Курсовая работа: Харчова добавка Тіосульфат натрію Е 539
Також в багатьох косметичних
препаратах тіосульфат натрію застосовується завдяки своїм антиокисним та
стабілізуючим властивостям та як м’який окисник – активатор косметичного
препарату (засіб для м’якого та поступового розпрямлення волосся).
Як харчова добавка Е 539 Тіосульфат
натрію використовується не дуже широко, так як являє собою джерело сірчистого
ангідриду [ ]. ДДД сірчистого ангідриду – 0,7 мг/кг маси тіла. Так як сірчистий
ангідрид активно руйнує тіамін, його застосування повинне бути завжди
обгрунтоване і оправдане необхідністю.
Зважаючи на це, тіосульфат натрію
найширше застосовується в двох напрямках.
Як стабілізатор солі повареної
харчової йодованої, тіосульфат натрію вводиться для подовження строків
зберігання солі та збереження її харчової вартості. [ ]. Методика визначення
тіосульфату натрію в солі є стандартною та визначеною ГОСТ Р 51575 – 2000.
Також тіосульфат натрію
використовують як речовину для покращення якості борошна та хліба. Тіосульфат
входить до складу хлібопекарського поліпшувача [ ]. Застосування поліпшувача
забезпечує підвищення якості хліба, що виробляється з пшеничного борошна з
клейковиною, що коротко рветься. Застосування поліпшувача покращує аромат та
смак хліба, збільшує питомий об’єм хліба та пористість м’якушки, на поверхні
виробів згладжуються тріщини та підриви.
При використанні індивідуально
тіосульфату натрію вносять разом з хлібопекарськими дріжджами у кількості
0,001-0,002% від маси борошна залежно від способу випічки хліба (череневий або
формовий). Для забезпечення точного дозування поліпшувача готують його водний
розчин в співвідношенні 1:20. Розчин може зберігатися не більше доби в закритій
посудині з матеріалу, непіддатливого корозії.
Застосування харчової добавки
тіосульфату натрію чітко нормується санітарними нормами і правилами, а також
гігієнічними вимогами. Наведені витяги з Наказу Міністерства охорони здоров’я
України:
Наказ № 222 Міністерства
охорони здоров'я України від
23.07.1996 р. «Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових
добавок»
1.
Кислоти, основи, солі
1.
Кислоти, основи, солі можуть застосовуватися,
коли необхідно, в якості харчових добавок з метою зміни pH середовища чи
продукту, зміни буферних властивостей продукту, в процесах інвертування цукру, кислотного
і лужного гідролізу харчового сировини при отриманні харчових продуктів, а
також з метою надання продукту кислого смаку. В деяких випадках застосування
вказаних класів речовин - неорганічних кислот, основ, солей - може мати інші,
спеціально цілі, обумовлені в таблиці 2.1.
Таблиця
2.1 - Кислоти, основи, солі
№
п/п |
Харчова
добавка |
Продукт |
Мета
застосування |
Межа
(мг/кг) |
19. |
Тіосульфат
натрію (гіпосульфіт) |
Сіль
йодована |
Стабілізація
йоду |
250
мг/кг |
2.
При використанні кислот для надання продукту або напою кислого смаку
застосування суміші кислот не дозволяється (за виключенням вуглекислого газу
при виготовленні газованих напоїв).
3.
Кислоти, основи, солі, які вживаються в якості харчових добавок, на харчових підприємствах
повинні зберігатися окремо від харчових продуктів і харчової сировини в умовах,
що відповідають вимогам нормативно - технічної документації. Харчові добавки, у
випадках необхідності знаходження їх у виробничих цехах, повинні зберігатися в
спеціальній тарі, маркірованій чіткою етикеткою з вказівкою речовини,
концентрації, дати отримання.
6.
Речовини для обробки борошна
1.
З метою підвищення хлібопекарських якостей пшеничного борошна допускається
додавання у борошно або опару речовин, вказаних в таблиці 2.2.
Таблиця
2.2 - Речовини для обробки борошна
№
п/п |
Харчова
добавка |
Продукт |
Межа
(мг/кг) |
2. |
Тіосульфат
натрію (гіпосульфіт) |
Борошно |
50
мг/кг борошна |
2.
Обробка борошна здійснюється на хлібопекарських підприємствах безпосередньо
перед замісом тіста або в процесі приготування опари.
3.
Для рівномірного розподілу речовин, що додаються, у борошні і тісті бажане
застосування автоматичних дозаторів і надійних диспергуючих пристроїв.
4.
Обробка борошна, призначеного для роздрібного продажу, не допускається.
5.
Речовини для обробки борошна, що є активними окисниками, повинні зберігатися на
хлібопекарських підприємствах окремо від харчової сировини в умовах, передбачених
відповідною технічною документацією.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи
вищесказане, можна зробити висновок, що на цей час тіосульфат натрію не є широковживаною
харчовою добавкою через токсичні продукти його розкладу. Проте в деяких
технологічних процесах він досі є незамінним. Тож проблема його виявлення та
кількісного визначення є актуальною і сьогодні. Так як в кінцевому продукті
залишкові кількості тіосульфату натрію можуть бути незначними, методи
визначення повинні мати високу чутливість. У зв’язку з частим використанням
тіосульфату натрію в суміші з іншими сірковмісними речовинами, методи якісного
виявлення та кількісного визначення повинні мати також високу селективність
відносно тіосульфат-іону.
Розглянуті
в роботи фізичні та фізико-хімічні методи визначення вмісту тіосульфату натрію
досить різноманітні. Проаналізовано запропоновані методи
екстракційно-фотометричного, спектрофотометричного, потенціометричного,
полярографічного визначення тіосульфат-іону в сумішах з іншими іонами за різних
умов. Кожен метод ми оцінили за співвідношенням параметрів чутливість –
селективність – експресивність, але жоден з методів не задовольняє водночас всі
три вимоги, тобто жоден з методів, запропонованих на цей час для визначення
даної сполуки, не є досконалим.
Тому
питання про вдосконалення існуючих методик та розроблення нових шляхів
виявлення та кількісного визначення тіосульфату натрію в продуктах харчування та
косметичних, косметико-лікувальних засобах є актуальним і сьогодні.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.
Інформаційно-правовий портал «Закони
України». Спосіб доступу: http//www.uazakon.com
2.
Інформаційний портал України. Спосіб
доступу: http//www.ua-info.biz
3.
Санитарно-эпидемиологические правила и
нормативы СанПиН 2.3.2.1293-03. "Гигиенические требования по применению пищевых
добавок"
4.
Пат. 2242879 Россия, МПК7 А
21 D 2/02. Композиция для приготовления улучшителя хлебопекарского/ Чижикова
О.Г, Смертина Е.С., Коршенко Л.О.. -№ 2002110619/13; Заявл. 19.04.2002; Опубл.
27.12.2004.
5.
Сарафанова Л.А.. Энциклопедия. Пищевые добавки.
– С.-Пб.: ГИОРД, 2004. – 810 с.
6.
Пат. 2218912 Россия, МПК7 А
61 К 7/50. Средство для лечебных ванн/ Абакумов А.В.. - № 2001124475/15; Заявл.
03.09.2001; Опубл. 20.12.2003.
7.
ГОСТ Р 51575-2000. Соль поваренная
пищевая йодированная. Методы определения йода и тиосульфата натрия. – Введ. С
23.03.2000. – М.: Изд-во стандартов, 2000. – 12 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6 |