Курсовая работа: Новотвори Хмельницької області
Hе виникає труднощів
при тлумаченні іменника на -аці/я, коли у мові функціонує дієслово на
означення певної дії.
Часто
фіксуємо іменники на позначення опредмеченої дії у той час, коли відповідних
дієслів немає, не функціонують або існують на рівні оказіонального
слововживання. Як правило, це іменники із запозиченими коренями. Суфікс -ація-
якраз часто є словотворчим компонентом новотворів-іменників зі значенням
опредмеченої дії на базі іншомовних коренів.
Саме словотворення
від запозичень із мов з яскравими ознаками аналітичної будови (напр.
англійської), у яких головними засобами вираження граматичних відношень є
службові слова і порядок слів, зумовлює переважання іменників на означення дії
над власне дієсловами.
Для
унаочнення проаналізуємо один із новотворів. Іменник “бартер” запозичено
українською мовою через посередництво російської з англійської, в якій слово
“barter” має значення: “1)міняти, обмінювати; 2)торгуватися; 3)товарообмін,
мінова торгівля”
Значення дії чи
предмета актуалізується лише в тексті. Потреба означити нову для нас реалію, а
саме “прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами”, привела до запозичення
слова бартер у значенні іменника, тобто на українському мовному ґрунті
називалася не дія, а її, умовно кажучи, опредмечений еквівалент. Тому в
мовленнєвій практиці не виникло потреби в утворах типу “бартерувати”,
“бартерити” (українські слова міняти, обмінювати, мінятися, вимінювати тощо
повністю задовольняють потреби спілкування).
Проте іншомовне
слово бартер виступило як твірне для новотвора-іменника на позначення
опредмеченої дії за значенням «використовувати, впроваджувати безгрошові
товарообмінні операції” – бартеризація, в семантиці якого вказівкою на
процесуальність є суфікс-конгломерат -изація- (від -із(ува)- і -ація-).
Таким чином, за
формальної відсутності прямої мотивації дієслово\ іменник загальне типове
відношення не порушується; стадія дієслова присутня у словотвірній
послідовності, але не повністю матеріально виражена (не зафіксовано дієслова,
однак на нього вказує елемент дієслівного суфікса -із-).
Для творення нових
дієслів від іменників найчастіше використовується дієслівний суфікс -ува-
у межах продуктивних словотвірних типів.
Hайчисельнішою
є група новотворів, які означають “дію, результат або продукт якої названий
мотивуючим іменником” Hаприклад, аудитувати
аудит; депозитувати депозит; лобіювати лобі; сертифікувати сертифікат;
спонсорувати спонсор; продюсувати продюсер тощо.
При творенні дієслів за
допомогою суфікса -ува- основа мотивуючого слова переважно повністю
входить у нове слово (як от: аудитувати (аудит), демпінгувати (демпінг),
дозиметрувати (дозиметр) або зазнає усічення: маркувати (марк/ер),
сканувати (скан/ер). За таким типом утворюються нові дієслова переважно від
запозичених іменників. Ці дієслова є перехідними.
Hазви людей за родом
діяльності, станом у суспільстві, за зовнішніми чи за внутрішніми якостями
часто є мотивучими для дієслів, які означають “займатися тим або робити те, на
що вказує особа, названа мотивуючим іменником”
Серед неологізмів
афіксовано лише кілька таких дієслів (продюсувати продюсер; спонсорувати
спонсор, бомжувати бомж). Однак мотивація перших двох з наведених
слів-прикладів не однозначна. Тут йдеться не про відіменникове творення
дієслова, а про запозичання дієслівного кореня з іншої мови (нефлективної, у
даному випадку англійської) й про відповідне оформлення його (адаптацію) на
україномовному ґрунті за допомогою дієслівного суфікса -ува-. Відповідні
іменники на позначення особи, ймовірно позичаються паралельно й одночасно з
дієслівними коренями.
Проаналізуємо
відповідно до такої точки зору дієслова продюсувати й спонсорувати. Дієслово
produse [pro’dju:s] в англійській мові є багатозначним і означає “1)
продукувати, виробляти, створювати; 2) подавати, пред’являти; 3) написати,
видати (книжку); ... 5) поставити (фільм, п’єсу) ...”
Зі значенням
“фінансувати, організовувати, забезпечувати реалізацію мистецького проекту або
будь-якого масового заходу” цей звукокомплекс увійшов у систему української
лексики, відповідно оформившись за допомогою дієслівного словотворчого суфікса
-ува- й формотворчого -ти: produse
+ -ува-(-ти) – продюсувати (кінцевий голосний [е] не вимовляється). Особа, яка
виконує вищевказані дії, називається в англійській мові продюсером (produser)
– суфікс -er вказує на діяча, а під
впливом численних запозичень виокремився з іншомовних слів і в українській
мові. Однак
назва діяча не утворилася в українській мові за допомогою суфікса -ер-(-ор-), а
увійшла безпосередньо з англійської.
Отже, навряд чи
можна виводити дієслово продюсувати від іменника продюсер, хоча з усталенням
слововживання можливим буде словотвірний ряд: продюсувати – продюсер –
продюсування – продюсерування – продюсерський – продюсерство, – у якому одиниці
наступних рівнів створені вже відповідно до дериваційної системи української
мови. Тому
можна говорити про непохідність в українській мові обидвох слів: і дієслова, й
іменника.
