Курсовая работа: Новотвори Хмельницької області
“Фізичний стан
людини” складається з 19 найуживаніших фразеосемантичних рядів, що виражають
різні аспекти розуміння людьми своєї внутрішньої природи: 'народитися',
'вмерти', 'втрачати або набирати вагу', 'спати' тощо. До
“вмерти” входять такі семантичні ряди: 'померти'; 'насильно померти'; 'вчинити
самогубство'. Зазначимо, що фраземи цієї групи, як правило, відбивають не
тільки ритуальні дії похоронного обряду, а й передають конкретні народні
уявлення про смерть як перехід людини чи душі в інший світ, до Бога.
Найпродуктивнішим у названій є семантичний ряд 'померти'. До його складу
входять лексеми певної поняттєвої сфери: Бог, душа, дух, земля, світ тощо:
попрош|чатиeс'а с':|в'ітом; п'і|ти на тоi с'в'іт; в'і|д:ати Богов'і |душу /
в'і|д:ати |Богу |душу / от|дат' |Богу |душу / от|дат' |Богови |душу / от|дат'
|Бого(y)в'і |душу; преидс|тавиeлас' ду|ша |божа; п'і|ти до |Боз'і; зеим|л'а
приei|нала; п'і|ти |земл'у г|ризсти. Домінуючими є дієслова у формі минулого
часу. Виразно виявляються діалектні морфологічні ознаки: іменник чоловічого
роду Бог у дав. відм. має закінчення -ови.
За
структурно-семантичною моделлю “простягти (віддати) + кінцівки = померти”
утворилися такі фраземи: в'іт|кинути |ноги; прос'т'аг|нути |ноги / прот'аг|нути
|ноги / в'іт|кинути |ратиeц'і; в'іт|кинути ко|пита; ск|ласти |капц'і. Отже, у
поданих фраземах компонент “ноги” може замінюватися асоціативно-експресивними синонімами
із значенням кінцівки або того, що на кінцівках. У фраземах цього ряду
виявляється структурно-семантична модель “піти / відправитися + асоціативна
назва місця поховання = померти”: п'і|ти ўвиeшеин'|ки; п'і|ти п'ід му|раву.
“Втратити або набрати вагу”
складається з 9 семантичних рядів, окремі з яких мають антонімічні зв'язки:
'схуднути' – 'погладшати'; 'дуже худий' – 'дуже гладкий'. Як правило, в
аналізованій групі переважають адвербіальні й ад'єктивні фраземи з
компонентами, що називають різні людські органи. Як і в українській
літературній мові, серед фразем західноподільського ареалу надзвичайно поширені
компаративні конструкції. Досить продуктивним є семантичний ряд 'дуже худий',
який помітно вирізняється широкою варіативністю компонентів. Серед
компаративних фразем представлена структурно-семантична модель “худий + як +
назва тонкого або вузького і довгого дерев'яного предмета = дуже худий”.
Утворені внаслідок порівнянь та ототожнень, ці вислови вживаються на позначення
осіб – жінок і чоловіків. Наприклад: ху|диi йак |дошка; су|ха йак |доска, су|ха
йак т|р'іска; |тошча йак т|р'іска; ху|да йак |тичка; ху|да йак д|римба; ху|диi
йак т|р'іска / ху|диi йак т|р'ісочка; ху|диi йак патиe|чок; су|хиi йак |г'іл'а;
ху|диi йак бадиe|лина; худий як дошка (або: скіпка) [Номис]. Фіксація у
давньому джерелі засвідчує архаїчний характер моделі.
У семантичному ряді
'голодувати' виявлено структурно-семантичну модель “покласти зуби + на + назва
місця зберігання = голодувати”: пок|ласти |зуби на по|лиц'у; пок|ласти |зуби на
|полку; к|ласти |зуби на |банти / к|ласти |зуби на |банта; в'і|ш'ети |зуби ў
|банта. Структурно-семантичну модель “голодний(а) + як + тварина = дуже
голодний(а)” виділено серед фразем семантичного ряду 'дуже голодний': го|лодниi
йак пес; го|лодниi йак воўк.
