Реферат: Організація та проведення туристичних походів

Подорожі по рівнині або пересіченій, але відкритій місцевості відносно безпечні. Тут тільки зовсім недосвідчений керівник може допустити помилки, що призводять до серйозної небезпеки. Такою небезпекою є можливість одержати сонячний або тепловий удар. Заходи обережності при цьому зовсім не складні. Не слід без особливої необхідності в жаркий день робити переходи в період від 12 до 16 години. Треба, щоб кожний турист мав головний убір. Перед виходом групи слід запитати персонально кожного туриста про стан його здоров’я. Але трапляється, що теплові удари бувають і не в сонячну погоду, а коли в повітрі багато гарячих водяних парів, стає душно, важко дихати, і група, навантажена важкими рюкзаками, поспішає, іде швидше, ніж це припустимо. Висока температура повітря при підвищеній вологості утруднює тепловіддачу організму, незважаючи на інтенсивне потовиділення. Перепади висот, вага рюкзака сприяють збільшенню теплового навантаження на організм. Часом таке навантаження буває не під силу навіть здоровій людині. Окрім того, існує індивідуальна несприятливість організму, про яку сама людина може не здогадуватись.

Переохолодження. Небезпека, що являє собою холод для організму, як правило, полягає не в спаді температури тіла, а в місцевих змінах, які відбуваються в шкірі і підшкірних тканинах відкритих ділянок тіла; головним чином це руки, пальці рук і ніг, ступні, вуха, ніс і щоки. У залежності від тривалості перебування на морозі й у вогкості можуть наступити більш-менш небезпечні явища - почервоніння шкіри (кисті рук і ступні червоніють, починають горіти і свербіти; іноді шкіра тріскається, з'являються виразки), обмороження шкіри або траншейна стопа. Що таке траншейна стопа? Якщо ноги озуті в тісне взуття або людина знаходиться в нерухомому стані на сильному морозі й у вогкості, це може шкідливо позначитися на тканинах ніг. Спочатку людина відчуває біль, потім повну нечутливість, після чого настає зараження крові або гангрена; однак тканини можуть і ожити, коли відновиться нормальний кровообіг. Випадки траншейної стопи та інші наслідки відмороження стопи - усе це варіанти одного захворювання, що розрізняються тривалістю перебування на морозі й у вогкості.

Унаслідок подразнення холодових рецепторів змінюються рефлекторні реакції, які регулюють збереження тепла: звужуються кровоносні судини шкіри, що на третину зменшує тепловіддачу організму. Важливо, щоб процеси теплоутворення та тепловіддачі були збалансованими. Переважання тепловіддачі над теплоутворенням призводить до пониження температури тіла і порушення функцій організму. При t тіла 35° спостерігається порушення психіки. Подальше пониження температури сповільнює сприйняття організмом температури. При підвищеній вологості температура повітря здається вищою.

Про несприятливий вплив низьких температур на здоров'я людей свідчать сезонні коливання показників смертності. У зимовий період у Великобританії, США, Франції, Швеції й ін. країнах відзначається більша кількість випадків госпіталізації і смертності, ніж улітку. Між смертністю узимку і температурою зовнішнього повітря спостерігається лінійна залежність. Однак, лише невелика кількість смертей у зимовий період безпосередньо пов'язана з низькою температурою тіла (гіпотермія). Причиною смерті частіше є серцево-судинні і респіраторні захворювання. Розлад серцево-судинної системи посилюється з подовженням холодного періоду. Кількість серцевих нездужань зростає після 1 - 2 днів холодної погоди, серцевих нападів - після 3-4 днів, захворювань пневмонією і бронхітом - після 7 днів холодної погоди.

Отже, під час розробки маршруту необхідно детально вивчити кліматичні карти району, вивчити відповідну літературу, врахувати певні природні небезпеки з метою забезпечення комфортних умов в активному туризмі.

Список літератури

1.Фокін С. Небезпеки туристського походу // Завуч. – 2003. - №5, лютий. - С.6-7.

2.Черемисин П. А. Виды современного туризма // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. - № 25-28, липень. – С.54.

3.Штерн О. Заходи безпеки в туристичній діяльності // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1997. - № 23. – С.1.

4.Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. Теоретичні основи туризмології. - К.: Ніка, 2005.-315с.

5.Яцюк Н. Туризм з українським відтінком // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007.-№ 8, лютий. – С. 7.