Реферат: Організація та проведення туристичних походів

Лавини сходять під час сильних снігопадів або після їх закінчення внаслідок швидкого накопичення свіжого снігу. Зазвичай це відбувається при гарній погоді через дію сонячних променів на поверхню снігу або в результаті весняного розтавання. Дощ також сприяє виникненню лавин.

Погода, при якій виникають лавини:

1. Снігопад, при якому випадає багато снігу (не менше 25см) у середньому не менше 2-3см за годину, до того ж при сильному вітрі (понад 6 м/с). Це звичайне поєднання факторів при формуванні лавин.

2. Гарна погода з сонцем або без нього, яка супроводжується швидким підняттям температури і йде слідом за бураном. Ці умови сприяють виникненню зсувів, обумовлених впливом сонячних променів і лавин зі снігових дошок, спричинених розтаванням. Температури вище 0°С, які утримуються весною протягом тридцяти шести годин, викликають глибоке танення і мокрі лавини. Такий самий ефект і від дощу, який ще й збільшує масу снігового покриву.

Як контролювати лавинонебезпечність снігу

Пухкий сніг, який містить у собі багато повітря, нестійкий: у нього недостатнє зчеплення між частинками, він сиплеться як пісок. Клейкий, вологий сніг також нестійкий. Він пливе під ногами і скочується по схилу у вигляді грудок або зісковзує, як покривало. Перехідний сніг – на межі між вологим і сухим - особливо сприятливий для утворення лавин зі снігової дошки. М’який, насичений водою сніг нестійкий, навіть якщо покритий тонким настом. Весняний зернистий сніг може бути м’яким на поверхні, але всередині залишатися твердим. Снігові дошки можуть бути м’якими або твердими, проте вони завжди розламуються на блоки, і тріщини між ними витягуються на значні відстані. Снігові дошки раптово, із шумом просідають під ногами. Утрамбований вітром сніг може провалитися під ногами, але при цьому він не розколюється на блоки, і в ньому не утворюються довгі тріщини. Брижі, складки на поверхні снігу – ознака вітряного ущільнення.

Найбільш характерні лавини в Карпатах – зі снігу, який щойно випав. Вони виникають з вологого снігу, а весною – внаслідок збільшення ваги сніжної маси під час теплих вітрів, мряки, дощу, снігопаду при нульовій температурі. Лавини з мокрого снігу виникають з «пухкого», мокрого старого снігу. На південних схилах весною можна побачити різновид мокрої лавини – снігову «хустку», яка виникає з дуже мокрого снігу.

Найбільшу увагу під час подорожей у міжсезоння та взимку слід звертати на великі снігові поля, що знаходяться на схилах крутістю від 30° до 50°. Такі схили розміщені на невеликій висоті, підпадають під вплив теплого повітря, маючи як підстилаючи поверхню нескошені трави ,- винятково лавинонебезпечні.

Не випадково так багато нещасних випадків трапляється в Карпатах, особливо на перемичці Петрос-Говерла. Сніг, що спокійно лежить, не повинен присипляти пильність керівника: часто під цим снігом є льодова кірка, що утворилася в період короткочасної відлиги і наступного морозу, і сніг лежить, як на змазці, чекаючи випадку, щоб піти вниз лавиною. Таким чином, вирушаючи в гори, слід обов’язково одержати вичерпну консультацію у людей, які добре знають район вашої подорожі, та неухильно виконувати всі поради. Слід надзвичайно серйозно ставитися до вибору маршруту в цих районах і за таких природних умов.

Ознаки лавинонебезпечності:

1. на схилах крутістю менше 25° лавини сходять рідко;

2. у густому лісі лавини сходять рідко;

3. схили з окремими деревами небезпечніші, ніж зовсім безлісі.

4. підвітряні схили сприятливі для накопичення надлишку пухкого снігу й утворення снігових дошок; виступ снігового карнизу, спрямований у бік підвітряного схилу; замети вигнуті перпендикулярно до напрямку вітру, при цьому підвітряний схил більш крутий;

5. в улоговинах, розташованих перпендикулярно до вітру, крихкий сніг чи утворення снігових дошок накопичується переважно на підвітряному схилі;

6. на навітряних схилах сніговий покрив, як правило, сильно утрамбований вітром і безпечний;

7. схили, спрямовані на південь, сприятливі для утворення мокрих лавин весною і зсувів зі свіжого снігу під впливом сонячних променів;

8. наявність лавинних конусів у нижній частині схилу;

9. вертикальні просіки на схилах, зарослих хвойним лісом (це результат сходу потужних та вологих лавин, які змітають все на своєму шляху).

Порохоподібні та пластові лавини можуть виникати в будь-яку годину дня, але найчастіше вони сходять між 12 і 14 год. Уночі, при похолоданні, десь через годину після заходу сонця, всі схили, нагріті вдень сонцем, стають безпечними, а тіньові схили небезпечні й вночі.

Характеристику може доповнити знання напрямку панівних вітрів у цьому районі. Наприклад, на Чорногорському хребті (Карпати) в осінньо-зимовий період переважають південно-західні та західні вітри, тому сніг, який змітається з цих схилів, утворює великі наноси на східних та північно-східних схилах.

Основні правила поведінки в зоні сходу лавини

1. наявність теплого одягу;

2. рюкзак одягають так, щоб його можна було швидко скинути з плечей;

3. виставляють пост нагляду за схилом у безпечному місці;

4. при траверсі схилу рухатися по одному;

5. обов’язково прив’язують до пояса лавинний шнур (мотузка, кольорова вірьовка (приблизно 10м), яка закріплюється до пояса) та розпускають його;

6. при підйомі чи спуску рухатися «в лоб» (по лінії падіння води);

7. обходьте відомі лавинонебезпечні схили, переходьте якомога вище по схилу;

8. безпечний шлях по гребню хребта, але не можна рухатись по виступаючому карнизу;

9. будьте уважними: під час пересування постійно контролюйте стан снігу. Перед тим, як вийти на основний схил, випробуйте невеликий з такою самою крутістю та орієнтацією на сонце. Якщо ви бачите слід лавини зі снігово дошки, знайте: поряд вас може чекати така сама лавина;

10. слідкуйте за своєю тінню. Коли вона спрямована на схил, дія сонця найбільш інтенсивна. Шукайте захист у густому лісі, на навітряних схилах і за природними укриттями. Слідкуйте за погодою: будь-яка раптова зміна приховує в собі велику небезпеку.

11. весною період між десятою годиною ранку і заходом сонця найбільш лавинонебезпечний. Ранкові години перед сходом є найбільш безпечними.

12. правильно використовуйте свій час. Перечекайте сильний буран і деякий час після нього, доки не зійдуть лавини чи не просяде сніг. У перші години урагану можливий рух. Скористайтеся ЦМ для виходу із лавинонебезпечного району;

13. увага, спостережливість, а у разі найменшого сумніву і повна «бойова готовність» - найкраща гарантія того, що група вчасно помітить схід лавини і встигне вжити всіх необхідних заходів.

Сильний зустрічний вітер, незважаючи на значне нервово-м'язове напруження, зменшує швидкість пересування людини на 20-25%, перешкоджаючи диханню, порушуючи його нормальний ритм і збільшуючи навантаження на дихальний апарат. Окрім того, тривалий сильний вітер впливає на нервову систему, спричиняючи збудження і роздратування, яке з’являється вже за швидкості вітру 6-7 м/с.

Надзвичайно небезпечним є поєднання сильного вітру й низької температури. Так, починаючи з вітру швидкістю 15 м/с, подальше збільшення швидкості на 1м/с рівноцінно зниженню температури повітря приблизно на 5°С. Беручи до уваги, що на кожні 100м підйому температура знижується в середньому на 0,62°С, ми можемо пересвідчитися, що навіть влітку у середньогір'ї можливе переохолодження.

Надзвичайно важливим кліматичним фактором є опади. Оскільки з підйомом на висоту температура повітря знижується, це призводить до збільшення відносної вологості. Наприклад, повітря, яке має абсолютну вологість 2,5мм рт. ст. при температурі +15°С має 19,5% відносної вологості. А при тій самій абсолютній вологості, але вже при температурі -5°С повітря буде близьким до насичення (79% відносної вологи). Тільки-но величина відносної вологості перевищує значення 100% - маємо атмосфері опади у вигляді дощу чи снігу.

Туристи повинні знати: якщо вітер раптово змінив напрямок і подув з півночі, якщо похолоднішало, вживай заходи: шукай притулок, спускайся з плато або, на крайній випадок, поспішай до уторованої дороги – скоро на яйлу ляже туман.

Крім дощу, снігу, туману доволі часто в горах можна потрапити під град. Він випадає зі зливових хмар при температурі наземного повітря більше +10°С. Навіть звичайний град (діаметр до 3см) може завдати травми чи пошкодити намети. Град – явище, характерне тільки для теплої пори року і для помірних широт. Зазвичай він випадає вдень між 12 та 18 годинами. Це явище короткочасне, рідко перевищує 20-30хв.

Дощ, мокрий сніг, град, ожеледь, іній роблять поверхню схилу слизькою, що вимагає організації серйозної страховки, навіть на трав’янистих схилах, які зазвичай безпечні. Такі опади, як дощ, сніг і особливо туман, погіршують видимість, ускладнюють орієнтування.

Сонячні й теплові удари. При впливі на організм високих температур повітря може наступити перегрів організму. У цих умовах відбувається розширення кровоносних судин, зниження серцевого тонусу й артеріального тиску, частішання пульсу, збільшення температури шкіри. Більш значний перегрів може призвести до важких патологічних явищ з боку серцево-судинної системи і загального стану організму (теплового удару). Тепловий удар настає раптово і часто призводить до важких ускладнень; найбільш характерний симптом - дуже висока температура тіла. При цьому, з невідомих причин, теплорегулюючий центр мозку припиняє функціонувати, і організм зовсім утрачає здатність звільнитися від надлишку тепла. Лікування полягає в можливості більш швидкого зниження температури тіла - за допомогою холодних ванн, обгортання холодними вологими простирадлами, змочування тіла холодною водою, холодних клізм та ін. - доти, поки температура тіла не знизиться до 38,8°С. Потім можна обтерти тіло губкою, змоченою холодною водою. Лікар у випадку теплового удару повинний допомогти якнайшвидше.

Страницы: 1, 2, 3, 4