Курсовая работа: Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
Де Н –
максимальна глибина води перед греблею на рівні Fдзер, м; К –
коефіцієнт, який залежить від форми поперечного перерізу балки і дорівнює 0,16
– 0,25.
Vч =
0,25 * 1315000 м2 * 8,5 = 2794375 м3
Таким чином
корисний об’єм (Vко) буде дорівнювати
Vко= Vг
+ Vв + Vф
Vко =
196302,5 + 789000 + 8383125 = 1823615 м3
Після визначення
Vко починається його вписування в тому же порядку, що і мертвого
об’єму.
F4 =
300 * 2500 = 750 000 м2
V4 = = 1631250 м2
= 392 * 2500 = 980 000 м2
= = 865000
V4 + = 1631250 + 865000 =
2496250 м3
3.2.3 Форсований
об’єм
З метою зменшення
скидних витрат під час повені або паводку передбачається форсований об’єм, в
якому розташовується на невеличкий проміжок часу частина талих і зливових вод.
Починається він від нормального підпірного рівня (∆ НПР) який є верхом
корисного об’єму. В залежності від об’єму водосховища, класу капітальності
гідроспоруд на ньому, мінливості стоку форсований об’єм може розташовуватись
вище НПР на висоту 1,0-1,5м. Верх його називається рівнем форсованого об’єму (∆РФО).
Форсований об’єм
обмежується горизонталлю 480
3.3 Проектування
греблі
Спочатку
визначаємо відмітку гребня греблі за формулою
∆гг =
∆НПР + hф + hзап, м (23)
де hф
– висота частини об’єму водосховища, яка потрібна на розташування форсованого
об’єму, (1 – 1,5),м; hзап- запас на вітряний нагін і хвильовий
накат, м.
∆ гг =
48 + 1 + 0,243 = 49,423 м
Висоту вітряного
нагону можна визначити за формулою
ДU2
Hнаг =
К соsб, (24)
3 д Н
де К –
коефіцієнт, який орієнтовано можна прийняти 0,06; Д – довжина розгону вітряних
хвиль, км; U – максимальна швидкість вітру завданої забезпеченості, м/с (U =);
д – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – середня глибина
водосховища при ∆РФО,м; б – кут між віссю водосховища і пануючим
напрямком вітру (б = 0).
Hнаг =
= 0,039 м
Висоту напливу
хвилі можна знайти за формулою
h
hнап =
1,2 ------ (25)
m
де h – висота
хвилі, м (h = 0,8 – 1,0); m – коефіцієнт закладання укосу греблі.
h нап = м
Гребля повинна
розташовуватись в найбільш звуженій частині балки або долини річки, з порівняно
пологими берегами і з достатньо глибокою та широкою чашею водосховища вище
греблі. На ставках і малих водосховищах греблі виконують земляними з різними
коефіцієнтами закладання укосу. Той укіс, що постійно затоплюється водою,
називається мокрим, або верховим і має такі величини: для глинистих і
суглинкових грунтів 2,5 – 3,0, супіщаних 3,0 – 3,5, піщаних –3,5 – 4,0. Укіс,
який не затоплюється, називається сухим або низовим і має такі величини: для
глинистих і суглинкових ґрунтів – 1,5 – 2,0; супіщаних – 2,0-2,5; піщаних
2,5-3,0.
Ширина греблі
залежить від ширини дороги, яку звичайно, розташовують тут, але не менше 4 – 6
м.
У випадку, коли
об’єм притоку води менше корисного об’єму, то треба зменшити кількість
користувачів води. Аналогічно слід робити, коли сума трьох витрат на
водопостачання, фільтрацію і випаровування разом з VМО, перевищує
об’єм чаши водосховища.
У відповідному
масштабі зображую повздовжній переріз водосховища і поперечний – греблі.
4. Внутрірічний
розподіл стоку
Відомо, що
протягом року стік розподіляється по місяцях нерівномірно. Для визначення
абсолютних середньомісячних величин при відсутності даних спостережень
застосовують різні методи. Одним з них є метод, коли місячні значення
визначаємо за допомогою таблиць відсоткового розподілу витрат стоку різної
забезпеченості, які складені на основі реальних гідрографів річок різних
природно-кліматичних зон. Такі дані приведені в табл.10.
Розподіл стоку по
місяцях
Місяці |
Забезпеченість стоку, % |
25 |
50 |
75 |
% |
м/с |
% |
м/с |
% |
м/с |
1 |
1,5 |
0,2235 |
3 |
0,222 |
4 |
0,236 |
2 |
4 |
0,596 |
7 |
0,518 |
8 |
0,472 |
3 |
10 |
1,49 |
45 |
3,33 |
35 |
2,065 |
4 |
12 |
9,238 |
14 |
1,258 |
15 |
0,885 |
5 |
5 |
0,745 |
7 |
0,222 |
4,5 |
0,2655 |
6 |
3,5 |
0,5215 |
5 |
0,37 |
4,5 |
0,2655 |
7 |
2,5 |
0,3725 |
2,5 |
0,185 |
3 |
0,354 |
8 |
2 |
0,298 |
2,5 |
0,185 |
3 |
0,177 |
9 |
1,5 |
0,2235 |
2 |
0,148 |
2,5 |
0,1475 |
10 |
2,5 |
0,3725 |
2,5 |
0,185 |
4 |
0,236 |
11 |
3 |
0,447 |
4,5 |
0,333 |
7,5 |
0,4425 |
12 |
2,5 |
0,3725 |
4 |
0,296 |
6 |
0,354 |
Взявши з таблиці
3 величини стоку забезпеченістю 25, 50 і 75% і по тим відсоткам, що наведені в
табл.10 знаходжу абсолютні місячні величини стоку, записавши їх в аналогічну
табл.10. По цим даним будую 3 гідрографи стоку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |