Дипломная работа: Аналіз фінансових результатів банку
Д7 — непередбачені доходи;
В1 — процентні витрати;
В2 — комісійні витрати;
В3 — інші банківські операційні витрати;
В4— загально-адміністративні витрати;
В5 — витрати на персонал;
В6 — відрахування в резерви та списання сумнівних активів;
В7 — непередбачені витрати.
Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення прибутку
банку, можна визначити прибуток за його складовими:
 , (1.3)
де, П1 — чистий процентний дохід;
 , (1.4)
де, П2 — чистий комісійний дохід;
 , (1.5)
де, П3 — чистий торговельний дохід;
 , (1.6)
де, П4 — інший прибуток.
Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови
аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу і
структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній
і звітний роки, або, якщо аналізують доходи і витрати банку, інформація може
надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий підхід до формування
аналітичної таблиці дає змогу використати дані групувань доходів і витрат за їх
видами й істотно знижує трудомісткість розрахунків.
Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних
факторів. Деякі з них було розглянуто в попередніх параграфах. Це доходи і
витрати банку, вплив яких на прибуток та його складові є очевидним і
обчислюється за методом прямого рахунку на основі адитивної факторної моделі.
Таким чином, маємо прямий вплив на прибуток доходів банку (тобто
збільшення доходів на відповідну суму веде до збільшення прибутку на ту саму
суму; зменшення доходів супроводжується зменшенням прибутку) та зворотний вплив
витрат (тобто збільшення витрат призводить до зменшення
1.3
Доходи, витрати і прибуток як основні чинники аналізу фінансових результатів
банку
Розглядаючи сутність прибутку, слід зазначити такі його характеристики.
По-перше, прибуток являє собою форму доходу підприємця, що виконує певний
вид діяльності. Ця зовнішня, найпростіша форма вираження прибутку є разом з тим
недостатньою для її повної характеристики, оскільки у ряді випадків активна
діяльність у будь-якій сфері може й не бути пов'язана з отриманням прибутку.
По-друге, прибуток – це форма доходу підприємця, який вклав свій капітал
з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно
пов'язана з категорією капіталу - особливим фактором виробництва - і в
усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.
Наступною характеристикою прибутку є те, що він не є гарантованим доходом
підприємця, який вклав свій капітал у той чи інший вид бізнесу, а являє
результат вмілого та успішного виконання цього бізнесу. Однак у процесі ведення
бізнесу підприємець унаслідок своїх невдалих дій або об'єктивних причин
зовнішнього характеру може не тільки позбутися очікуваного прибутку, але й
повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є здебільшого і
платою за ризик здійснення підприємницької діяльності (рівень прибутку і рівень
підприємницького ризику знаходяться в прямо пропорційній залежності).
Також слід зауважити, що прибуток характеризує не весь дохід, отриманий у
процесі підприємницької діяльності, а лише ту його частину, яка «очищена» від
витрат на виконання цієї діяльності.
У той же час прибуток є вартісним показником, що виражений у грошовій
формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з практикою узагальненого
вартісного обліку всіх пов'язаних з ним основних показників - вкладеного
капіталу, отриманого доходу, понесених витрат тощо, а також з чинним порядком
податкового регулювання [27, с. 17].
З урахуванням розглянутих основних характеристик прибутку його визначення
в найбільш узагальненому вигляді можна сформулювати таким чином: прибуток - це
виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що
характеризує його винагороду за ризик виконання підприємницької діяльності і є
різницею між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі виконання цієї
діяльності.
Висока роль прибутку в розвитку банку та забезпеченні інтересів його
засновників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного
управління ним.
Найважливішим фактором, що впливає на суму всіх видів прибутків банку, є
розмір доходів банку, який отримується в процесі діяльності.
Доходи банку — це
збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення
зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком
збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).
Доходи є базою для розвитку його діяльності, яка забезпечує розв'язання
таких завдань.
По-перше, основна частина доходів банку є джерелом покриття витрат,
пов'язаних із здійсненням банківської діяльності. Реалізація цього завдання
забезпечує самоокупність операцій банку.
По-друге, частина доходів банку є джерелом формування його чистого
прибутку. За рахунок прибутку банк формує фонди та резерви для подальшого його
розвитку та зниження ризиків. За допомогою реалізації цього завдання банк
розвивається в довгостроковому періоді та забезпечує самофінансування розвитку
банку на розширеній основі в майбутньому періоді.
Банківські доходи банку прийнято поділяти на процентні та непроцентні.
До процентних доходів належать: процентні доходи за коштами, розміщеними
в НБУ; за коштами до запитання; за операціями репо; за короткостроковими
депозитами; процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках; за депозитами
овернайт; за короткостроковими та довгостроковими депозитами й кредитами; за
кредитами овернайт; за фінансовим лізингом; процентні доходи за кредитами
суб'єктам господарської діяльності; за овердрафтом; за дисконтними векселями;
за факторинговими операціями та іншими кредитами, наданими суб'єктам
господарської діяльності; процентні доходи за кредитами фізичним особам;
процентні доходи за цінними паперами та інші процентні доходи [35, с. 88].
До непроцентних доходів належать: комісійні доходи за операціями з
банками: від розрахунково-касового обслуговування, за операціями з цінними
паперами, від операцій з валютою; комісійні доходи за операціями з клієнтами:
від РКО, від кредитного обслуговування, за операціями з цінними паперами тощо;
результат від торговельних операцій, а також інші банківські операційні доходи
(безпосередньо пов'язані з діяльністю банку) та інші небанківські операційні
доходи (доходи, які не стосуються основної діяльності банку, але забезпечують
її здійснення доходи від продажу основних засобів, нематеріальних активів та
від фінансових інвестицій; надходження за аудиторські послуги, від орендних
операцій тощо).
Слід зауважити, що наведена класифікація не є єдиною, але вона, на думку
вітчизняних фахівців, найповніше розкриває суть та джерела походження доходів
банку.
Економічний прибуток — це
різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом
діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху
грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.
Одним із фундаментальних та узагальнюючих показників ефективності
фінансово-комерційної діяльності банку є відношення прибутку банку до його
капіталу. У кінцевому випадку, саме прибутковість власного капіталу
господарюючого суб’єкту безпосередньо впливає на привабливість його акцій. Це,
однак, не характерне для швидко зростаючого банку, який з метою забезпечення
необхідної капітальної бази змушений здійснювати нові емісії, що зумовлює
зниження доходу на капітал. Тому на протязі декількох років після розміщення
нового випуску акцій прибутковість капіталу не може виконувати роль надійного
індикатора ефективності функціонування банку [64, с. 63].
Визначення міри впливу окремих чинників на динаміку прибутковості
капіталу банку, що дає можливість відкоригувати орієнтири для його фінансового
механізму, віддзеркалюють наступні взаємозв'язки:
Прибуток Прибуток Активи
-------------- = --------------- х ------------- (1.1)
Капітал Активи Капітал
Тобто прибутковість капіталу банку знаходиться в прямій залежності від
віддачі активів та у зворотній залежності від достатності капіталу. Виходячи з
цього, банку вигідно функціонувати на межі ризику, тобто з найменшим
забезпеченням активів власним капіталом.
Прибуток банку — різниця
між його доходом і витратами.
Балансовий прибуток банку —
сума прибутку й надходжень від реалізованих операцій, у тому числі від курсових
різниць за іноземними операціями і дебетовим сальдо мінус збитки від
реалізованих операцій.
Дохід банку — загальна сума
коштів, отриманих від здійснення активних операцій.
Існують наступні види банківського доходу:
- отримані відсотки;
- доходи і комісія з послуг;
- доходи від операцій з цінними паперами;
- доходи від інкасації грошового виторгу й перевезення цінностей;
- доходи від діяльності негоспрозрахункових підрозділів банку;
- доходи від операцій із
золотом і дорогоцінними металами;
- доходи з операцій касового обслуговування Держбюджету і державного
боргу;
- штрафи, пеня, отримані неустойки.
Прибуток до оподаткування банку складається з:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 |
