Курсовая работа: Рекреаційне освоєння Закарпатської області
Найнижчою
ланкою адміністративно-територіального устрою є території, підпорядковані
місцевим Радам народних депутатів. Станом на 1 січня 2004 р. в області існувало
10 міських, 22 селищні і 285 сільських Рад; останні об'єднували 576 сільських
поселень. Більшість місцевих Рад мали в своєму складі по одному поселенню. 2
міста (Ужгород і Мукачеве) мають обласне підпорядкування, решта – районне.
2. Географія та використання рекреаційних ресурсів Закарпатської
області
2.1 Природні рекреаційні ресурси
2.1.1 Кліматичні рекреаційні ресурси
Клімат Закарпаття є помірно
континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не
дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Зазначимо, що клімат
Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних
днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт,
яке південно - західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і
Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі
температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться
континентальні повітряні маси.
Навесні та восени посилюється вплив прохолодних циклонів із
Атлантики та Середземномор’я. Вторгнення холоду з півночі зумовлює заморозки,
які часто завдають шкоду, особливо ранньому овочівництву і садівництву.
Влітку переважають потоки повітряних мас із південно-західного і
західного напрямків. Найбільш тепла погода встановлюється, коли надходять
гарячі тропічні повітряні маси з Північної Африки.
Осінь також тепла, тривала в часі (3-3,5 міс.), з більш плавним
перепадом температур, ніж весна. Однак можливі ранні заморозки, особливо в
горах. Часті тумани.
Неоднорідність рельєфу земної поверхні Закарпаття і особливості
циркуляції повітря суттєво впливають на процеси поглинання і перетворення
сонячного випромінювання, на процеси теплового і водного обміну. Тому
кліматичні умови на території області дуже різняться і залежать як від висоти
над рівнем моря, так і від орієнтування та експозиції гірських схилів. Останнє
суттєво впливає на кількість опадів в залежності від напрямку вітрів на схилах.
Тому, перш ніж розглянути, як змінюються протягом року в різних місцях області
температура, охарактеризуємо вітри.
Вітер за напрямком і силою
різний не тільки в різних місцях області, але й протягом доби в кожному з них.
На кліматичній карті (рис.2.1) у 8 містах області зображено середньорічний
напрям вітру і його повторюваність (цифри біля стрілок). У низинних районах
переважають вітри: взимку – південно-східні; навесні – південно-східні й
північно-східні; влітку – північно-західні та північно-східні; восени –
південно-східні. Середньорічна швидкість вітру у різних місцях становить
1,2-2,4 м/с, тоді як максимальна швидкість зареєстрована в районі міст Хуст і
Міжгір’я становить 40 м/с, а в м. Ужгород – 28 м/с. В Ужгороді сильні вітри
(понад 15 м/с) частіші взимку і навесні. Вони віють з північного-сходу і несуть
через гори холодні повітряні маси. На високогір’ї вітер зі швидкістю 40 м/с
спостерігається майже щороку (наприклад, на г. Плай). Влітку сильні вітри
(>15 м/с) короткочасні, супроводжуються зливами, грозами, градом. Іноді
завдають значну матеріальну шкоду, наприклад, вітровали у гірських лісах,
спричинені ураганними вітрами. Інколи влітку на Закарпатті спостерігаються
сильні шквалисті вітри, урагани та мікросмерчі, які мають локальний характер.
Для області характерна гірсько-долинна циркуляція внаслідок
випромінювання тепла й
охолодження приземних шарів повітря. Гірсько-долинні вітри
(особливо в долинах річок Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва) дмуть
вдень у напрямку гір, а вночі – навпаки.
Температурний режим в області
складний, що видно з аналізу кліматичної карти (рис.2.1), де приведено ізотерми
середньорічних температур у липні й у січні, а також річний хід температури (за
місяцями) для трьох пунктів спостереження (Ужгород, Рахів, Уст-Чорна). Цей хід
майже співпадає з річним ходом притока сонячної радіації.
Із збільшенням висоти території над рівнем моря температура
повітря знижується, тобто наявний вертикальний температурний градієнт. Він
становить в середньому близько 0,8о С на 100 м перепаду висот. Отже, найнижча температура у високогір’ї. Так, середньомісячна багаторічна температура січня у
горах становить мінус 7,8о С, тоді як у низині (м. Ужгород) тільки мінус 3,1о
С, а влітку 11-14о С у високогір’ї і 20-21о С на низині. Прийнято виділяти в
Карпатах шість вертикальних кліматичних зон: дуже теплу (сума активних
температур >2600о С), теплу (2400-2600о С), помірну (1800-2400о С),
прохолодну (1400-1800о С), помірно- холодну (1000-1400о С) і холодну (нижче
1000о С). Із них у Закарпатті тільки три перших. Важливим показником тепла для
практики є сума активних температур, тобто сума середніх добових температур за
період, коли вони перевищують +10о С *.Ця сума для низинних районів становить в
середньому 3200о С (185 днів), передгірних – 2900о С, гірських – 2200о С (150
днів). У зонах з теплим мікрокліматом (південні схили поблизу м. Виноградів і
с. Мужієво) сума активних температур досягає 3600о С. Середньорічна температура
низинної зони Закарпаття досить висока (9…10о С), для порівняння у Ялті (12 м нрм) – плюс 12,5о С. Найвища температура повітря (абсолютний максимум) становила у
низинно-передгірній зоні 41о С, у горах 37о С, а найнижча (абсолютний мінімум)
-33о С у низині і -36о С у горах. За межами Закарпаття, у Карпатах,
зареєстровано абсолютний мінімум температури -42о С.
Тому
на території області чітко виділяються пори року. Кожна з них має свої
особливості у гірській і рівнинній частинах.
Зима на рівнині м'яка, коротка і нестала. Тут вона значно тепліша, ніж
в інших районах України, розміщених на тій же широті, що пояснюється
надходженням вологих і відносно теплих повітряних мас з Атлантичного океану.
Переважає хмарна погода з туманами, температура повітря близька до 0°С. Сильні
морози бувають рідко. Сніговий покрив нестійкий, часті відлиги. В горах зима
суворіша і триваліша. Сніговий покрив досягає 1 м і більше, на найвищих вершинах сніг лежить аж до липня. Температури повітря нерідко опускаються
до -30°С і нижче, середні ж у січні становлять -8°...-9°С. В горах
спостерігається температурна інверсія – в долинах буває холодніше, ніж на
схилах гір. Це відбувається внаслідок того, що важке й щільне холодне повітря
опускається в долини і там застоюється.
Весна характеризується значним впливом циклонів з Середземного моря і
частим вторгненням континентальних тропічних повітряних мас. Це спричиняє часту
зміну погоди навесні. На рівнині весна починається в кінці лютого – на початку
березня. В цей час можна спостерігати як різкі підвищення температури повітря
(до +15°...+18°С), так і велике зниження (до -5°...-10°С). У квітні-травні
температура може підніматись до +25°...+35°С, проте майже щорічно у другій
половині квітня бувають приморозки. В горах весна холодніша, що зумовлено
зниженням температури повітря відповідно до висоти.
Літо у Закарпатті починається з другої декади травня (як і на
Південному березі Криму). В цей час переважає морське повітря помірних широт,
яке приносить велику кількість опадів. Континентальні тропічні повітряні маси,
вторгаючись сюди, зумовлюють нерідко підвищення температури до +36°...+40°С
(при середньодобовій +15°...+25°С). В гірських районах температура повітря
значно нижча (в середньому +9°...+13°С), на найвищих вершинах влітку іноді
випадає сніг.
Осінь починається в другій половині вересня і триває 80-90 днів. В цей
період температура повітря значно знижується, в кінці жовтня починаються
приморозки, збільшується кількість днів з туманами, тривалими опадами. Коли ж
надходять теплі морські маси з Середземномор'я, встановлюється тепла погода з
облоговими дощами.
За
відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три
агрокліматичні райони – низовинний, передгірний, гірський.
Низовинний район займає всю Закарпатську низовину і є найтеплішим в області.
Сума температур вище 10° становить 3000°С-3600°С. Безморозний період – 170-190
днів. Найтепліші місця – навколо м. Виноградів та с. Мужієво (Берегівський
район). Вони захищені від холодних вітрів і мають дуже сприятливі умови для
прогрівання повітря. Зволоження району достатнє – 530-700 мм. Кліматичні умови сприятливі для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур,
у тому числі теплолюбних – абрикосів, персиків, рису,винограду, перцю та ін.
Передгірний район займає передгір'я, південну частину Вулканічного хребта,
Іршавську та Солотвинську улоговини. Відзначається м'яким теплим кліматом з
великою сумою активних температур (2700°С-3000°С), тривалим безморозним
періодом (170-175 днів), значним зволоженням (900-1200 мм). Більшим ступенем континентальності відзначаються Іршавська і Солотвинська улоговини: взимку
сюди проникає з гір холодне повітря, тому часто бувають сильні морози.
Кліматичні умови району сприяють вирощуванню багатьох теплолюбних культур, у
т.ч. винограду, тютюну та ін.
Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його
частинами існують значні відмінності у кліматі, пов'язані з висотою над рівнем
моря, різною експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із
збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,7°С, а в холодний
– на 0,4°С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60
днів), зменшується сума активних температур (1000°С - 600°С). Тут випадає
надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх – у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла
сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картоплю, кормові трави.
Найтеплішими
місцями в цьому районі є гірські долини. Кліматичні умови в них сприятливі для
вирощування ярих зернових культур, картоплі, деяких овочів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 |