Курсовая работа: Операції банків с банківськими металами

Навесні 2004 року із стін задньої кімнати непримітної офісної будівлі в Лондоні, що належить компанії Rothschild & Sons, просочилася незвичайна новина. Керівництво однойменної фінансової групи, заснованої більше 200 років тому сім'єю мільйонерів Ротшильдів, оголосило про свій відхід з ринку золота. Того дня вартість жовтого металу складала $397,75 за трійську унцію, а прибутки від операцій ставали все більш незначними і за п'ять останніх років знизилися з 8 до 2,2% в сукупних доходах групи. Головний маркетмейкер вийшов і зі складу п'яти компаній, які двічі в день в ручному режимі встановлювали ціну на золото.

Раптовість заяви спонукала експертів зробити найнесподіваніші висновки: мовляв, далекоглядні Ротшильди щось знають, ціна золота впаде, і тому творці «золотого» ринку вчасно з нього тікають. У офіційному релізі виправдання цьому вчинку було набагато простіше — Девід Ротшильд абсолютно не приховував, що збирається сконцентрувати всі фінансові зусилля фамільної імперії в інвестиційному банкінгу, який у той час демонстрував надприбутки...

Навесні 2008 року ціна трійської унції перевищила психологічну відмітку в $1000. Це закріпив вечірній фіксинг п'ятниці 14 березня — дня, коли перший з п'яти найбільших інвестиційних банків Bear Stearns повідомив, що потребує термінового фінансування. Ціна золота росла декілька днів, поки інвестбанк не прийняв пропозицію про покупку від J.P.Morgan Chase. Ринок тимчасово заспокоївся, але до кінця року ціни на дорогоцінні метали так і не повернулися на колишні позиції.

Минулий рік був найбільш неспокійним на фінансових ринках з часів Великої депресії. Саме тому дорогоцінні метали укріпили свої позиції «безпечної гавані» для збереження інвестицій. Більш того, серед 17 біржових товарів золото проявило найменшу волатильність і стало єдиним товаром, який в 2008 році додав у ціні. За підсумками вечірнього лондонського фіксингу 31 грудня 2007 року, золото зустріло новий рік на рівні $869,75 за трійську унцію, що на $36 більше ціни на кінець 2007 року. В цілому середньорічна вартість трійської унції металу збільшилася на $175 і склала $871,85. Зважаючи на посилення геополітичної нестабільності, у інвесторів підвищений попит на дорогоцінні метали. А у деяких країнах ажіотаж навіть привів до дефіциту дорогоцінних злитків у продажу. За три квартали минулого року в світі було продано 2583 тонн золота (включаючи злитки, монети, ювелірні вироби і «золоті» сертифікати) на загальну суму $75 млрд., що на третину більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Експерти вважають, що дані про підсумкові результати 2008 року ще раз підтверджують, що в моменти фінансової кризи жовтий метал виявляється найнадійнішим інструментом вкладення. При цьому, як відзначають аналітики Merrill Lynch, зріс попит саме на фізичне золото, а не на похідні від нього. Інвестори більше не довіряють фондовим ринкам, віддаючи перевагу над ними натуральним золотим продуктам. Вони настільки стривожені, що бажають мати транспортабельні активи у своїх будинках. „Ніколи не думав, що клієнти звертатимуться до мене за ящиком крюгеррандів (південноафриканська золота монета)», — говорить інвестиційний директор підрозділу Merrill Lynch по роботі зі спроможними клієнтами в Європі Гару Дуган. Метал дорожчає вже дев’ятий рік підряд, а з 2001 року його вартість по відношенню до долара потроїлася.

За даними на 06 жовтня 2009 року ціна золота з негайною поставкою досягла свого історичного максимуму, перевищивши $1042 за трійську унцію, а вже 07 жовтня 2009 року вона подолала відмітку в $1047 за трійську унцію. Попередній рекорд стрибка цін був зафіксований в березні 2008 р., коли ціна цього дорогоцінного металу досягла $1033.9 за трійську унцію. З початку року золото подорожчало на 19%. В цілому можна відзначити, що прорив історичного максимуму відкриває золоту шлях для подальшого зростання

Історично склалося так, що ринки золота і долара мають протилежні траєкторії зростання. Зниження американської валюти на світових ринках призвело до зміцнення «золотих» позицій. За останні дванадцять місяців інвестори пережили достатньо складні часи. Коли світові фондові ринки стрімко падали, змітаючи прибутки всіх останніх років, і лопалися великі банки зі світовими іменами, багато фондів традиційно шукали стабільність в цінних металах. Великий приплив капіталу штовхнув дорогоцінні метали вгору. Разом із тим ціни на банківські метали мають зворотну кореляцію до долару. А враховуючи девальвацію гривні по відношенню до долару, золото істотно збільшилося в ціні і в українській валюті. Якщо ще влітку стограмовий злиток можна було купити за 22—23 тис грн., то сьогодні він коштує вже 28—29 тис грн. (див. Мал.1) При бажанні продати ці ж 100 грамів золота банку фінансова установа прийме його декілька дешевше. Сьогодні знайти фінансовий інструмент, який би практично подвоїв свою вартість за останнє півріччя, вельми непросто.

В українських банках тема золота обговорюється дуже обережно. Як правило, банкіри з радістю рекламують свої програми, проте, про специфіку даного ринку вважають за краще мовчати. Ліцензії на здійснення торгівлі банківськими металами мають близько 50 українських банків, але реально працюють не більше десяти. До того ж, не зважаючи на дорожчання золота, через кризу деякі фінансові установи зменшили об'єми роботи з дорогоцінними металами. Відповідні управління багатьох банків потрапили під скорочення, і навіть там, де «теоретично» вони існують, практичної роботи не так вже і багато. Популярні напрями — купівля-продаж злитків і монет, а також відкриття поточних і депозитних рахунків в банківських металах. Прибутковість цих інструментів, як правило, відповідає динаміці зростання дорогоцінних металів.

Світові тенденції не обійшли стороною і Україну. Попит на банківські метали в 2009 році збільшився в порівнянні з 2008 роком приблизно на третину. Найбільш затребуваним є золото, але популярне і срібло. Його ціна вже складає 138,68 гривень за трійську унцію. (див. Мал.1) Банкіри говорять, що така структура склалася історично — золото завжди вважалося найнадійнішим вкладенням грошей. Срібло також звичніше для нашого населення, ніж платина і паладій. І це навіть не зважаючи на те, що платина стабільно дорожча за золото. Ціна платини знаходиться в районі 11484.77 гривень за трійську унцію, і цей ціновий рівень відштовхує покупців фізичного металу, оскільки велику частину цього металу останнім часом споживали ювеліри з Китаю, і вже після подолання рубежу 10000 гривень попит значно знизився саме з боку ювелірного сектора. Один з чинників, що вплинув на зростання ціни платини, досить несподіваний – це проблеми з виплатою заробітної платні працівникам в цій галузі в Африці, яка є на сьогодні одним з найбільших постачальників цього металу на ринок. (див. Мал.1).

Складається враження, що паладій є на сьогодні самим недооціненим металом, тому спрогнозувати яку-небудь ситуацію на ринку паладію дуже складно хоча б тому, що зберігається майже 5-тикратное співвідношення цін платина/паладій з одного боку і фактично монополія одного постачальника цього металу з іншою. На сьогодні цей метал коштує 2948,90 гривень за трійську унцію. (див. Мал.1).

Але існує й, так звана, „інша сторона монети” в проведенні операції з банківськими металами.

Кризові явища в політиці та економіці, які почали виявлятися з вересня і до листопада придбали загрозливі масштаби, відобразилися і на структурі реалізованого золота. Значно збільшилася частка золотих злитків і впала частка безготівкового металу».

Особливістю є і те, що «золоті» внески не гарантуються спеціальними фондами, як наприклад, 150 тис гривневого депозиту, який гарантований Фондом гарантування внесків фізичних осіб. Банківські установи і не приховують, що у разі виникнення проблем з золотим злитком може «трапитися всяке». Цікаво і те, що ставки за такими депозитами в середньому на ринку складають 2—3% річних, від яких простіше відмовитися, ніж втратити внесок.

Втім, якщо злитки для багатьох інвесторів протягом 2009 року були інструментом збереження і примноження коштів, то попит ювелірів, що використовують золото в промислових цілях, значно зменшився. Зворотна реакція — собівартість золота на світових ринках зросла, до того ж ціна, на нього в гривнях підвищилася через девальвацію валюти. В результаті українці стримали свої апетити на ювелірні прикраси. Навіть у передсвяткові новорічні дні багато магазинів так і не змогли виконати традиційний план із продажу. Якщо раніше ювелірні заводи в місяць виготовляли близько 10 кг виробів із золота, то зараз вони насилу виходять на рівень 1—3 кг. Практично всі підприємства знизили свої обороти у 6—10 разів. Звісно це призвело до того, що банки знижують об'єми покупок металу на міжнародних ринках, а як слідство зменшується об’єм виконуваних операцій.

В той же час через збільшену ціну на золото і проблеми з прибутками населення почало активно здавати золоті вироби в ломбарди. Якщо ще рік тому ломбард, що має широку мережу по Україні, міг зібрати в місяць близько 4 кг золота, то сьогодні ця цифра збільшилася до 10—12 кг. Начальник відділу операцій з банківськими металами VAB Банку Володимир Піщаний відзначає, що зараз продажі золота з боку клієнтів зросли. З одного боку, говорить він, це пов'язано з можливими фінансовими труднощами, а з іншої — деякі клієнти використовують можливість зафіксувати свої доходи, оскільки ще два місяці тому золото можна було купити дешевше, ніж сьогодні його банки викуповують назад. Такі різноспрямовані тенденції не дозволяють точно спрогнозувати цінову поведінку жовтого металу в майбутньому.

Оцінити, скільки реально заробляють на золоті банки, експерти не вирішуються. Основне виправдання — мінливість ринку і невизначеність ціни покупки для подальшого продажу його банками.

Мал. 1 Волатильність дорогоцінних металів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11