Шпаргалка: Фінансово-господарський контроль
На початку перевірки ревізору слід
встановити, якими видами кредитів користувалось підприємство, а потім з'ясувати
безпосередньо в банку, який видавав кредити, планові розміри кредитів, чи не
порушувалися підприємством правила здійснення кредитних операцій, який зміст
висновків банку за квартальними і річними звітами, за актами перевірок
цільового використання позик і забезпечення їх повернення.
Ревізор з'ясовує, які претензії банку
щодо правильності оформлення і своєчасності подання розрахунків і повідомлень,
необхідних для кредитування, і дотримання термінів повернення позик.
На підприємстві ревізор зіставляє
одержання позик за даними журналів-ордерів з плановим розміром кредиту,
з'ясовує причини, внаслідок яких він використовувався не повністю, і
встановлює, чи не завдавало це шкоди фінансовому стану, зокрема своєчасному
погашенню кредиторської заборгованості й виконанню зобов'язань щодо сплати
податків у бюджет.
В акті ревізор повинен вказати
випадки виникнення простроченої заборгованості за позиками, а також
використання кредитів, наданих зі стягненням підвищених процентів, і визначити
суму шкоди, якої зазнало у зв'язку з цим підприємство. Мають бути виявлені й
конкретні винуватці допущених порушень задля стягнення з них суми зазнаної
шкоди. Під час перевірки використання позик, одержаних для видачі коштів
працівникам підприємства, або оплати товарів, куплених у кредит, необхідно
зіставити дані рахунка відносно заборгованості робітників із даними рахунка
щодо суми непогашеного кредиту на 1-ше число кожного місяця. Ці дані мають бути
однаковими.
Перевірці підлягають законність
видачі позик і її обґрунтованість первинними документами (заявами-зобов'язаннями
працівників і необхідними довідками), своєчасність утримання боргу й тотожність
аналітичних даних про поіменну заборгованість працівників підсумковому сальдо
відповідного субрахунка. За даними особових справ слід перевірити, чи всі
боржники на момент ревізії числились у списковому складі працівників
підприємства.
21.,22. Завдання,
джерела ревізії розр. з покупцями і замовниками
Реальність балансу може бути
забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей.
Тому ревізору перевірку стану розрахунків доцільно починати з аналізу
матеріалів інвентаризації розрахунків.
В акті результатів інвентаризації
розрахунків - назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої й
простроченої ДТ і КТ заборгованості й безнадійних боргів. За вказаними видами
заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має додаватися довідка із
зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на
підставі яких документів.
Ревізія починається з інвентаризації
розрахунків з покупцями і замовниками. За кожним дебітором слід встановити дату
та причини виникнення заборгованості, винних осіб і заходи, що вживаються для
стягнення боргів.
Ревізор перевіряє випадки
приховування на рахунках дебіторів нестач та крадіжок, псування і браку
товарів, віднесення ДТ заборгованості на інші статті балансу.
У випадку виявлення безнадійної
заборгованості, у позові щодо якої суд відмовив, слід з'ясувати мотиви відмови
і обґрунтованість позову.
З одногородніми покупцями складається
акт звірки.
При реалізації товарів (ТРП) покупцям
робиться запис: ДТ р 36 "Розр з покупцями та замовниками", КТ р 70
"Доходи від реалізації".
Якщо надійшли на рахунок гроші від
покупця на основі виписки банку, то робиться запис у ДТ рахунка 31
"Рахунки в банках" і кредит рахунків 36 "Розра з покупцями та
замовниками" або р-ка 70 "Доходи від реалізації".
Виявляють помилки у відображенні
розра-вих операцій та встановити факти умисного перекручення облікових даних з
метою приховування зловживань.
Якщо ревізією виявлена тривала
заборгованість окремих покупців, то за даними первинних документів
(рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо), які підтверджують її
виникнення, та за актом взаємної звірки розрахунків можна встановити причини
несвоєчасних розрахунків і винних у цьому осіб.
На підприємствах із комп'ютеризованим
БО ревізор використовує довідкову нормативну базу, що зберігається на
електронних носіях інформації, зіставляє її дані з первинними документами
(товарними, банківськими), актами взаємних звірок розрахунків.
Для наочності наводимо акт
інвентаризації розрахунків і акт звірки розрахунків.