Інше слово –
спонсорувати – на перший погляд також відіменникового творення. Адже простежувано
прозору мотивацію від іменника спонсор, основа якого очевидно повністю увійшла
в дериват. Однак докладний аналіз слова у мові-джерелі спростовує попередній
висновок.
Якщо у процесі
адаптації новопозичених слів за допомогою суфіксів продуктивними є і питомі, і
іншомовні за походженням афікси, то у префіксальному словотворі переважають
інтернаціональні елементи.
Часто
використовують при словотворенні іншомовні префікси: анти- (вживається в
новотворах, які називають реалію протилежну тому, на що вказує твірне слово): антигуманізм,
антидемпінг, антикомуніст, антиурбанізація, антиукраїнський, антимонопольний,
антиконституційний; гіпер-(виявляє надмірність вияву чого-небудь): гіперінфляція,
гіпердефіцит; де-означає скасовування, припинення того, шо названо
твірним словом): дерадіація, депопуляція, деімперіалізувати,
деідеологізувати, деколективізувати, декомунізувати, деміфологізувати,
деполітизувати; екс-(колишній): екс-радянський, екс-комуністичний,
квазі-(несправжній): квазідержавний, пост-: пострадянський,
постсоціалістичний, посткомуністичний, посттоталітарний, супер-: супермодний,
суперсучасний, супербагатий.
У новотворах 90-х років
іншомовний префікс супер- має набагато вищу частотність, ніж питомий над-.
Насамперед це пов’язано з активізацією слів із елементом super-, які запозичені
з романських мов (особливо англійської).
Уже в
українській цей елемент виділяють як префікс унаслідок зіставлення із
безпрефіксними словами: суперарбітр – арбітр, супермаркет – маркет,
суперлайнер – лайнер, супертурнір – турнір тощо. “Агресивність”
запозиченого префікса (а можливо, “словесна мода”) виявляється в тому, що з
його допомогою упродовж останніх років утворено чимало нових слів від іменників
із власне українськими коренями: супербагатій, супердержава, суперзірка,
суперціна, суперзнижка або від давніших запозичень: суперакція,
суперполіцейський, суперкоманда, суперклас.
Протягом останнього
десятиліття увійшли в мову нові слова (переважно прикметники), утворені за
допомогою дериваторів-конфіксів, у яких поєдналися іншомовний (як правило,
префікс) та питомий афікси:
– анти- ... -н-
(-ов-, -івськ-): антидемпінговий (анти- + демпінг- + -ов/ий/ демпінг),
антикорупційний (анти- + корупціj- + -н/ий/ корупція), антикультівський (анти-
+ культ- + -івськ/ий/ культ), антирухівський (анти- + рух- + -івськ/ий/ Рух).
– пост- ...
-ськ- (-ницьк-, -ов-): постчорнобильський (після Чорнобиля: пост- +
чорнобил’- + -ськ/ий/ Чорнобиль), постзаколотницький (пост- + заколот- +
-ницьк/ий/ заколот), поствідлиговий (пост- + відлиг- + -ов/ий/ *відлига),
постімперський (пост- + імпер(іj)-
+ -ськ/ий/ імперія).
Показником
словотвірнної адаптації є зростання кількості складних слів, в яких один із
компонентів – іншомовний за походженням.
До найчастіше
використовуваних у сучасних новотворах іншомовних основ належать: переважно
препозитивні – авіа-, авто a– (від автомобіль), авто b – (з лат. «сам»),
агро-, арт-, біо-, веб-, відео-, гео-, еко-, егерго-, євро-, нарко-, психо-,
радіо a- (від радіо), радіо b – (від радіація), теле-, термо-, транс-, шоу-;
як правило, постпозитивні – -крат, -кратія, -мен, -фобія, -фоб, філ, -шоу.
На користь того, що
дані іншомовні елементи при творенні нового слова усе ж є коренями, а не
афіксами (часто їх називають афіксоїдами з огляду на функціональну схожість),
свідчить той факт, що ті з них, котрі активізувалися або сформувалися недавно,
можуть у новотворах виступати як у пре- так і в постпозиції.
Наприклад,
шоумен (ведучий розважальних програм) і ток-шоу (різновид телевізійної
програми), арт-студія (мистецька організація) й поп-арт (напрям у сучасному
мистецтві), енергоринок (сфера збуту електроенергії) і обленерго (обласна
енергетична компанія) тощо.
Окрім того, ці
словотворчі елементи можуть поєднуватися між собою в нові слова без участі
інших коренів: авіашоу, телемен, телеарт, відеоарт, трансаеро та ін.
Окремо слід
зазначити, що більшість слів із такими компонентами створювалися не в
українській мові, а вже готовими були запозичені з мов, де ці елементи
функціонують як корені. “Кореневість” їх на українському ґрунті засвідчують
певним чином і хитання в орфографічному освоєнні запозиченого слова: випадки
написання слів авіатур, веб-сторінка, ток-шоу і разом, і через дефіс не можна
зводити лише до виявів неграмотності авторів текстів. Це
непрямий доказ того, що в свідомості мовців ці іншомовні елементи марковані як
корені, бо ж не викликає сумнівів ні у кого те, що префікс потрібно писати
разом.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |