Курсовая работа: Харчова добавка Тіосульфат натрію Е 539

Також в багатьох косметичних препаратах тіосульфат натрію застосовується завдяки своїм антиокисним та стабілізуючим властивостям та як м’який окисник – активатор косметичного препарату (засіб для м’якого та поступового розпрямлення волосся).

Як харчова добавка Е 539 Тіосульфат натрію використовується не дуже широко, так як являє собою джерело сірчистого ангідриду [ ]. ДДД сірчистого ангідриду – 0,7 мг/кг маси тіла. Так як сірчистий ангідрид активно руйнує тіамін, його застосування повинне бути завжди обгрунтоване і оправдане необхідністю.

Зважаючи на це, тіосульфат натрію найширше застосовується в двох напрямках.

Як стабілізатор солі повареної харчової йодованої, тіосульфат натрію вводиться для подовження строків зберігання солі та збереження її харчової вартості. [ ]. Методика визначення тіосульфату натрію в солі є стандартною та визначеною ГОСТ Р 51575 – 2000.

Також тіосульфат натрію використовують як речовину для покращення якості борошна та хліба. Тіосульфат входить до складу хлібопекарського поліпшувача [ ]. Застосування поліпшувача забезпечує підвищення якості хліба, що виробляється з пшеничного борошна з клейковиною, що коротко рветься. Застосування поліпшувача покращує аромат та смак хліба, збільшує питомий об’єм хліба та пористість м’якушки, на поверхні виробів згладжуються тріщини та підриви.

При використанні індивідуально тіосульфату натрію вносять разом з хлібопекарськими дріжджами у кількості 0,001-0,002% від маси борошна залежно від способу випічки хліба (череневий або формовий). Для забезпечення точного дозування поліпшувача готують його водний розчин в співвідношенні 1:20. Розчин може зберігатися не більше доби в закритій посудині з матеріалу, непіддатливого корозії.

Застосування харчової добавки тіосульфату натрію чітко нормується санітарними нормами і правилами, а також гігієнічними вимогами. Наведені витяги з Наказу Міністерства охорони здоров’я України:

Наказ № 222 Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.1996 р. «Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок»

1. Кислоти, основи, солі

1.  Кислоти, основи, солі можуть застосовуватися, коли необхідно, в якості харчових добавок з метою зміни pH середовища чи продукту, зміни буферних властивостей продукту, в процесах інвертування цукру, кислотного і лужного гідролізу харчового сировини при отриманні харчових продуктів, а також з метою надання продукту кислого смаку. В деяких випадках застосування вказаних класів речовин - неорганічних кислот, основ, солей - може мати інші, спеціально цілі, обумовлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Кислоти, основи, солі

2. При використанні кислот для надання продукту або напою кислого смаку застосування суміші кислот не дозволяється (за виключенням вуглекислого газу при виготовленні газованих напоїв).

3. Кислоти, основи, солі, які вживаються в якості харчових добавок, на харчових підприємствах повинні зберігатися окремо від харчових продуктів і харчової сировини в умовах, що відповідають вимогам нормативно - технічної документації. Харчові добавки, у випадках необхідності знаходження їх у виробничих цехах, повинні зберігатися в спеціальній тарі, маркірованій чіткою етикеткою з вказівкою речовини, концентрації, дати отримання.

6. Речовини для обробки борошна

1. З метою підвищення хлібопекарських якостей пшеничного борошна допускається додавання у борошно або опару речовин, вказаних в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Речовини для обробки борошна

2. Обробка борошна здійснюється на хлібопекарських підприємствах безпосередньо перед замісом тіста або в процесі приготування опари.

3. Для рівномірного розподілу речовин, що додаються, у борошні і тісті бажане застосування автоматичних дозаторів і надійних диспергуючих пристроїв.

4. Обробка борошна, призначеного для роздрібного продажу, не допускається.

5. Речовини для обробки борошна, що є активними окисниками, повинні зберігатися на хлібопекарських підприємствах окремо від харчової сировини в умовах, передбачених відповідною технічною документацією.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що на цей час тіосульфат натрію не є широковживаною харчовою добавкою через токсичні продукти його розкладу. Проте в деяких технологічних процесах він досі є незамінним. Тож проблема його виявлення та кількісного визначення є актуальною і сьогодні. Так як в кінцевому продукті залишкові кількості тіосульфату натрію можуть бути незначними, методи визначення повинні мати високу чутливість. У зв’язку з частим використанням тіосульфату натрію в суміші з іншими сірковмісними речовинами, методи якісного виявлення та кількісного визначення повинні мати також високу селективність відносно тіосульфат-іону.

Розглянуті в роботи фізичні та фізико-хімічні методи визначення вмісту тіосульфату натрію досить різноманітні. Проаналізовано запропоновані методи екстракційно-фотометричного, спектрофотометричного, потенціометричного, полярографічного визначення тіосульфат-іону в сумішах з іншими іонами за різних умов. Кожен метод ми оцінили за співвідношенням параметрів чутливість – селективність – експресивність, але жоден з методів не задовольняє водночас всі три вимоги, тобто жоден з методів, запропонованих на цей час для визначення даної сполуки, не є досконалим.

Тому питання про вдосконалення існуючих методик та розроблення нових шляхів виявлення та кількісного визначення тіосульфату натрію в продуктах харчування та косметичних, косметико-лікувальних засобах є актуальним і сьогодні.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Інформаційно-правовий портал «Закони України». Спосіб доступу: http//www.uazakon.com

2.  Інформаційний портал України. Спосіб доступу: http//www.ua-info.biz

3.  Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.3.2.1293-03. "Гигиенические требования по применению пищевых добавок"

4.  Пат. 2242879 Россия, МПК7 А 21 D 2/02. Композиция для приготовления улучшителя хлебопекарского/ Чижикова О.Г, Смертина Е.С., Коршенко Л.О.. -№ 2002110619/13; Заявл. 19.04.2002; Опубл. 27.12.2004.

5.  Сарафанова Л.А.. Энциклопедия. Пищевые добавки. – С.-Пб.: ГИОРД, 2004. – 810 с.

6.  Пат. 2218912 Россия, МПК7 А 61 К 7/50. Средство для лечебных ванн/ Абакумов А.В.. - № 2001124475/15; Заявл. 03.09.2001; Опубл. 20.12.2003.

7.  ГОСТ Р 51575-2000. Соль поваренная пищевая йодированная. Методы определения йода и тиосульфата натрия. – Введ. С 23.03.2000. – М.: Изд-во стандартов, 2000. – 12 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6