Курсовая работа: Критична оцінка теорії і практики фінансово-господарського контролю в історичному аспекті
Висновок
Контроль виник
разом із виникненням первісного господарства і відтоді не полишає суспільного
життя.
Перші прояви
контролю відносяться до матріархату і патріархату, де рід був головним
виробничим осередком, а й за процесом розвитку торгівлі
Однак відсутність
товарно-грошових відносин давала можливість здійснювати тільки кількісний
контроль простих господарських процесів
За умов
рабовласницького устрою, де основу виробничих відносин складають особиста
власність на засоби виробництва рабовласника та рабів, все ширшого розвитку
набуває обмін, виникає заморська торгівля, з'являються гроші, створюється
торговий і лихварський капітал. Відповідно до цього й контроль здійснюється вже
не лише за кількістю заготовлених.
Наступний етап
розвитку контролю пов'язаний з феодальним устроєм суспільства. При цьому в
перший же період розвитку феодалізму досягнутий рівень обліку в
рабовласницькому суспільстві був тимчасово забутий.
Поступове
відродження та розвиток контролю припадає на ХІ—XIII століття - період
утворення великих світових торгових центрів (Венеції та Генуї).
Подальший
розвиток контролю здійснюється у напрямку прийняття спеціальних законів та норм
стосовно обліку та рахування торгових і банківських операцій, різних видів
господарської діяльності. З середини XIX століття до 50-х років XX століття
відбувається диференціація та розвиток окремих напрямків досліджень, а саме:
бухгалтерський облік, статистика.
Тобто у
загальному плані можна визначити, що зміна форм власності, виробничих відносин
та розвиток державності є основними важелями, під впливом яких і відбувався
розвиток контролю
Історія контролю
в Україні нерозривно пов'язана з історією становлення її державності. При
цьому, входячи до складу Російської імперії, Україна не мала власних органів
фінансового контролю. Контрольні функції, як і на всій території Росії,
виконувало Управління державного контролю, яке працювало при Міністерстві
фінансів.
Так, із січня
1924 року спеціальним органом документального та наступного фінансового
контролю оголошено Фінансово-контрольне управління (ФКУ) СРСР.
У листопаді 1926
року Фінансово-контрольне управління СРСР реорганізовано в Державний фінансовий
контроль та його місцеві органи, які отримали більшу самостійність і права.
У грудні 1965
року з метою більш активного залучення громадськості до наглядової діяльності
органи партійно-державного контролю перетворено в орган/і народного контролю,
масовою ланкою яких стали комітети, групи і пости.
Тому в умовах
ринкових відносин стали формуватися нові органи державного контролю. Так, після
здобуття Україною незалежності виникла необхідність у підвищенні ролі
державного фінансового контролю і в 1993 році було прийнято Закон України «Про
державну контрольно-ревізійну службу в Україні»,
При цьому в
процесі розвитку системи контролю в умовах розбудови ринкових відносин в
Україні можна виділити два основних етапи:
етап становлення
(1990-1997 рр.), протягом якого сформовані базові умови для створення системи
контролю та мережі контролюючих органів
етап
удосконалення (з 1998 року), який передбачає заходи щодо реформування та
подальшого розвитку контролюючих, інституцій у державній сфері та громадському
суспільстві
Поруч із цим
системі розвитку контролю в Україні притаманні екстенсивні методи, головними
задачами яких є формування нових органів контролю.
Розглянувши всі теоретичні
питання, пов'язані з фінансовим контролем і прояв його на практиці, можна
зробити деякі висновки.
Організація державного
фінансового контролю в даний час на Україні має безліч недоліків. Тут можна
відзначити, що фінансовий контроль потребує удосконаленні і посиленні своєї
ролі у всій сукупності економічних відносин. Наприклад, використовуючи світовий
досвід, на Україні створена Рахункова Палата, що є, безумовно, позитивним
чинником, але сфера її діяльності обмежена. Так, рішенням Конституційного Суду
визнано неправомірним Рахунковою Палатою України фінансового контролю по
використанню грошових коштів державного бюджету, оскільки контроль по здійсненню
державного бюджету є частиною державного фінансового контролю, виникає
необхідність в новому контрольному органі, який би здійснював вказані функції.
Література
1. Горшнев В.М, Контроль как
правовая форма деятельности,-М:Юрид.Лит,1987;
2. Дікань Л.В, Контроль і ревізія,
- Харків: Вид. ХНЕУ,2004;
3. Дікань Л.В, Контроль і ревізія, -
Київ, 2004;
4. Дорош Н.I.
Державний фiнансовий контроль: зарубiжний досвiд i шляхи
вдосконалення./Фiнанси Украiни.-1998;
5. Завгородний В.П., Бухгалтерский
учет, контроль и аудит в условиях рынка. – К.,1995;
6. Зубова Е.В., Технология аудита:
Организация проверки, критерии проверочних процедур, рабочие документи:
Практ.руков. –М: Аналитика –пресс, 1998;
7. Солодов А.К.,Рынок: контроль и аудит.
Вопросы теории и техники., - Воронеж: Редакционно-издательский отдел, 1993;
8. http://zakon.rada.gov.ua/ сайт
Верховної Ради України
|
