Підсилюється
життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і зв’язаних із нею позитивних
біохімічних процесів у ґрунті, придушуються бур’яни. У результаті мульчування
підвищується врожайність культур.
Усі
без винятку дослідження вказують на значне скорочення затрат праці та
енергетичних витрат на варіантах з безвідвальним обробітком ґрунту порівняно з
щорічною оранкою.
До
недоліків мінімального обробітку слід віднести відмічене в багатьох наукових
дослідженнях сприяння підвищенню потенційної засміченості насінням бур’янів,
посилення непередбачливості наслідків диференціації оброблювального шару за
біогенністю, фітосанітарною здатністю та родючістю ґрунту в цілому.
При
частих поверхневих і безполицевих обробітках, у випадку посіву зернових по
зернових, рослини уражає коренева гнилизна.
Утруднена
заробка на оптимальну глибину органічних добрив, що знижує їхню роль в
окультуренні ґрунту й підвищенні врожайності, у випадку тривалого поверхневого
обробітку через ущільнення підорних шарів знижується водо- й повітропроникність
ґрунту.
Враховуючи
зазначене, раціональним і ефективним є сполучення поверхневих безполицевих і
дискових обробітків з оранкою й глибоким розпушуванням, використання чизельних
плугів і культиваторів, плугів-розпушувачів, щілювачів тощо, а також звичайних
плугів відповідної модифікації.
Довготривалі
дослідження систем обробітку ґрунту в зоні Полісся, проведені Малієнком А.М.,
показали, що за умов переважно механічної боротьби з бур’янами економічно
доцільна система з дискуванням в п’яти полях і оранкою в трьох полях.
Коломієць
М.В. відмічає, що полице-безполицеві технології різноглибинного обробітку
здатні не тільки стабілізувати землеробство, а й сприяти скороченню ресурсних
затрат з виходом на екологічну збалансованість агроладшафтів.
Узагальнення
позитивних і негативних наслідків при проведенні безплужного обробітку подано у
табл. 3.
Таблиця 3. Переваги й недоліки
безплужного обробітку
переваги
безплужного обробітку
|
недоліки
безплужного обробітку
|
Висока ґрунтозахисна ефективність, протидія розпиленню й
деформації ґрунтів машинами та знаряддями. |
Підвищена потенційна засміченість верхнього 0…15 см шару
ґрунту насінням бур’янів. |
Сприятливі умови для рослин у коренемісткому шарі ґрунту,
посилюється біологічна активність, покращується поживний режим. |
Більша увага до підтримування оптимального рівня
показників фізико-хімічного стану коренемісткого шару ґрунту. |
Зменшення глибини промерзання, забезпечення ранньої
стиглості. |
Азотне голодування, необхідність додатково вносити азотні
добрива. |
Сприяє накопиченню ґрунтової вологи та зменшенню
інтенсивності випаровування у вегетаційний період. |
Вимагає суворої технологічної дисципліни та суворого дотримання
агротехнічних строків. |
Висока продуктивність машин сприяє зменшенню затрат
робочого часу, ресурсу, енергоносіїв на одиницю продукції. |
Вимагає комплектації відповідної системи машин і знарядь. |
Нульова
(„хімічна”) технологія називається також безорною чи прямим посівом.
Тут ґрунт залишається незайманим від жнив до посіву й від посіву до жнив.
Ця
технологія є різновидом мінімальної, тому що обробляється тільки 30…25 % від
усієї площі, що засівається. Один прохід комплексу (культиватор-сівалка) заміняє
5…6 проходів при традиційній технології, що зменшує ерозію, зберігає вологу в
ґрунті, скорочує строки, витрати ресурсів.
Боротьба
з бур’янами забезпечується тільки хімічним шляхом. Однак застосування великих
доз гербіцидів приводить часто до негативних результатів через підвищення
стійкості до них бур’янів, а впровадження сильнодіючих препаратів — до
забруднення ґрунту й водоймищ.
Хімічний
захист ще є досить затратним, так це складає 25…60 американських доларів на
гектарі [66].
Разом
із тим нульовий обробіток ґрунту є перспективний, тому що затрати праці
скорочуються в 2,5…3 рази, витрата палива — у 5…6 разів.
Українські
науковці вважають, що впровадження нульового обробітку в Україні сьогодні в
стані безполицевого зразка 1980 року.
У
нашій країні ця система обробітку майже не вивчена, якщо все підрахувати, то
такий обробіток ґрунту може бути не дешевшим, ніж мінімальний. Узагальнення
позитивних і негативних наслідків при проведенні нульового обробітку подано в
табл. 4.
Таблиця 4. Переваги й недоліки нульового
обробітку
переваги
нульового обробітку
|
недоліки
нульового обробітку
|
Економія затрат на одиницю продукції. |
Вимагає значних капіталовкладень. |
Менша кількість одиниць техніки та механізаторів. |
Вимагає високого технологічного рівня засобів механізації
та кваліфікації обслуговуючого персоналу. |
Висока ґрунтозахисна ефективність, протидія розпиленню й
деформації ґрунтів машинними агрегатами та сільськогосподарськими знаряддями. |
Потенційна загроза хімічного забруднення. |
Сприяє накопиченню ґрунтової вологи та зменшенню
інтенсивності випаровування у вегетаційний період. |
Вимагає більш суворої технологічної дисципліни та більш
суворого дотримання агротехнічних строків виконання механізованих робіт у
порівнянні з іншими видами обробітку ґрунту. |
Альтернативне
(органічне, біологічне, екологічне) землеробство ставить за мету одержання
екологічно чистих продуктів рослинництва. Воно передбачає не просто виключення
легкорозчинних добрив і пестицидів, а ще й створення умов, що роблять їхнє
застосування необов’язковим.
Одна
з цих переваг — істотне зниження затрат на добриво і хімічні засоби захисту
рослин. Однак при альтернативному землеробстві врожайність
сільськогосподарських культур на 9…36 % менше, а затрати праці на 25…35 %
більше.
Для
підтримки врожайності на необхідному рівні потрібно, крім використання
органічних добрив, розширювати площі під бобові культури до 30…40 % ріллі.
Проте подібна зміна структури посівних площ не у всіх випадках економічно
прийнятна.
Відмова
від застосування гербіцидів і отрутохімікатів повинна компенсуватися
використанням ефективних і раціональних типів машин для обробітку ґрунту й
догляду за посівами, а також механічних способів боротьби з бур’янами.
Отже, сучасний пересічний товаровиробник має можливість
широкого вибору технологічних процесів обробітку ґрунту. Набір технологій або
системи технологій спричинює появу системи машин. У процесі систематизації
наукових даних щодо агротехнологічної оцінки ефективності технологічних
процесів обробітку ґрунту, узагальнено диференційну систему технічних засобів
основного обробітку ґрунту в залежності від глибини обробітку, прийомів, типу
знарядь, тягового класу енергетичних засобів (табл. 5).
Для прикладу, наведені орієнтовні марки
сільськогосподарських машин для обробітку ґрунту на типових технологічних
операціях. У залежності від конкретних характеристик земельного виділу, які
оцінюються довжиною гону, крутістю схилу, кількістю і характером перешкод (яри,
опори ліній електропередачі, лісосмуги, валуни, кущі тощо), що визначає
складність конфігурації ділянки поля, а також за фізико-механічними
властивостями ґрунту (питомим опором) обґрунтовують склад і розраховують режими
роботи машинного агрегату.
3.
Комплектування МТП та машинних агрегатів і оптимізація режимів їх
роботи
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |