Дипломная работа: Соціальна робота з людьми похилого віку
Вивчаються
їх особливості, звички, інтереси, установки; їх потреби
у трудовій зайнятості; переваги у змістовному дозвіллі тощо.
Спеціалісти галузі «терапії рекреацієй» визнають, зокрема, що одним
із засобів такої терапії може стати перебування в колі найбільш
пам’ятних предметів (речей), реліквій. Особливі речі та майно
з їх символічним значенням та асоціаціями можуть допомогти
старим людям пристосуватись до нового оточуючого середовища, полегшити
адаптацію, забезпечити комфортність перебування, почуття належності
і цілісність інтегрованої особистості. Виділяють загальні
та особистісно-характерні категорії значень, які мають відношення
до особливого майна. Часто літні люди ідентифікують себе з дорогими
для них речами та майном (фотографіями, виробами релігійного характеру,
коштовностями, меблями, зразками візуального мистецтва
та ін.). Досвід вивчення проблем старих людей, які проживають
в будинках-інтернатах, показує більш високе задоволення життям у тих,
хто зберігає деякі предмети і речі. Виникають форми спілкування, які
раніше не практикувалися. В центрах опіки США вже стало традицією
створювати спеціальні виставкові вітрини в кімнатах активного відпочинку,
де особливі речі є доступними для огляду і в той же
час надійно захищені. Вони використовуються під час спільної діяльності людей
похилого віку, їх активного відпочинку, а також для оцінки цього
досвіду.
ВИСНОВКИ
В даній роботі
було теоретично проаналізовано вітчизняні та зарубіжні теоретичні джерела та
обґрунтовано закономірності роботи соціальних працівників з людьми похилого
віку.
Було визначено,
що зміни статусу людини в старості, викликаного, насамперед припиненням або
обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів самого способу
життя і спілкування, а також виникненням різних утруднень, як у
соціально-побутовій, так і психологічної адаптації до нових умов. Точне і
повне знання особливостей впливу соціально - психологічних і біологічних
факторів на процес старіння особистості дозволить направлено змінити умови,
спосіб життя старих людей таким чином, щоб сприяти оптимальному функціонуванню
особистості старої людини і робити тим самим стримуючий вплив на процес її
старіння.
Сутність
соціальної роботи з людьми похилого віку - соціальна реабілітація. У даному
випадку така реабілітація - це відновлення в звичних обов'язках, функціях,
видах діяльності, характері відносин з людьми. Головне для соціального
працівника це перетворення людини похилого віку з об'єкта (клієнта) соціальної
роботи в її суб'єкта.
Соціальна
геронтологія як розділ геронтології – це суспільна дисципліна покликана
вирішувати демографічні та соціально-економічні проблеми старіння населення.
Соціальна
геронтологія вивчає біологічні процеси старіння людини з метою відшукати
соціальні можливості для збереження тілесної і духовної значимості, притаманні
літньому та старечому вікові.
Переважна
більшість старих людей має потребу в самому широкому спектрі послуг і допомоги,
що робиться їм сторонніми людьми, будь те члени родини, сусіди, медичні,
соціальні або благодійні організації. Стосовно до Росії в основній своїй масі
родини нездатні, узяти на себе всі турботи про старих і безпомічних родичів.
Уся вага по відходу за старими людьми ляже в першу чергу на плечі державних
соціальних служб, а також на органи охорони здоров'я.
На думку
соціальних геронтологів західних країн, головна задача соціальної роботи
полягає в тому, щоб зв'язати індивіда, родину або громаду з зовнішніми і
внутрішніми джерелами тих ресурсів, що необхідні для виправлення, поліпшення
або збереження визначеної ситуації.
Було визначено, що основними задачами
та професійними обов'язками соціального працівника є:
допомога
індивідам і групам, усвідомлювати й усувати утруднення особистого, соціального,
екологічного і духовного характеру, що несприятливо впливають на них;
допомагати
людям справлятися з цими утрудненнями шляхом підтримуючого, що реабілітує,
захисного або коректуючого впливу;
захищати
безпомічних відповідно до закону, прибігаючи до використання влади;
сприяти
більш широкому використанню кожним клієнтом власних можливостей для соціального
самозахисту;
використовувати
всі засоби і джерела для соціального захисту людей похилого віку і ін.
Отже, соціальний
працівник повинний прагнути удосконалювати свої професійні знання і практичний
досвід, ставити службовий борг вище усього.
Соціальний
працівник повинний направляти зусилля на попередження негуманних або
дискримінаційних дій, спрямованих проти однієї людини або груп людей.
У роботі з людьми
похилого віку необхідно здійснювати індивідуальний підхід до людей на основі не
тільки глибокого вивчення особистих і професійно-ділових якостей, але і
виявлення інтересів і потреб, створюючи умови для всілякого розвитку творчих
здібностей і максимальної трудової віддачі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
Актуальные
проблемы в геронтологии: Сообщ. конф/Подгот. Г. Суворова //Врач. – 1996 - №7 –
с. 37-38.
2.
Авербух
Е.С. Расстройства психической деятельности в позднем возрасте. Л. 1969 – 285 с.
3.
Альперович
В.Д. Геронтология. Старость. Социокультурный портрет: Учеб. пособие – М.:
Приор: эксперт. бюро, 1998 – 270с.
4.
Амосов
Н.М. Эксперимент по преодолению старости. – М.: АСТ; Донецк: Сталкер, 2003 –
130с.
5.
Бордаренко
И.Н.// Медицинские и социальные вопросы в геронтологии: Сборник статей и
тезисов докладов 2-го Международного семинара по вопросам пожилых «Самарские
лекции». – Самара. 1997. – Ч1. – с 27-29.
6.
Бедный М.
С. Демографические процессы и прогнозы здоровья насиления. – М., 1980.
7.
Вопросы
геронтологии. Материалы Всероссийской научной конференции по геронтологии и
гериатрии, организации медицинской, лекарственной и медико-социальной помощи
ветеранам отечественной войны, посвященной 50-летию победы. Под ред. Ю.С.
Пименова , Г.П. Котельникова, О.Г. Яковлева. Самара: Самарский Дом печати, 1995
– 252с.
8.
Галкин
Р.А., Гехт И.А., Суслин С.А. Организация медико-социальной помощи лицом
пожилого возраста в сельской местности / Под ред. Р.А. Галкина. – Самара:
Издательство ГП «Перстектива», 2001 – 208с.
9.
Галкин
Г.А., Котельников Г.П., Яковлев О.Г., Захарова Н.О. Пожилой пациент. – Самара.
ГП «Перспектива» - 1999 – 544с.
10. Гериатрия: Учеб. пособие /
Д.Ф. Чеботарев, В.В. Фролькис, О.В. Коркушко и др., Под ред. Д.Ф. Чеботарева. –
М.: Медицина, 1990 – 240с.
11. Гурович И.Я. Социальная и
клиническая психиатрия. 1995; 4: 42 - 52.
12. Жариков Н.М.
Эпидемиологические исследования в психиатрии. - М.: Медицина, 1977, 173 с.
13. Журавлева Т.П. Основы
гериатрии: Учебное пособие для студентов учреждений сред. проф. образования. –
М.: ФОРУМ: ИНФРА – М, 2003 – 271с.
14. Зозуля Т.В., Телешова Е.С.
Вопросы стационарной геронтопсихиатрической помощи и влияние психосоциальных
факторов на частоту госпитализации. Сборник ВНЦПЗ РАМН. М., 1991.
15. З а к о н У к р а ї н и “Про
соціальну роботу” проект прийнято за основу 29.11.2005.
16. Карсаевская Т.В. Человек
стареющий. Л. 1989
17. Киселев С.Г. // Медицинские и
социальные вопросы в геронтологии: Сборник статей и тезисов докладов 2-го
Международного семинара по вопросам пожилых «Самарские лекции». – Самара. 1997.
– Ч1. – с 27-29.
18. Козлов А. А. Социальная
герентология. – М., 1995.
19. Козлов А.А. Социальная работа
за рубежом: состояние, тенденции, перспективы: Сборник научных очерков. – М.:
Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998 – 224с.
20. Коркушко О.В., Чеботарев Д.Ф.
Колинковская В.Г. / Гериатрия в терапевтической практике. – Киев: Здоровье,
1993. – 840с.
21. Котельников Г.П., Яковлев
О.Г., Захарова Н.О. Геронтология и гериатрия: Учебник. – Москва, Самара:
Самарский Дом печати, 1997. – 800с.
22. Курцмен Дж., Гордон Ф. Да
сгинет смерть! Победа над старением и продление человеческой жизни. М. 1987.
23. Медведева Г.П. Введение в
социальную геронтологию / Г.П. Медведева. Академия педагогических и социальных
наук; Московский психолого-социальный институт. – М., Воронеж, 2000 – 95с.
24. Медико-соціальні основи
здоров'я: Навчальна програма базової підготовки по соціальній роботі / А.В.
Мартыненко. - М.: Інститут молоді, ММА ім. И.М. Сєченова, 1993. -116с.
25. Медицинская карта
гериатрического стационарного больного – быть или не быть? / Э.С. Пушкова, Г.М.
Подопригора // Сестринское дело. – 2004 - №2 – с. 26-29
26. Медицинские и социальные
проблемы в геронтологии: Материалы III Международного семинара по проблемам
пожилых «Самарские лекции». Под ред. Г.П. Котельникова, О.Г. Яковлева, Н.О.
Захаровой. Самара: Самарский Дом печати; 1998 – 176с.
27. Медицинские проблемы пожилых:
Сборник научных работ / Республиканская больница ветеранов войны, Мар.
Университет, Мар. республиканское отделение научного общества геронтологов,
РАН; Под редакцией А.В. Смирнова. – Йошкар-Ола: 1999 – 207с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |