рефераты рефераты
Главная страница > Контрольная работа: Кредитні відносини  
Контрольная работа: Кредитні відносини
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Контрольная работа: Кредитні відносини

Різниця між цінами продажу і зворотного викупу є процентним доходом для того, хто купує цінні папери при прямому репо. Ціна зворотного викупу складається з початкової ціни цінних паперів і процентів, що встановлені для даної операції.

Національний банк України здійснює два типи операцій репо: пряме репо - купівля в комерційного банку державних цінних паперів, зворотне репо - обов'язковий продаж державних цінних паперів комерційним банкам.

Залежно від терміну дії операцій репо використовуються ще такі їх види:

• нічне репо (термін дії - один день, процентна ставка є фіксованою на весь термін проведення операцій);

• відкрите репо (термін в угоді не обумовлюється. Кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про завершення цієї угоди. Процентна ставка - нефіксована, а перераховується кожного разу);

• строкове репо (термін операції чітко визначений, процентна ставка є постійною протягом усієї операції).

Значення позабалансових операцій банків з цінними паперами визначається необхідністю надання своїм клієнтам широкого спектра послуг за всіма напрямами банківської діяльності.

Посередницькі, трастові послуги зараз відіграють для комерційних банків важливу роль, збільшуючи їх комісійні доходи.

Комерційні банки виконують для різноманітних емітентів випуск їх цінних паперів та первинне розміщення. Ця операція мас назву - стороння емісія. Емітенти (підприємства, фірми) звертаються з відповідним проханням у банки тому, що бажають використати їх технічні можливості з випуску і розміщення цінних паперів, ресурси банків, кваліфікацію працівників, інвестори ж більше довіряють банкам, аніж Іншим акціонерним товариствам, отже, швидше купують випущені цінні папери.

Організовуючи роботу щодо комісійної посередницької діяльності з емісії та розміщення цінних паперів, банк бере на себе роль інвестиційної компанії. Для ефективності операцій сторонньої емісії комерційні банки можуть створювати тимчасові об'єднання (консорціуми). Для цього вони укладають багатосторонній договір між собою, з одного боку, і договір головного банку (менеджера) консорціуму з емітентом (емісійний договір) - з Іншого, ця емісія здійснюється трьома етапами:

• підготовка емісії;

• прийом і викуп цінних паперів у емітента;

• розміщення цінних паперів серед інвесторів.

Брокерські операції банків з ціннимипаперами характерні тим, що тут банки діють не за рахунок своїх коштів, а за кошти клієнтів і в їх інтересах.

Брокерські операції банків можуть здійснюватися на підставі комісійного договору або договору - доручення. У першому разі банк діє від власного імені, у другому - від імені клієнта.

Типова комісійна угода передбачає укладення двох договорів:

• комісійного - між банком (комісіонером) і клієнтом (комітентом);

• договору купівлі/продажу між комісіонером і третьою особою .

Банк також може здійснювати комісійну брокерську операцію з власної ініціативи, тобто комісіонер може купити в клієнта цінні папери за рахунок власних коштів чи продати йому цінні папери з власного портфеля на продаж., причому це повинні бути папери, допущені до офіційної чи регульованої торгівлі на фондових біржах.

Брокерські операції на підставі договору-доручення передбачають доручення клієнта банкові купити чи продати цінні папери від його імені і за його рахунок. За цю операцію довіритель сплачує банкові (довіреній особі) комісійну винагороду, обумовлену в договорі,

Банк може здійснювати цю операцію двома способами:

• здійснити відповідну операцію на біржі;

• купити цінні папери для себе або продати папери клієнтові з власного портфеля.

Операції з цінними паперами на фондовому ринку обов'язково повинні закінчуватися здійсненням розрахунків за ними, збереженням і подальшим їх обслуговуванням. Усі ці операції здійснюють у ринкових державах світу розрахункові центри і депозитарії.

В Україні створено Національну депозитарну систему, яка основується на положеннях Закону «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінник паперів в Україні» і здійснює, відповідно, депозитарну, розрахунково-клірингову і реєстраторську діяльність.

Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання (депонування) цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів], обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Кліринг у даному разі - це отримання, звіреннята поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів., необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за цими угодами.

У договорі про обслуговування емісії цінних паперів між емітентом та депозитарієм визначається порядок прийняття на обслуговування суми емісії цінних паперів, операцій емітента в депозитарії щодо випущених ним цінних паперів, порядок переведення цінних паперів з документарної форми в бездокументарну.

Депозитарії можуть укласти між собою кореспондентський договір і за допомогою кореспондентських рахунків у цінних паперах здійснювати операції з цінними паперами.

Розрахунковим банком, що забезпечує грошові розрахунки за операціями: з цінними паперами, поки що є Національний банк України.

3. Дати визначення

а) Інкасове доручення - документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів з платника.

б) Акцепт - (від латин, acceptus - прийнятий) - зобов'язання (згода) платника (трасата) на оплату або гарантування у визначений термін оплатити переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату.


4. Завдання

Приведіть зразок банківського договору на розрахунково-касове обслуговування клієнта – фізичної особи (реквізити вказати самостійно)

Зразок банківського договору на розрахунково-касове обслуговування клієнта – фізичної особи приведено в додатку А.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998;

2. Гроші та кредит. Підручник - /За ред. Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 1999;

3. Гроші, банки та кредити: у схемах та коментарях. Навч. пос. /За ред. Луці ва Б.-Т.:Карт-бланш,2000;

4. Драчук Ю.В. формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки.//  Фінанси України. – 1999. – 9;

5. Караблин С. Банківське регулювання і грошова пропозиція.// Економіка  України. – 1999. – 4;

6. Гроші та кредит: Підручник/ За ред. Савлука М.І.-К.: КНЕУ, 2001;

7. Мельник О.М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово- кредитної політики. // Фінанси України. – 2000. – 7;

8. Демківський А.В. Гроші та грошовий обіг: Навч. метод, посібник. – К.:  ГРОТ, 1999;

9. Закон України «Про банки і банківську діяльність» №2121-ІІІ від 07.12.2000р із змінами і доповненнями.


Страницы: 1, 2, 3, 4

рефераты
Новости