Структурно-семантична
модель “неїстівне + їв би (їла б) = дуже голодний(а)” характеризується високим
ступенем експресивності завдяки образним конкретизаторам: |терн'а би |зара
з'іў; ц'|в'ашки |жаран'і |йіла б; |р'ішча б йіў; тр'іс|ки би гриз. Модель
“велику тварину + з'їв би (з'їла б) = дуже голодний(а)” має прозору внутрішню
форму: |воўка би зйіў; во|ла б ж:ер; во|ла би з'іў; ко|н'а з'іў би / ко|н'а б
с'а з'іў; |цапа з'іў би; з'іў би пса. Прозоро мотивованим є значення
структурно-семантичної моделі “напхати + назва органу травлення = наїстися”:
нап|хати |кен'д'юх, на|бити |кен'д'юх / на|бити киeн'|д'уха; на|бити жиe|лудок;
на|бити жиeво|та; на|бити |пел'ку; на|бити |писоук; нап|хати |кишку; нап|хати
|ґелиeво; нап|хати жиeво|та; начиe|нити |мац'ок; на|жерти жиe|в'іт.
Однією з найпоширеніших
у слов'янських мовах є виділена в західноподільських говірках модель
“товстий(а)+ як + велика свійська тварина” семантичного ряду 'дуже гладкий(а)':
г|рубиi йак бу|гаi / бик; |тоўста йак ко|рова. Структурно-семантична модель “як
+ назва будівлі (або частини будівлі) = гладка” репрезентована мовними
одиницями, що чітко прикріплені до жіночої статі: йак сто|дола; йак ко|шара
(КК).
Прагнення мовців дати
оцінку певному явищу, образність мислення та висока емоційність відбилися в
численних висловах з мотивованими і немотивованими значеннями. Сформовані на
основі спостережень, конкретних уявлень і відчуттів, фраземи “Спати”
характеризуються різноманітністю внутрішньої форми та структури, що своєю
чергою ускладнює виділення певних моделей.
Фраземи |писок р|вец'а;
|оч'і злиe|пайуц'а / |очи злиe|пайуц'а / |воч'і злиe|пайуц'а; |вочи |тулац'і;
|X'обати |носом; кл'у|вати |носом на позначення відчуття 'хотіти спати'
утворилися внаслідок спостережень над зовнішнім виглядом людини, а тому один із
компонентів називає якийсь орган, а інший (дієслівний) гіперболізує дію.
Значення інших висловів може мотивуватися значенням кореня -сліп-: с'л'іпа|ка
ло|вити; с'л'і|пиi за |оч'і |ловит'; с'л'і|па с|ватайе / с'л'і|пиi с|ватайе;
с'л'і|п'і приe|йіхали; с|ватайут' с'|л'іпчиeки (Зн). Ознака стану 'міцно спати'
може відтворюватися в чималій кількості зворотів із видільною часткою хоч. Так,
спостережено дві семантичні моделі: 1. “Не прокинутися від сильного шуму”: хоч
|танком стр'і|л'аi; хоч |танком йід'; хоч ў X'в'ін биi; хоч с |пушки
стр'і|л'аi; хот' з гар|мати стр'і|л'аi; хот' гар|мати кие|даi / хоч гар|мати
ка|чаi; хоч гр'ім з неи|бес. 2. “Не прокинутися від фізичної дії над тілом”:
хоч с'ір|ник на |пал'ц'і па|ли; хоч с |хати виe|нос' (Зн).
До складу ФСП
“Положення тіла в просторі” входять “Стояти” та “Рухатися”. Наприклад, за
структурно-семантичною моделлю “стояти + як + дерево, дерев'яний предмет =
непорушно стояти” утворені такі одиниці: сто|йати йак дуб; сто|йати йак пен'; стоў|бичиeти
йак пен'; сто|йати йак пеи|н'ок; стиeр|чати йак пеи|н'ок; сто|йіт' йак слуп
(стовп); сто|йати йак стоўп (Цк).
“Розумові здібності
людини” в досліджуваних говірках складається з трьох ФСГ. Зауважимо, що
кількісно переважають фраземи з негативною характеристикою розумових здібностей
людей. Окремі семантичні ряди мають між собою антонімічні відношення:
'розумний' – 'дурний'; 'збожеволіти' – 'порозумнішати'.
Семантичний ряд на
позначення поняття 'розумний' виявляє різні мотиваційні характеристики. Частина
фразем цієї групи може взагалі засвідчувати наявність голови (синонім до розум)
і реалізовуватися в лексичних та фонетичних варіантах: |мати |голову на
п|лечах; |мати |голову на ў|йазах / |мати |голову на ў|йазох; |мати
жиe|д'іўс'ку |голову; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва; |добра голо|ва
д'іс|талас'; |мати голо(y) |вуси на п|лечах. Інші фраземи входять до складу
моделі “мати (в голові) + іменник або його перифраза зі значенням розум =
розумний”: |мати глузд / |мати г|лузди / |мати г|лузда; |мати к|лепку; |мати
|розум; |мати тоўк; |мати |т'аму; |мати |т'амку. Опорний компонент виступає в
численних морфологічних: глузд, г|лузди, г|лузда – та лексичних варіантах:
к|лепка, |т'амка, |т'ама. Решта фразем цієї підгрупи має індивідуальну
внутрішню форму: |добре м'із|ґуйе; |вибиeўс'а ў |л'уди; виe|ходиeти ў |л'уди;
голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва.
