Реферат: Технологічна безпека та продовження ресурсу сталевих конструкцій в корозійних середовищах
При завданні вимог щодо надійності на етапі продовження
ресурсу вибір засобів і методів поновлення протикорозійного захисту робиться з урахуванням
коефіцієнта готовності сталевих конструкцій (Kg ). Завдання визначення коефіцієнта готовності
при експлуатаційних впливах середовища (An) сформульоване як розрахунок сталевих конструкцій за граничними станами на
корозійну стійкість і довговічність для обґрунтування техніко-економічних показників
продовження ресурсу:
граничний стан I групи |

|
(8) |

|
(9) |
граничний стан II групи |

|
(10) |

|
(11) |

|
(12) |
де gsr ³ h - коефіцієнт технологічної
безпеки; gzf – коефіцієнт надійності
протикорозійного
захисту на момент контролю корозійного стану; gzr - коефіцієнт надійності, що характеризує
граничний рівень корозійних втрат елемента конструкції при експлуатації в працездатному
стані; gzrv - коефіцієнт надійності
при поновленні протикорозійних покриттів; Тrg - залишковий термін експлуатації
без додаткових заходів на протикорозійний захист і підсилення; Тz - нормативний
термін служби захисних покриттів за даними сертифікаційних випробувань; Тzg - розрахунковий термін служби
захисних покриттів з довірчою ймовірністю g=0,95; Тzv - розрахунковий
термін продовження ресурсу за корозійною стійкістю.
З метою порівняльної оцінки показників
ремонтопридатності для обґрунтування параметрів специфікації по ресурсу (gzrv, Тzg) при поновленні протикорозійного
захисту конструкцій проведені прискорені випробування у соляному тумані (ISO 12944-6)
зразків конструктивних елементів із захисними покриттями. Коефіцієнт надійності
(gzrv) установлює граничний рівень
корозійних втрат для заданої розрахункової схеми узагальнених впливів «Навантаження-Конструкція-Середовище»
(«Н–К–С») при експлуатації з урахуванням припустимого терміну (Тzv) відновлення
працездатності захисних покриттів конструкцій за граничним станом ІІ групи.
Як основна розрахункова характеристика
корозійної системи «Н–К–С» розглядається реакція опору поверхневому руйнуванню однорідного
конструктивного елемента Arn, г/м2рік.
Термін служби системи
захисного покриття (СЗП) для заданого режиму експлуатації об'єкта встановлений за
експериментальними даними прискорених корозійних випробувань і визначається за формулою:
; (13)
де DP(N) – корозійні втрати незахищеної сталі, що відповідають N циклам прискорених
випробувань до відмови захисного покриття, г/м2.
Результати розрахунково-експериментальної оцінки
показників ремонтопридатності представлені в табл. 3. На основі теоретичних та експериментальних
досліджень зроблена оцінка контрольного нормативу СЗП за даними прискорених випробувань
для визначення гарантованої довговічності і ремонтопридатності конструкцій.
Таблиця 3
Специфікація систем покриттів при поновленні протикорозійного
захисту конструкцій
№№
п/п
|
Найменування матеріалу покриття |
Позначення системи за СНиП 2.03.11-85* |
Характеристика стійкості при
прискорених випробуваннях |
За розробленою методикою при
tmax=720 годин
|
За ISO 12944 |
gzrv
|
Kg
|
Тzg ,
год
|
Тривалість
випробуван-ня, tmax, годин
|
Інтервальна оцінка довго-вічності, годин |
1. |
Пентафталеві ПФ-115 |
Ia-2 (55)
PSt2
|
0,9 |
0,65 |
4,0 |
480 |
низька,
від 2 до 5
|
2. |
Пентафталеві ПФ-132 МР «ФЕРРОКОР®»
|
Ia-2 (80)
PSt2
|
0,95 |
0,6 |
6,5 |
720 |
середня,
від 5 до 15
|
3. |
Перхлорвінілові ХВ-124 |
IIa-3 (80)
PSt2
|
1,00 |
0,4 |
10,5 |
720 |
середня,
від 5 до 15
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |