Реферат: Монетні системи античності
Окремі
європейські країни випускали срібні монети типу талера під іншими назвами,
напр., Іспанія (песо, піастр), Франція (екю), Англія (крона), Росія (рубль).
Талери були популярні також у грошовому обігу на українських та білоруських
землях у XVI-XVIII ст. Поширення набули талери
Голландської республіки, ісп. Нідерландів, Священної Римської Імперії. Крім
того, талер використовували і як лічильну одиницю не тільки для середніх, а й
для дрібних монет (півтораки, гроші, соліди). В Росії талери були відомі як
«єфимки» (любські, крижові, левкові, патагони). Срібні талери використовували
для карбування рос. монет. Лише один раз, у 1655 p., T. були пущені в обіг як «єфимки
з признаком». Талери іноземного карбування брали участь у грошовому обігу
земель Польсько-Литовської держави. У Польщі перші талери медального типу
відкарбовував король Сигізмунд І (1506-1548) 1533 р. на торунському монетному
дворі однак масштаби емісії були незначними. Згодом монети-медалі цього типу
вартістю 30 грошів і масою 27,266 г були випущені 1540 р. у Великому князівстві
Литовському. Монети-медалі типу талера запровадив 1547 р. Сигізмунд II Август (1545-1572). Згодом цей же
володар у 1564-1565 pp. випустив т.зв. півкопки
вартістю 30 грошів. Регулярну емісію талера запровадив 1580 р. король Стефан
Баторій (1576-1586). талери коронні випускались у м.Олькуш, а талери литовські
– у м.Вільно, їх маса становила бл. 28,5 г (24,3 г чистого срібла). За часів
Сигізмунда III (1587-1632) крім звичайних («важких»)
талери карбували також «легкі». На легких, або злотових талерах, вміщувались
цифри 30 (30 грошів = 1 золотому, або 60 півгрошам). Ці монети називали також
коповими, їх маса становила бл. 20 г (бл. 12,5 г чистого срібла). Важкі, або
імперіальні, талери мали масу 28,8 г (25,2 г чистого срібла). З другої половини
ХУШ ст. маса і проба важких талерів почали зменшуватися. На початку XIX ст. талер Варшавського герцогства мав
масу бл. 23 г (16,5 г чистого срібла). Понад два століття якість і вартість
талера були стабільними, але дрібні розмінні номінали знецінювалися, і тому на
один талер їх йшло все більше (1528 р. талер дорівнював 30 польським грошам,
наприкінці XVI ст. – 35,37 грошів, 1611 р.
і 1619 р. – відповідно 40 і 45 грошам; у 1620-1622 pp. платили 60-120 грошів, у 1623-1627 pp. – 75-96 грошів. В період 1628-1663 pp. ціна талера стабілізувалася на рівні
90 грошів. З 1664 р. курс талера зростав і на початку XVIII ст. досягнув 8 злотих польських (240
грошів) в мідних монетах (боратинках) (Додаток А 10) [20].
Над
технікою карбування талерів працювали відомі на той час майстри, отож, це –
високорозвинена технологія.
Цьому
також сприяло створення 1514 року Леонардо да Вінчі верстата для карбування
монет, а також гуртильного верстата, завдяки якому у 1576-му вперше в історії
з'явився напис на гурті.
|