Курсовая работа: Правовий статус громадян в Україні

Не можна не звернути уваги на той факт, що в сучасних демократичних країнах посилання на переважну частину норм конституційного і адміністративного права містяться в загальнообов’язкових судових рішеннях із питань застосування законів та конституції. Правовою основою для визначення неконституційності змісту державних правових актів є доктрина належної правової процедури, під якою розуміється застосування судами права відповідно до встановлених і санкціонованих державою юридичних принципів та процедур для гарантування й захисту прав, свобод та обов’язків громадян. В основі європейського стандарту належної правової процедури лежить право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов’язків держави (ст.З,16,22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки застосування заходів публічно-правового характеру до держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків.

Центральною ланкою забезпечення прав, свобод та обов’язків громадян є діяльність існуючих у країні спеціалізованих правових інституцій. Вони функціонують як зі своєї ініціативи, так і в зв’язку з надходженням до них звернень (заяв, скарг, позовів) громадян.

Крім того, проблематичність здійснення багатьох прав і свобод зумовлена нездатністю економіки забезпечити всім належні умови для їх здійснення. Тому одним з найважливіших завдань є подальше поглиблення економічних перетворень з метою переорієнтування нашої економіки на загальносоціальні потреби, збалансування свободи ринкових відносин із забезпеченням соціальної справедливості та    захищеності громадян.

ВИСНОВКИ

Отже, правове становище громадянина в повному обсязі - це сукупність прав, свобод і обов’язків, якими він наділяється як суб’єкт правовідносин. Кожна із галузей права закріплює деяку частину прав і свобод у певній сфері суспільних відносин: трудових, сімейних, фінансових тощо. Конституційне право закріплює основи правового статусу особи; в цілому ж права і свободи людини не є вичерпними.

Конституційно-правовий статус громадянина - поняття, яке відображає тільки те, що властиве усім і кожному члену суспільства, і “залишає” за своїми рамками все приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб. Тому в конституційний статус громадянина входять лише загальні для всіх суб’єктивні права та обов’язки, які постійно у суб’ктів виникають і припиняються залежно від виконання ними тих чи інших професійних функцій, громадського становища, характеру правовідносин, в які вони вступають, інших обставин.

Конституційний статус громадянина - єдиний, неподільний і однаковий для всіх.

Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є закріплення в національному законодавстві прав і свобод, встановлених нормами міжнародного права. Україна як повноправний член світової співдружності, визнає і гарантує права і свободи особи, притаманні цивілізованому суспільству.

Отже, під правовими принципами, що визначають конституційно-правовий статус особи розуміють загальні, основоположні начала, за допомогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і обов’язки людини й громадянина, а також гарантії їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами, користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів. Зокрема це: принцип невідчужуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та належність їх їй від народження; принцип рівноправності прав і свобод осіб; права і свободи людини і громадянина визнаються за всіма однаково, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, місця проживання, ставлення до релігії, ці права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає за свою діяльність; принцип єдності прав та обов’язків людини і громадянина тощо.

Теоретичний аналіз конситуційно-правового статусу громадян в Україні дозволить, більш чітко передбачити у законодавстві механізми їх реалізації. Адже визнання і закріплення в законах кожного права людини (або групи однойменних прав) повинно одночасно супроводжуватись встановленням усіх елементів юридичного механізму їх забезпечення: юридичних процедур реалізації, юридичних засобів охорони і захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Книги:

Без автора:

1.Конституційне право України.-К.: Наук. думка,1999-с.200

2.Сравнительное конституционное право.-М.,1966 – с.237-240

Законодавчі та нормативні документи:

3. Конституція України.-К.,1996.- с

Книги:

Два автори:

4. Зайчук В.О.,Оніщенко Н.М. Теорія держави і права,академічний курс.Київ. Юрінком Інтер 2006.

Періодичні видання:

5.Рабінович П. / Соціальна сутність прав людини / Юридичний вісник України, 2005

Законодавчі та нормативні документи:

6.Конституція України від 28 червня 1996 // Відомості ВР України №30, 1996

Книги:

Один автор:

7.М.Г. Коваль,В.О.Євченко «Конституція України: вивчаємо Основний Закон» // Миколаїв, 1997

Законодавчі та нормативні документи:

8.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Міжнародні договори України. - К., 1992.

Матеріали конференцій, з’їздів:

9.Рабинович П. Право людини на життя / Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст. - К.: ВІПОЛ, 2004. - С. 35-37.

10.Права людини в україні.-2005р.Доповідь правозахисних організацій./за ред.Є.Захарова,І.Раппа,В.Яворськогo

Законодавчі та нормативні документи:

11.Науково-практичний коментар Конституції України, Харків, 2003

12.Закон України "Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р

Книги:

Один автор:

13.Погорілкo В.Ф. Конституційне право України. К.,-1999

Законодавчі та нормативні документи:

14.»Загальна декларація прав людини»1948р.

15.Закон України»Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.

Книги:

Один автор:

16.Трудове право України: Курс лекцій , за ред. П. Д. Пилипенка – Львів 1996 р.

Законодавчі та нормативні документи:

17.Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р.

Книги:

Один автор:

18. Гуляк Я.В. Право на житло і на житлові відносини / Держава і право, 2005

Періодичні видання:

19.Болотіна Н. Право людей на соціальне забезпечення в Україні //Право України – 2000 р. № 4 с.35 – 39.

Законодавчі та нормативні документи:

20.Закон України „Про основи охорони здоровя”від 19 листопада 1992 р.

Періодичні видання:

21. Соколенко Ю. Поняття культурних прав і свобод людини і громадянина / Право України, 2005

Законодавчі та нормативні документи:

22.Закон України "Про освіту"№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008

23.Закон України „Про наукову і науково – технічну діяльність” від 13.12.91.

24.Закон України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року

25.Закон України „ Основи законодавства про культуру” від 14. 02.92 р.

26. Конвенція про права дитини. УПФ. - К., 1995.

Періодичні видання:

27.Черней В., Строков І. Конституційне забезпечення прав людини в Україні Право України – 1999р.- №10 с 93- 95

28.Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини та громадянина в Україні // Право України. 1998. № 11. – С. 28.

Дисертації:

29.Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2002. - 222 с.

Періодичні видання:

30.Магновський І. Економічні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина // Право України. – 2003. - № 1. – с. 29-33.