Поширеними в
аналізованому є компаративні фраземи пейоративного характеру. Виділено
структурно-семантичні моделі: “мати + щось непотрібне + в голові = дурний”:
|в'ітеир ў голо(y)|в'і; ка|пуста ў голо(y)|в'і; |пул'і ў голо(y)|в'і; дур|ман ў
|голову посеи|лиўс'а; “дурний + як + тварина = дуже дурний”: великий, як світ,
а дурний, як кіт [Номис], дур|ниi йак ба|ран; дур|не йак теи|л'а; “дурний + як
+ назва продукту харчування = дуже дурний”: дурний як сало [Номис], дур|ниi йак
|сало беис х| л'іба; дур|ниi йак бара|бол'а; “дурний + як + назва взуття
(частина взуття) = дуже дурний”, що наповнена такими фраземами: дурний як чобіт
[Номис], дур|ниi йак с'і|б'ірскиi |вал'інок. Отже, фраземи більшості моделей
мають давню фіксацію і є загальновживаними.
Розумова
неповноцінність може пояснюватися фізичною дією на голову: ў |голову
ў|дареиниi;; ўпаў з |дуба; т|р'існуўс'а до |дереив; |вишиeбло моз|ги; приe|било
|м'ізги (Нг). Спостерігаються також фраземи з числівниковими компонентами:
бра|куйе два до |дес'іт'; с'ім до |в'іс'ім неи хва|тайе; неи хва|тайе йеид|ного
до деивеи|носто |дев'іт'.
“Мовленнєва діяльність”
виявлено, наприклад, структурно-семантичну модель “молоти язиком + як + тварина
(птах) + хвостом = базікати”: мо|лоти йак ко|била хвос|том / та|лапати йа|зиком
йак ко|рова хвос|том; мо|лоти йазиe|ком йак пес фос|том / мо|лоти йазиe|ком йак
пес хвос|том; плеис|кати йа|зиком йак со|рока хвос|том. Виділено також
семантичну модель “робити щось із шумом = базікати, багато говорити”: гово|рити
йак го|рох мо|лоти; та|лапати йак |камеинем ў |воду. Семантичний ряд 'говорити
дурниці' презентований моделлю “говорити + ніби + отруйної рослини + наїстися =
говорити дурниці”: мо|лоти |н'іби блеико|ти об|йістиeс'а; п|лести |н'іби
бузиe|ни об|йістиeс'а / дур|ману об|йістиeс'а.
“Психічний стан
людини”, як свідчать спостереження, складається з найуживаніших ФСГ, що через
певні відтінки метафоризації та емоційно-експресивного забарвлення передають
найрізноманітніші душевні переживання людей: “Відчувати страх”; “Відчувати
сором”; “Інтимні почуття людини” та ін. Виділено ССМ “зуби + виставляти =
сміятися”, яка представлена такими виразами: су|шити |зуби / |сушиeт |зуби;
ш|к'іриeти |зуби / ш|к'іриeт'; |зуби прода|вати; |зуби с|калиeти; |зуби
|вишч'іриeти; ш|чириeти |зуби; |вискалиeти |зуби; ш|к'іриeти |зуби йак пес до
со|ломи; |зуби ш|ч'іриeти / |зуби ш|чириeт'; |зуби ш|к'іриeти; |зуби с|калеити;
|зуби на|верха / |зуби на|верхе; |зуби показу|вати; |вишк'іриeти |зуби;
|вишк'іриeти |зуби йак пес до |шушлаўка / |вишк'іриeти |зуби йак пес до
куку|рузи; ш|чириeт |зуби йак пес до куку|рузи; ш|к'іриeти шчеирба|ки;
по|казувати теисла|ки; по|казувати |кут'н'і. ССМ “надутися + як + птах + на
негоду = сердитися” має архаїчний характер: надувсь, як той сич [Номис],
надувся, як сич на мороз [там само], надувся, як индик [там само]; з|дутиeс'а
йак сич; на|дутиeс'а йак сич / на|дутиeс'а йак сич на мо|роз; на|дутиeс'а йак
ін|д'ук / на|дутиeс'а йак йеин|дик / на|дутиeс'а йак |йендик; набур|мосиeтиeс'а
йак ін'|д'ук; с'|п'іриeўс'і йак ко(y)|гут.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |