Контрольная работа: Облік розрахунків з бюджетом за податками
Контрольная работа: Облік розрахунків з бюджетом за податками
Міністерство
освіти і науки України
Харківський
патентно-комп’ютерний коледж
Курсова
робота
з
бухгалтерського обліку
на
тему:«Облік розрахунків з бюджетом за податками»
Харків,2010
р.
ВСТУП
Я обрала тему “Обілк розрахунків з бюджетом за податками ” адже вважаю, що податки займають одне з перших місць в поповненні бюджету кожної держави.
Держава для виконання своїх функцій повинна
мати відповідні кошти в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів
можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та
інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з
діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні
та фізичні особи із своїх доходів.
У 90-х роках податкове законодавство України
пройшло кілька етапів реформування, і на кожному з них відбувалися спроби
удосконалити систему принципів оподаткування та механізм їхньої реалізації. В
цьому аспекті має велике значення Податковий кодекс України, впровадження якого принципово вплинуло на реформування податкової системи в
цілому, оскільки його положення направлені на встановлення оптимального
навантаження на платників податків, розширення бази оподаткування,
вдосконалення практики податкового адміністрування та стимулювання
інноваційно-інвестиційної діяльності.
Перед написанням
роботи розглянула велику кількість підручників,законів та інструкцій і
зрозуміла, що податкова система в Україні має багато недоліків найголовнішим з
яких я вважаю те, що нормативно-правові
акти з питань оподаткування є складними та нестабільними, окремі законодавчі
норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі.
Ця тема дуже
цікава мені як бухгалтеру,і в майбутньому, своєчасно виплачуючи податки, я тим
самим буду здійснювати свій вклад в економічний розвиток нашої держави. А це є обовязком кожного громадянина.
1.Теоретична
частина
1.1 ПОРЯДОК
НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВА ДО БЮДЖЕТУ
Податки є формою
фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення
загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для
здійснення державою її функцій.
Розрізняють дві основні
функції податків: фіскальну і регулюючу.
Фіскальна функція полягає
в тому, що податки мають забезпечити гарантоване й стабільне надходження доходів
у бюджет. Суть регулюючої становить використання податків з метою впливу на різні
сторони соціально-економічного розвитку суспільства. Фіскальна і регулююча функції
податків діють взаємопов’язано, їх не можна протиставити одна одній.
За формою оподаткування
всі податки поділяються на дві групи: 1) прямі; 2) непрямі.
Прямі встановлюються
безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта
оподаткування:
– податок на прибуток;
– податок з доходу
фізичних осіб.
Непрямі податки
встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо
не залежить від його доходів. Стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і
сплачуються споживачами при його купівлі (ПДВ, акцизний збір).
За економічним змістом
об’єкта оподаткування податки поділяють на три групи:
1.Податки на доходи –
стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.
2.Податки на споживання –
сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.
3.Податки на майно –
встановлюються щодо рухомого і нерухомого майна.
Платниками податків є
юридичні та фізичні особи, на які, відповідно до законодавчих актів, покладено
обов’язок сплачувати податки.
Облік платників податків
здійснюється Державною Податковою адміністрацією та іншими державними органами
відповідно до законодавства.
Об’єктами оподаткування є
доходи (прибуток), додана вартість продукції, робіт, послуг, вартість продукції
в т.ч. митна. або її натуральні показники, спеціальне використання природних
ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені Законом
України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 №77/97-ВР.
Згідно з Законом
України "Про систему оподаткування" всі податки, залежно від органу
державної влади та місцевого самоврядування, який їх установлює, поділяються
на:
а)
загальнодержавні;
б) місцеві.
Спочатку
розглянемо загальнодержавні податки, тобто ті , що встановлюються Верховною
Радою України і справляються на всій території України:
-
податок
на додану вартість;
-
податок
на прибуток підприємств;
-
податок з
доходу фізичних осіб;
-
акцизний
збір;
-
мито.[15,9]
1.1.1Загальнодержавний
непрямий податок на додану вартість.
Податок на додану
вартість – це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державного
бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт,
надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що його
платниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цього
податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частина
створеного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти
загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних
ресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування
продажних цін на товари і послуги
Податок на додану
вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 p. згідно із Законом України
«Про податок на додану вартість» від 20 грудня 1991 p. З 1 жовтня 1997 p.
порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на
додану вартість» від З квітня 1997 р.
Платники податку.
Платниками
податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і
громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території
України. При цьому
податок стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу
товарів (робіт, послуг) за останні дванадцять календарних місяців перевищував
1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з реалізацієютоварів (робіт, послуг) усередині
держави, їхнім імпортом чи експортом.
Не вважаються об'єктами
оподаткування такі операції, здійснювані суб 'єктами господарювання:
—випуск, розміщення і
продаж цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності, а
також деривативів;
—обмін цінних паперів на
інші цінні папери, депозитарна, реєстраторська та клірингова діяльність з
цінними паперами;
— передача майна в оренду
і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата орендних
платежів відповідно до договорів фінансової оренди;
— надання послуг зі
страхування і перестрахування, із соціального і пенсійного страхування;
— обіг валютних
цінностей;
— товарів спеціального
призначення для інвалідів (відповідно переліку, встановленого Кабінетом
Міністрів України);
—лікарських засобів і
виробів медичного призначення;
— книг вітчизняного
виробництва, періодичних видань, друкованих засобів масової інформації
вітчизняного виробництва (включаючи їх доставку), учнівських зошитів, підручників
та інших навчальних посібників;
— путівок для
санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;
— перевезення пасажирів
міським транспортом (за умови, що тарифи на такі перевезення регулюються
законодавством);
— послуги освіти, які
надаються установами освіти, що мають відповідний дозвіл;
— послуги, що надаються
установами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких
послуг та ін
випадки передбачені законодавством.
Як уже зазначалося, на
фінансовий стан суб'єктів господарювання справляє вплив сплата ПДВ у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг). При цьому важливим для покупця — суб'єкта
господарювання є визначення джерела сплати і наступного відшкодування ПДВ
(вхідного ПДВ}, включеного в ціну.
Податкове зобов'язання з
ПДВ – це суми ПДВ, нараховані у
зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або за здійсненням інших оподатковуваних
операцій
Податковий кредит
– це сума коштів, на яку необхідно зменшити податкове зобов'язання.
Податковий кредит виникає
(формується) в суб 'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу
товарів (робіт, послуг), які обкладаються ПДВ. При цьому в суму податкового
кредиту включається та частина сплаченого для реалізації оподаткованих ПДВ
товарів (робіт, послуг).
Згідно із Законом «Про
податок на додану вартість» застосовуються дві ставки оподаткування: 20% і
нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ застосовується до таких операцій:
— продаж товарів, що були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
— продаж робіт (послуг),
призначених для використання і споживання за межами митної території України;
— продаж товарів (робіт,
послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що розміщені на території України в
зонах митного контролю (безмитних магазинах);
— надання транспортних
послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;
— продаж вугілля та
продуктів його збагачення, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії,
імпортованого газу.
Не дозволяється
застосування нульової ставки ПДВ до операцій, що зв'язані з вивезенням
(експортом) товарів (робіт, послуг), у тих випадках, коли ці операції звільнені
від оподаткування на митній території України.
Існує декілька
методів визначення ПДВ. В Україні в основному застосовується метод прямого віднімання:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |