Дипломная работа: Амортизація основних засобів

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом попереднього. По цьому методі річна сума амортизації визначається як множення залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату початку нарахування амортизації і подвоєної річної норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання об'єкта (пп. 3 п.26 ПБО 7)[12].

Розрахунок амортизації здійснюється по формулі:

Місячна норма амортизації визначається діленням річної норми на 12.

При застосуванні цього методу річна норма амортизації являє собою фіксовану (у відсотках) величину і застосовується до залишкової вартості об'єктів основних засобів. При цьому в перший рік експлуатації об'єкта ОЗ нараховується найбільша сума амортизації, потім вона зменшується щороку.

Передбачувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому в останній рік експлуатації об'єкта річну суму амортизації варто розраховувати не по формулі, а як різницю між залишковою вартістю об'єкта на початок року.

Для строку експлуатації в 4 роки норма прискореної амортизації складе 50 % (1 : 4 х 2 х 100 %). Розрахунок амортизації методом зменшення залишкової вартості по роках використання, об'єкта первинна вартість якого 20 000 грн., а ліквідаційна - 2 000 грн., наведено у таблиці 2.18.

Таблиця 2.18.

Цей метод забезпечує ще більш швидку амортизацію, чим попередній, уже за 3 роки використання об'єкта його залишкова вартість практично дорівнює ліквідаційній.

Кумулятивний метод

Кумулятивний метод, або метод суми цифр років, грунтується на розрахунку так званого кумулятивного коефіцієнта, що є по суті, нормою амортизації. При цьому методі річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується і кумулятивного коефіцієнта (пп.4 п.26 ПБО 7)[12].

Розрахунок амортизації здійснюється по формулі:

Кумулятивний коефіцієнт розраховується на кожен рік використання об'єкта діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміна використання об'єкта ОЗ, на суму числа років його корисного використання. Сума років (або цифр років) корисної експлуатації об'єкта - це результат додавання порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об'єкт.

У нашому випадку, оскільки термін служби верстата складає 4 року, сума цифр років дорівнює:

1+2+3+4=10.

У випадку якщо термін експлуатації об'єкта достатньо тривалий, сума цифр років визначається по формулі кумулятивного числа:

де п - термін служби (у нашому прикладі - 4 роки). В прикладі кумулятивний коефіцієнт складає: в 1-й рік - 4/10, у 2-й рік - 3/10, у 3-й рік - 2/10, у 4-й рік - 1/10.

Ефект від використання цього методу такий же, як і від використання методу зменшення залишкової вартості, - у перші роки експлуатації списується основна частина початкової вартості, але досягається це не за рахунок того, що в наступні роки зменшується база для нарахування амортизації, а за рахунок зменшення норми амортизації. Проте зменшення залишкової вартості відбувається повільніше. По закінченні останнього строку корисної експлуатації об'єкта його залишкова вартість дорівнює ліквідаційній.

В таблиці 2.19. наведено розрахунок амортизації верстата початковою вартістю 20 000 грн., ліквідаційної - 2 000 грн. і термін експлуатації 4 року методом суми цифр років.

Таблиця 2.19.

Для здійснення економічно обгрунтованого вибору методу амортизації необхідно порівняти результати нарахування амортизації для одного об'єкта.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34