Курсовая работа: Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україні
Спеціальний ринок інвестицій
інвестиційної дія-ті запроваджується на територіях пріоритетного розвитку на
строк 30 років і діє у пріоритетних видав економічної дія-ті, перелік яких
визначається Кабінетом Міністрів України.
До територій пріоритетного розвитку
належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Вугледар, Горлівка,
Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Сніжне,
Торез, Шахтарськ, а також Волноваський та Мар'янський райони, на частку яких
припадає 40% території області і 36%: сільськогосподарських угідь. У них
виробляється 85% промислової продукції, забезпечується 93%
зовнішньоторговельного обороту, мешкає 84% населення.
Що собою представляють вказані міста
і райони видно з наступної характеристики господарської діяльності.
На території району діять 105
шахтобудівних організацій. Виробнича потужність вугледобуваючих підприємств
складає 59 млн. т. Балансові запаси вугілля 14,4 млрд., в тому числі коксівного
– 7,5 млрд. т. Потужність 7 ТЕС складає понад 10 МВТ.
Чорнометалургійний виробничий комплекс включає 3 крупних
металургійних комбінати, 4 металургійних, трубний та трубопрокатний заводи. В
Донецькій області цю галузь представляють також 4 коксохімічних заводи, 3 гірничо-збагачувальних
підприємства.
Територія розташування,
площа: м. Донецьк, Донецька область, площа - 466 га
Початок роботи:
21.07.1998 р.
Правова база: Закони
України від 24.12.98 № 356 "Про спеціальні економічні зони та спеціальний
режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та від 15.07.99 № 973
"Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у
зв'язку з запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на
територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області".
Пріоритетні види
економічної діяльності: машинобудування, приладобудування, електротехнічна
промисловість; інноваційні проекти по створенню нових матеріалів та виробничих
систем.
Особливі умови, за яких
інвестори отримують пільги: дозвіл Ради на провадження підприємницької
діяльності на території зони.
Очікувані результати
діяльності:
передбачається залучити -
500 млн. дол. США;
збереження старих та
створення нових робочих місць - 10 тис.;
Спеціальний митний режим зовнішньоторговельної зони «Донецьк» передбачає
звільнення від сплати ввізного мита і ПДВ товарів та інших предметів, ввезених
на територію СЕЗ з-за меж митної території України для використання у межах
цієї зони; в разі вивезення з території зони на митну територію України — стягнення
ПДВ і акцизного збору з товарів походженням з території зони, призначених для
внутрішнього споживання в Україні, а в разі вивезення за межі митної території
України — повне звільнення від сплати названих платежів та вивізного мита.
Експортно-імпортні операції суб'єктів СЕЗ не підлягають ліцензуванню і
квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України та
рішеннями Кабінету Міністрів України.
Для запобігання несанкціонованому і неконтрольованому проникненню на
територію СЕЗ або за її межі фізичних осіб і транспортних засобів вона
огороджується за периметром і облаштовується органом господарського розвитку
СЕЗ відповідно до вимог Державної митної служби України.
Спеціальний пільговий режим оподаткування донецьких СЕЗ передбачає:
—
прибуток платників податків, які перебувають на території СЕЗ, незалежно від
форми власності, оподатковується за ставкою 20 % до обсягу
оподаткування;
—
від оподаткування звільняється репатріація нерезидентами
доходів походженням з території зони (включаючи дивіденди, доходи від продажу
нерухомого майна, прибуток від операцій з цінними паперами та іншими
корпоративними правами, внески та премії на страхування або перестрахування
ризиків);
—
суб'єкти підприємницької діяльності СЕЗ звільняються від
сплати внесків до Державного інноваційного фонду України.
— не справляються збори до
Державного інноваційного фонду та до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення;
— звільняється від оподаткування
сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;
— надходження в іноземній
валюті звільняються від обов'язкового продажу;
— не справляється плата за землю на
період освоєння земельної ділянки.
Органами державного регулювання СЕЗ і спеціальних режимів інвестиційної
діяльності на території Донецької області визначено Раду з питань спеціальних
економічних зон та спеціальних режимів інвестиційної діяльності, органи
місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, орган господарського
розвитку СЕЗ, центральні органи виконавчої влади України (питання державного
регулювання СЕЗ).
Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність
ВЕЗ в Донецькій області є Закон України “Про спеціальні вільні економічні зони
та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24
грудня 1994 року.
Законом визначено, що метою створення в
Донецької області спеціальних економічних зон та запровадження на територіях
пріоритетного розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності є:
Ø
залучення
інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць
та працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям,
реструктуризацією гірничодобувних та інших підприємств ( виконання плану
залучення інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області див.;
Ø
впровадження
нових технологій, модернізація діючих виробництв;
Ø
розвиток
зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок на внутрішній ринок
високоякісних товарів та послуг;
Ø
створення
сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури; тощо.
Рис. 2. Рівень виконання плану залучення
інвестицій та структура інвестицій у СЕЗ і ТПР Донецької області за походженням (по
містах, куди надходили
іноземні інвестиції), %
Джерело: http://www.ir.org.ua/irnews.ngo?id=58
Управління СЕЗ «Донецьк» та «Азов» і
територіями пріоритетного розвитку здійснюють:
• Рада
з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної
діяльності в Донецької області;
• органи місцевого самоврядування та місцеві державні
адміністрації;
• органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.
В
найближчі 10 років буде створено понад 200 тис. робочих місць, що забезпечить
приплив в область робочої сили з підприємств базових галузей, що
реструктуруються.
2.3. ВЕЗ «Сиваш»
За указами Президента України «Про Північнокримську експериментальну
економічну зону «Сиваш» (червень 1995 p.) і «Про
заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній економічній
зоні «Сиваш» (листопад 1995 p.), які згодом були підтверджені
відповідною постановою Верховної Ради України (лютий 1996 p.), створено
першу в Україні спеціальну (вільну) економічну зону.
СЕЗ ”Сиваш” має спеціалізацію на виробництві експортноспроможної
продукції хімічної промисловості у містах Армянську та Червоноперекопську,
також на вирощуванні рису на зрошуваних землях радгоспів Червоноперекопського
району.
Строк діяльності новоутвореної зони — 5 років. Згідно
з уточненням, зробленим в Указі Президента України (листопад 1997 p.),
датою початку експерименту в Північнокримській зоні «Сиваш» є 18 вересня 1996 p.—дата
державної реєстрації адміністрації ПЕЕЗ, а не 30 червня 1995 p., коли
було прийнято рішення про заснування економічної зони.
Слід відзначити, що СЕЗ “Сиваш” відноситься до підприємницької ВЕЗ і
спрямована на пожвавлення малого та середнього бізнесу у депресивному районі за
рахунок створення сприятливих умов для вільної торговельно-економічної
діяльності підприємцям та надання пільг для створення нових виробництв.
Так у місті Армянську - своєрідному “місті-супутнику” двох найбільших
хімічних підприємств - Кримського ВО “Титан” та Сивашського аніліно-фарбового
заводу за їх рахунок формується 90% місцевого бюджету. Найбільш потужними
підприємствами Червоноперекопська є Кримський содовий та Перекопський бромний
заводи, а також завод по переробці вторинної полімерної сировини “Полівтор”, за
рахунок яких формується 70% місцевого бюджету. Саме за рахунок пільгового
оподаткування цих суб’єктів СЕЗ і формується початковий капітал для розвитку
інфраструктури зони. Завдяки
створенню цїєї СЕЗ вдалось зберегти близько 2,5 тис. робочих місць і створити
400 нових. Для Криму це важливо.За два роки зареєстровано 11 суб”єктів СЕЗ.
Всього ж кількість підприємств, що мають наміри працювати в СЕЗ “Сиваш” - 22.
За структурою зайнятості лідирують підприємства хімічної промисловості,
сільського господарства, будівництва та транспорту.
Червоноперекопський
регіон виконує важливу роль опорного центру, оскільки:
¶ розташувавшись на території, в надрах
якої є важливі сировинні ресурси Сивашу та солоних озер, він має перспективу
промислового розвитку, в тому числі експортноспроможних виробництв;
¶ у зв’язку з особливо сприятливими
транспортними умовами він забезпечує транзитні зв’язки між крупними
територіально-господарчими комплексами та містами колишнього СРСР в рамках
кооперації їх підприємств, що сприяє розвитку промисловості і немісцевого
значення;
¶ виходячи з розвинутої ринкової
інфраструктури, що включає в себе також Червоноперекопську митницю, яка входить
до єдиної системи держмитконтролю України, він має тісні зв’язки з оточуючою
територією у виробничій, організаційно-господарській і торговельно-розподільчій
сферах.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |