Дипломная работа: Споживчий кредит та перспективи його розвитку в Україні
- обсяги валютного
еквіваленту кредитів юридичним особам зменшились з рівня 113,8 млн.USD до рівня 68,2 млн.USD, тобто на -40,0%;
- обсяги валютного
еквіваленту кредитів фізичним особам зменшились з рівня 40,27 млн.USD до рівня 33,0 млн.USD, тобто на -18,0%;
- обсяги валютного
еквіваленту коштів, вкладених в цінні папери, зменшились з рівня 89,3 млн.USD до рівня 36,8 млн.USD, тобто на -58,8%;
Таким чином, динаміка падіння обсягів споживчого кредитування фізичних
осіб в банку у кризовий період в 2,0 рази менше темпа падіння обсягів кредит-вання
юридичних осіб, оскільки світова фінансова криза на Україні привела до кризи в
промисловості, але потреби фізичних осіб у споживчому кредитуванні не
зменшились. В той же час, ризикованість споживчого кредитування в умовах
зниження обсягів джерел доходів населення при падінні ВВП України у 2009 році
на – 34% значно зросла і потребує спеціальних методів ризикованого
кредитування.
При проведенні аналітичного дипломного дослідження виявлена
особлива стратегічна місія ПАТ „Кредит Європа банк”, як представника
транснаціонального банківського холдінгу, на ринку спожичого кредитування
України в кризовий період 2009 року – трансформація низьковідсоткових
міжбанківських валютних еврокредитів іноземного головного банку (практично
єдине джерело банківських кредитних ресурсів при відсутності клієнтської
депозитної бази) в високовідсоткові короткострокові гривневі споживчі кредити
населенню на придбання нових автомобілів тільки іноземного виробництва, тобто
фактично – інвестування росту виробництва автомобілей за кордоном та
забезпечення їм ринку збуту на території України за рахунок „викачування”
коштів з населення України з додатковим забезпеченням прибутку системі банків
„Кредит Європа банк” та „перекачуванні” нарощених капіталів в головний
іноземний банк, як повернення єврокредитів з відсотками.
Таким чином, сучасна роль банку ПАТ „Кредит Європа банк” в розвитку
економіки власне України – різко негативна, оскільки вона орієнтована на
отримання надприбутків на території України та легального вивезення
інвестуємого капіталу з отриманими надприбутками в іноземні економічні системи.
При цьому ПАТ „Кредит Європа банк” в сегменті споживчого кредитування, як і
інші банки України, які на 55% є дочірніми банками транснаціональних банківських
холдінгів, виконують стратегічну місію кредитування ринку товарів іноземного
виробництва, тобто успішно працюють в Україні за кредити іноземних економічних
систем на економіку іноземних держав.
Тобто, при різкому спаді виробництва в промисловості України в кризовий
період та практичній відсутності національного виробництва технічно-складних
сучасних побутових приладів і автомобілів, розширення споживчого кредитування в
Україні є процесом створення ринку попиту на іноземну продукцію на території
України за рахунок кредитування населення України іноземним капіталом через
дочірні транснаціональні банки. Такий механізм споживчого кредитування в
Україні і створює, згідно заявам Національного банку України, незабезпечений
внутрішніми доходами населення попит на „іноземні” споживчі кредити, які
практично „вимивають” національний дохід України в іноземні економічні системи,
забезпечуючи розвиток їх промисловості (ефект щільності автомобілів „Мерседес”
та „Лексус” на 1тис.осіб населення в Україні вищий, ніж в промислово-розвинутих
країнах – виробниках).
Таким чином, введення довідок про реальні оподатковані доходи громадян як
основу процесу споживчого кредитування та законодавче обмеження сум споживчого
кредитування відповідним розміром доходів за період кредитування є основним
напрямком економічного підходу до розробки Закону України „Про споживче
кредитування”, який повинен зупинити механізм незабезпеченого доходами громадян
України споживчого кредитування, оскільки механізм застави придбаного товару
має інфляційний характер та направлений на створення „кризи переспоживання” в
Україні і нестабільності роботи банківської системи України.
При розробці пропозицій активізації ринку споживчого кредитування в
Україні в дипломному дослідженні проаналізований зарубіжний досвід організації
споживчого кредитування та його впровадження в деяких великих банках України.
Так, у більшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії,
компанії-емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що
надають комерційні кредити) на постійній основі обмінюються інформацією про
платоспроможність позичальників через кредитне Агентство (бюро).
Впровадження інформаційних систем бюро кредитних
історій дозволяє на ринку
споживчого кредитування фізичних осіб:
- суттєво знизити витрати банку на ідентифікацію ризику кредитування
споживача на окремому місці продавця кредитних продуктів банку, особливо коли
це місце розташоване безпосередньо в точці торгівлі предметами та послугами,
які кредитуються банком;
- централізувати та проводити об’єктивний контроль умов кредитування в
теріторіально відокремлених відділеннях та “банківських” кіосках з мінімальними вимогами до аналітичних здібностей кредитного інспектора;
- впровадити
технологію “самокредитування” через банкоматні системи, тобто автоматизувати
процес споживчого кредитування у відсутності банківського персоналу.
При дослідженні нових форм організації споживчого кредитування на ринку
України в дипломній роботі досліджена діяльність наступних небанківських
фінансових установ:
- фінансових компаній споживчого кредитування;
- кредитних спілок
на ринку споживчого кредитування;
- ломбардів на
ринку споживчого мікрокредитування.
Проведений в дипломній роботі аналіз структурного розподілу ринку
споживчого кредитування населення в Україні показав, що його перспективну
побудову можна розділити в розрізі кредиторів, сум та строків кредитування на:
а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання та
ремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 100 тис.доларів
США на строк 10-20 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування в
національній валюті в цьому сегменті становить 24-25% річних, але ринок з
початку фінансової кризи 2008 - 2009 років працює тільки у вторинному підсегменті
введенного в експлуатацію житла.
б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортних
засобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США на
строк 3 – 5 років;
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування в
національній валюті в цьому сегменті становить 32,1% річних, але ринок з
початку фінансової кризи 2008 - 2009 років працює тільки у первинному
підсегменті для нових автомобілей іноземного складання.
в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбання
побутової техніки та меблів до 5-30 тис.грн. на строк 1-2 роки (ФКСК та
кредитні спілки).
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування в
національній валюті в цьому сегменті становить 42,3 – 65,1 % річних, але з
початком кризи 2008 – 2009 років багато кредитних союзів припинили свою
кредитну діяльність, а на ринку фінансових компаній споживчого кредитування
залишилось тільки 3 компанії, які входять до фінансово-банківських холдінгів.
г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування
(до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року.
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування в
національній валюті в цьому сегменті становить 39,0 – 48% річних, але з
початком фінансової кризи на цьому ринку залишився практично тільки найбільший комерційний
банк ПАТ КБ „Приватбанк”, який згорнув на період кризи всі програми споживчого
кредитування та залишив свою присутність тільки на ринку споживчого карткового
„самокредитування”, яке спирається на наявність „зарплатної картки” в ПАТ КБ
„Приватбанк”, як реального джерела примусового повернення нецільового
споживчого кредиту та нарахованих відсотків.
д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500-1000
грн. на строк 1-2 місяці з необов’язковим поверненням кредиту та викупом застави.
Станом на 01.12.2009 середня еквівалентна річна ставка кредитування в
національній валюті в цьому сегменті становить 182,35 % річних.
Таким чином, за
результатами дипломного дослідження пропонується впровадження наступних пропозицій
і рекомендацій щодо шляхів розвитку банківських та небанківських продуктів
споживчого кредитування, яке дозволить:
1. В банківському
секторі:
-
зосередити увагу банківських установ на
привабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення,
поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в 6 разів нижче
середньоєвропейського;
- ініціювати участь
банківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро для
формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались за
кредитом у будь-яку кредитну установу країни;
- використати досвід
кредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів із
поділом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділенням основних вхідних
параметрів моделей кредитування.
2. В небанківському
секторі:
- створити систему
спеціалізованих дочірніх банківських структур – фінансових компаній споживчого
кредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джерелом
вільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування та
організатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевого
обслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і систем
приймання платежів позичальників;
- прийняти Закон
України „Про ломбарди” та регулювання їх позикових ставок згідно ризиковим
розрахункам, але не в 3 раза більше, ніж для всіх інших суб’єктів ринку та
видів споживчого кредитування.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |
