Курсовая работа: Діагностика пізнавальних процесів

Аналізуючи результати з точки зору видів діяльності опитаних осіб ми встановили, що серед студентів спостерігається найвищий ступінь НПН, а серед підприємців – найнижчий. Водії маршрутних таксі та кур`єри виявили середні рівні НПН. Це говорить про відповідність професійної придатності.

У клінічній психології традиційно виділяють вісім значимих для клінічної практики психічних процесів: 1) відчуття; 2) сприйняття; 3) увага; 4) пам'ять; 5) мислення, або асоціативний процес; 5) інтелект; 6) емоції; 7) воля; 8) свідомість.

Одним з найбільше часто зустрічних у клінічній практиці феноменів є гіперестезія. Крім гіпо-, гіперанастезії, при яких порушуються кількісні показники, виділяють якісні розлади відчуттів, наприклад, синестезію - виникнення відчуттів в одному з аналізаторів після подразнення іншого аналізатора.

Зі специфічних і патологічних змін сприйняття виділяють: ейдетизм, ілюзії, галюцинації, дереалізаційні і деперсоналізаційні порушення сприйняття, агнозії.

З патологічних проявів процесу уваги варто вказати на такі, як нестійкість, недостатня концентрація, порушення розподілу, сповільненість переключення, неуважність.

Патологічні зміни пам'яті є типовими для екзогенно-органічних психічних порушень, тобто їх поява після черепно-мозкових травм, судинного, інфекційного захворювання головного мозку, нейроінтоксикацій є закономірним. У той же час розладу пам'яті не є патогномонічними для шизофренії й інших ендогенних психічних розладів.

Порушення особистісного компонента мислення виявляються різноплановістю мислення, зниженням критичності і саморегуляції.

До розладів мислення за темпом відносять: прискорення й уповільнення мислення, ментизм, шперунг. До розладів мислення по цілісності відносять: розірваність, зісковзування, незв'язність, інкогеренцію і вербигерацію. Найбільш яскравими симптомами і синдромами розладів інтелектуальної діяльності є ознаки деменції і розумової відсталості.

У клінічній психології значимими для оцінки психічного стану пацієнтів виявляються як емоції і почуття, так і афекти і пристрасті. Найбільш частим симптомом порушення афективної сфери в соматичній і психіатричній клініці вважається страх.

До порушень вольової діяльності відноситься велика кількість симптомів і відхилень. Одним з найбільш важливих є порушення структури ієрархії мотивів, що часто зустрічається в умовах психічної хвороби. Іншим порушенням вважається формування патологічних потреб і мотивів. У клініці дане порушення виявляється такими симптомами, що відносяться до парабуліям, як: анорексія, булімія, дромоманія, піроманія, клептоманія, суіцидальна поведінка, дипсоманія. Особливим різновидом патологічних ознак з боку вольової сфери є симптом аутизму.

Розлади свідомості розділяють на дві групи: стан виключеної і розстроєної свідомості. До перших відносять обнубіляцію, сопор і кому, що розрізняються лише виразністю порушення свідомості (при грудці свідомість утрачається цілком); до других - делірій, аменцію, онейроід і розлад свідомості.

В своїй роботі ми пропонуємо методику оцінки рівня нервово-психічної стійкості. Проведення методики НПН дозволило виявити окремі початкові передзахворювальні прикмети порушень особистості, а також дала змогу оцінити вірогідність їх розвитку й прояву в поведінці й діяльності людини.

1.  Абрамова Г.С. Практическая психология. - М., 1997. - 368 с.

2.  Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1994. - 237 с.

3.  Анастази А. Психологическое тестирование. - М.: Педагогика, 1982. -Кн. 1. - 318 с; Кн. 2. - 316 с.

4.  Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. - К: Вища школа, 1978. - 142 с.

5.  Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров'я, 1986. - 279 с.

6.  Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршарха). - К: Вища школа, 1979. - 176 с.

7.  Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К.: Здоров'я, 1980. - 165 с.

8.  Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К: Наукова думка, 1989. - 198 с.

9.  Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика. - К: А.Л.Д., 1995. -100 с.

10.  Гельдер М. и др. Оксфордское руководство по психотерапии. В 2-х томах. – К., 1999.

11.  Елисеев О.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности. Практическая психология. - Псков, 1994. - 300 с.

12.  Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М., 1985. - 304 с.

13.  Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Диагностика и коррекция психического развития школьника.— Минск, 1997. — 234 с.

14.  Кондратенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. - Минск, 1997 – 464 с.

15.  Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство. – М.: МЕДпресс, 1999. – 592 с.

16.  Менделевич В.Д., Авдеев Д.А., Киселев С.В. Психотерапия "здравым смыслом". - Чебоксары, 1992. - 76 с.

17.  Пезешкиан Н. Психотерапия повседневной жизни. - М., 1995. - 336 с.

18.  Психологическая диагностика. Проблемы и исследования / Под ред. К.М.Гуревича. - М.: Педагогика, 1981. - 232 с.

19.  Психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: МСПИ, 2001. - 368 с.

20.  Психодиагностика: Теория и практика: Пер. с нем. - М.: Просвещение, 1986. - 207 с.

21.  Практикум по патопсихологии. / Под ред. Б.В.Зейгарника. – М., 1987. – 184 с.

22.  Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: Владос, 1996. – 529 с.

23.  Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 1999. - 120 с.

24.  Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. -М.: ВЛАДОС, 1998. - 512 с.

25.  С.Уолен, Р.Уэсслер. Рационально-эмотивная психотерапия. - М., 1997. - 257 с.

26.  Шевченко Ю. С. Психокоррекция: теория и практика. - М., 1995. - 224 с.

27.  Снайдер К. Клиническая психопатология. –К.: Сфера, 1999. - 236 с.

28.  Юнг К. Психологические типы. - М., 1995. - 616 с.

29.  Энциклопедия психологических тестов. — М.: Аркадия, 1998. — 255 с.

30.  Эйдемимер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. – Л., 1990. – 192 c.