Реферат: Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року
Підтвердження
відповідальності по зобов’язанням царського уряду
Спрощена
процедура створення АТ
Полегшені
умови допуску іноземних інвесторів на російський фондовий ринок
Внутрішні
інвестори негайно відреагували на ці дії . В березні 1917 р. 30 найбільших
банків дали згоду на реалізацію першої довгострокової позички Тимчасового
уряду. Однак успіху ця позичка не мала : в умовах інфляції попит на
довгострокові ЦП падає.
В цих
умовах було прийнято рішення про проведення примусової державної позички. Сума
позички повинна була скласти 10 млрд., термін 20 років , дохідність 5,5 %
річних . Облігації можна було продавати та здавати у заставу , доходи по них не
обкладалися податками.
Розмістити
облігації позички пропонувалось серед :
Власників
нерухомості, земельних угідь, ЦП, військових підрядників, банків , СК ( 60 %
позички )
Платників
подоходного податку. При чому сума підписки була пропорційною сумі отримуваного
доходу. ( 40 % позички )
В принципі
все це створювало достатні умови для функціонування повноцінного вторинного
ринку облігацій цього займу. Якщо б цю позичку було б здійснено то фінансове
положення країни було б значно покращено: вдалося вилучити 2/3 грошової маси ,
що припинило зростання цін і укріпило б карбованець. Крім того країна отримала
б значний фінансовий ресурс для фінансування видатків бюджету.
Причиною
провалу такої б здавалося гарної акції стало продовження Росією участі у війні
і при чому невдалої участі. Часті поразки вкінець підірвали економіку і
призвели до серії криз . Якщо проведення займу було б здійснення раніше на
півроку ( березень 1917 ) коли воєнні дії було тимчасово припинено і намічалася
стабілізація , то цілком вірогідно що все було б навпаки.
Невдалі
дії Тимчасового уряду на фондовому ринку призвели до падіння карбованця : на
Лондонській біржі курс фунта по відношенню до карбованця зріс з 12-12 крб за
фунт у вересні 1914р до 35.5 крб. На передодні Жовтневої революції. Наслідком
цього було зникнення в Росії золота з обороту , воно було тезавровано. На
кінець 1917 року грошовий обіг Росії складався лише з паперових грошей без
ніякої домішки золота чи срібла.
Таким
чином невдала економічна та воєнна політика привели , зміни урядів , економічні
кризи сильно підірвали грошову систему. Всього за три роки карбованець
знецінився по відношенню до долара США на 50 % і перетворився з повноцінного
золотого на знецінений паперовий.
Наступним
періодом стало правління уряду більшовиків. Однак зміна влади не принесла
нічого крім подальшого падіння купівельної спроможності карбованця 9 за період
1918 -1921 у 188 раз )
Назріла
необхідність проведення грошової реформи. Її проведення було обтяжене
господарською розрухою, неврожаєм 1921 р. гострим бюджетним дефіцитом , а також
пережитками воєнного комунізму. В наслідок введення товарного виробництва та
дозволу вільної купівлі продажу товарів до кінця 1922 р. були досягненні перші
успіхи у відбудові народного господарства і розвертанні товарообігу. Це
сформувало передумови для заміни грошових знаків стійкою валютою – червінцями,
що являли собою банкноту Держбанку.
Номінал
складав –1,2,3,5,10,25,50 червінців.
Вже до
середини 1922 р. червінці складали 37 % у складі всієї грошової маси, а на 1
жовтня 1923 р. – 74 %. Випуск та становлення червінця стало першим етапом
грошової реформи. Наступним етапом була повна заміна червінцями ден знаків , що
були причиною спекуляції та загрожували положенню червінця.
Особлива
роль в завершенні грошової реформи відводилась :
відновлення
і інтенсифікації с/г , перехід від натуральних до грошових с/г податків
Раціоналізація
виробництва та зниження цін на промислову продукцію
Розвиток
торгівельної мережі
Укріплення
зовнішньої торгівлі
Реформування
видатків бюджету
Зниження
вартості кредиту
Провадження
вищеназваних заходів привело до зростання купівельної спроможності населення ,
в першу чергу селян , що в свою чергу стало причиною зростання внутрішнього
попиту.
Завершення
реформи ознаменувалося випуском в обіг в лютому 1924р. державних казначейських
білетів в 1,3,5 карбованців золотом , розмінних срібних монет ( 10 , 15, 20,
50коп та 1 крб ) та розмінних мідних монет ( 1,2,3,5 коп. При цьому ден знаки
обмінювались на червонці по курсу 50000 ден знаків за 1 червінець.
На 15
лютого 1924 року червінці складали 90 % грошового обігу. На 1.06.24 обмін ден
знаків був припинений , що фактично означало завершення реформи . Грошова
емісія для покриття дефіциту бюджету була заборонена.
Наслідки
реформи :
Введення
твердої , забезпеченої валюти ( на 25 % золотом на 75 % короткостроковими
векселями та ліквідними товарами )
Запровадження
конвертації валюти ( 1 долар = 1.95 черв )
Стабілізація
грошового обороту
Ліквідація
дефіциту бюджету
Оздоровлення
товарно-грошових відносин
Стабілізація
господарства в цілому , та ріст ВВП
Зростання
рівня життя населення
Тверда
конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . В ряді причин
деконвертації та послабленні позицій червінця можна назвати :
Невеликі
розміри золотого запасу
Заготівельні
складнощі 1928 – 1929
Зниження
обсягу с/г експорту
Відхід від
принципів НЕПу
Тому , як
тільки сальдо торгівельного балансу у зв’язку зі зривом планових завдань 1925
р. стало від’ємним , золоті запаси зменшились, посилилась інфляція і грошова
система країни розшаталась. Держбанк відмінив з 2 половини 1926 року вільну
купівлю продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку, пізніше був заборонений
ввіз та вивіз вітчизняної валюти закордон.
Список литературы
Андрюшин
С.А Банковская система России .Либеральные реформы и их последствия . Деньги и кредит 1997 №
4
Белоусов
В.Д. Преобразования в денежном обращении в 1914 – 1917 годах .Финансы 1995 № 3
Добкин
Л.З. Рубль был устойчивой валютой Деньги и кредит 1996 № 8
Ильин С.
Денежная реформа 1922- 1924 годов . Финансы 1995 № 11
Потемкин
А.П. Развитие системы госсударственных займов в Росси .Финансы 1997 № 1,7
|