23. Завдання,
джерела ревізії розрахунків з підзвітними особами
Ревізію розрахунків з підзвітними
особами проводиться суцільним способом у такій послідовності. Перевіряють:
— правильність видачі грошей під
звіт; — законність і доцільність витрачання підзвітних сум;
— правильність оформлення авансових
звітів і прикладених до них документів та своєчасність подання їх у бухгалтерію
підприємства; — стан обліку розрахунків з підзвітними особами.
Джерелами: накази й розпорядження по
підприємству, авансові звіти з прикладеними документами, дані аналітичного і
синтетичного обліку з рахунка 372 "Розр з підзв особами"
(журнал-ордер, оборотна відомість, головна книга), баланс тощо.
Перевірку розр з підзв особами
доцільно починати з попереднього розгляду сальдо й місячних оборотів за
кореспондуючими рахунками до р-ка 372 "Розр з підзв особами".
Ревізор встановлює, чи визначено коло
осіб, що мають право одержувати гроші в підзвіт. Список осіб, яким можна
видавати гроші в підзвіт, затверджується наказом (розпорядженням) керівника
підприємства.
Аванси в підзвіт видаються із каси
підприємства для операційно-господарських витрат і на службові відрядження.
Тому ревізор перевіряє використання підзвітних сум за цільовим призначенням.
— готівка, видана в підзвіт фізичним
особам на які-небудь цілі, але з якихось причин не витрачена (частково або в
повній сумі), має бути повернута до каси підприємства одночасно з авансовим
звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її у підзвіт;
— готівка, видана в підзвіт на
закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і
металобрухту, що з якихось причин не витрачена, має бути повернута в касу
підприємства не пізніше 10 робочих днів із дня її видачі під звіт;
— під час видачі сум у підзвіт для
видатків на відрядження невикористані грошові кошти повинні бути повернуті не
пізніше З робочих днів після повернення з відрядження;
— готівка, яка видана у підзвіт, але
не витрачена і не повернута в касу підприємства на наступний день після
закінчення вищевказаних строків, розрахунково приєднується до фактичного
залишку готівки в касі підприємства на кінець дня з подальшим порівнянням
одержаної суми зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.
24 (23). Процес проведення ревізії
розр з підзвітними особами
Перевіряючий робить нарахування
штрафних санкцій у двократному розмірі суми, яка перевищує встановлений ліміт
каси, згідно з Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій
за порушення норм щодо регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 438.
За регістрами аналітичного обліку
(журналами-ордерами, оборотними відомостями), авансовими звітами з прикладеними
до них документами ревізор встановлює, чи не числяться підзвітні суми за
особами, звільненими з роботи, чи не видавались гроші працівникам у рахунок
заробітної плати.
Для встановлення реальності та
законності видатків на операційно-господарські потреби слід зіставити дані
авансових звітів і прикладених до них документів на оплату готівкою за
виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а також за придбання
матеріальних цінностей з даними документів, які підтверджують фактично виконану
роботу і надходження матеріальних цінностей на склад підприємства.
Для цього порівнюють рахунки, товарні
чеки з накладними на оприбуткування матеріальних цінностей, з книгами
(картками) складського обліку, зі звітами завідувачів складів.
Щодо перевірки оплати за
навантажувально-розвантажувальні роботи слід з'ясувати, чи не завищені норми й
розцінки і упевнитися в правильності оплати праці й утримань з неї. У платіжній
відомості мають бути вказані такі дані: адреса одержувача грошей, номер його
паспорта, місце його видачі і прописки тощо.
Ретельно перевіряють авансові звіти
про видатки на відрядження. При цьому встановлюють наявність відміток у
посвідченні про відрядження щодо прибуття й вибуття і звіряють ці дати з
компостерами проїзних квитків.
За період тимчасової непрацездатності
командировочному працівнику виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою
непрацездатністю, дні якої не включаються в строк відрядження.
Керівникам підприємств надано право у
випадках, коли розмір витрат на службові відрядження відомий заздалегідь,
проводити оплату вказаних витрат за згодою командировочних працівників без
подання виправдувальних документів. Розрахунок виданої суми, підписаний
керівником підприємства, зберігається в бухгалтерії підприємства. Посвідчення
на відрядження подається в бухгалтерію без звіту.
25. Завдання, джерела ревізії розрахунків з постачальниками
На рахунку 63 "Розрахунки з
постачальниками та підрядниками" обліковуються безготівкові розрахунки між
підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності,
роботи, послуги. За дебетом цього рахунка показуються суми
оплачених рахунків на матеріальні цінності, що надійшли (погашення
заборгованості), за кредитом — заборгованість за одержані
від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті
роботи, послуги. Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та
підрядниками" має два субрахунки:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 |