Дипломная работа: Технологія утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів
З розчинів після стадії витягання металів HCl при
збагаченні надтвердих матеріалів запропоновано витягувати нікель, шляхом
електрохімічної екстракції на нерозчинних анодах. Оптимальною концентрацією
виділення нікелю з розчинів є 10–40 г/л.
Хоча, вживані електрохімічні методи володіють поряд
недоліків: проведення процесу при температурі 340–345 К, висока чутливість до
концентрацій компонентів розчину, велика тривалість процесу, неможливість досягнення
норм гранично допустимі викиди по забруднюваних компонентах за одну стадію і
високі енергетичні витрати.
1.3.3 Сорбційні методи
Відомий спосіб очищення стоків металургійних
підприємств від марганцю, нікелю і заліза. Спосіб полягає у фільтруванні стічних
вод через шар адсорбенту фракцією 0,6–1,25 мм із швидкістю фільтрування 0,6–8
м/ч. Як адсорбенти використовують мінерали кальцію силікатів складу 2CaO·SiO2
і 3CaO·SiO2. При початковій концентрації марганцю, заліза і нікелю в
стоках 1,3 і 1 мг/л відповідно спосіб дозволяє одержувати в результаті очищення
стічні води з концентрацією цих металів 0,045; 0,04; 0,03 мг/л. У разі
присутності в стоках тільки одного з трьох металів, кінцева концентрація його
знаходиться на тому ж рівні.
Таким чином, використовуваний метод має недоліки:
застосування тільки для очищення розбавлених розчинів, велика тривалість
процесу.
1.3.4 Використання цементації
Розглядається можливість очищення розчину, що містить
25 г/л марганцю, 0,2 г/л нікелю і 0,02 г/л кобальту з використанням цементації.
Очищення від домішок нікелю і кобальту здійснювалося введенням марганцевого пилу
або невеликих шматочків. Вивчення проводили для розчинів MnSO4, що
містили, при рН=5–7. В результаті проведених досліджень було одержано, що
тільки при тридцятикратному надлишку марганцю, що вводиться, при температурі
298 K концентрація нікелю знизилася до 40 мг/л. При використанні підвищеної
температури і як відновник SO2, зниження концентрації нікелю в
розчині не спостерігалося.
Одним з недоліків використання цементації є велика
витрата металевого марганцю. Крім того, даний метод не дозволяє досягати
гранично допустимих викидів по нікелю.
1.3.5 Осадження сірковмісними
реагентами
Існує процес очищення розчинів, що містять 25 г/л
марганцю, 150 г/л (NH4)2SO4, 0,25 г/л нікелю.
Як сульфіди використовували сульфіди марганцю, амонію і натрію. При очищенні з
використанням MnS були отримані результати, згідно яким, для повного очищення
(відсутність) оптимальними умовами проведення процесу є рН=5–7, температура 293
К і перемішування протягом 1 ч, відстоювання до 18 ч. Підвищення температури до
365–375 К значно прискорює очищення і зменшує кількість MnS, що вводиться.
Вміст сульфідної сірки в розчині після очищення – близько 0,015–0,017 г/л.
Одержуваний осад NіS практично не містить в своєму складі з'єднань марганцю.
Існує спосіб очищення хромвмісних розчинів від важких
металів, зокрема від марганцю і нікелю з використанням Na2S. Він
полягає в обробці розчинів, що містять важкі метали натрію сульфідом в декілька
стадій при рН=6,5–9,0 і пониженні до рН=2–4 після кожної стадії. При вмісті
марганцю і нікелю в початковому розчині 1,2 і 1,65 г/л спосіб забезпечує очищення
до 0,06 і 0,05 мг/л відповідно.
Таким чином, використання сульфідів для осадження не
дозволяє розділяти марганець і нікель, при цьому воно приводить до утворення
опадів, що містять сульфіди нікелю і марганцю, які складні в подальшому розділенні.
Крім того, використання цього методу обмежене із-за здатності сульфідів
піддаватися гідролізу і виділяти токсичний сірководень.
1.3.6 Осадження гідроксидами
Був досліджений процес очищення марганцевого електроліту,
що містить 24–26,5 г/л MnSO4, CoSO4 0,02 і 0,2 г/л NiSO4,
і електроліту, до складу якого окрім перерахованих з'єднань входив 150–180 г/л
(NH4)2SO4 від нікелю і кобальту з
використанням NаOH. Було одержано, що при рН=8,7 кінцевий розчин містить 2–2,5 мг/л
нікелю і спостерігається повна відсутність кобальту.
Відмітною особливістю процесу осадження марганцю у
вигляді Mn(OH)2 від осадження гідроксидів деяких інших металів є
схильність його до співосадженню з цими гідроксидами. Наприклад, при осадженні
з розчинів, що містять іони марганцю і цинку, причиною співосадження є
утворення малорозчинного ZnMnO3.
Були вивчені термічні перетворення системи гідроксидів
при співвідношенні Ni(OH)2:Mn(OH)2=2:1. При нагріванні
суміші цих гідроксидів до 473–525 К
спостерігається утворення суміші переважно шаруватих аморфних оксидів. Далі при
нагріванні до 673 К спостерігається утворення суміші оксидів Mn(III,IV) і NіO.
При 573 К спостерігається початок кристалізації з'єднання складу. Далі при
нагріванні до 773 К спостерігається існування окрім Ni6MnO8,
ще і NiMnO3. При подальшому нагріванні до 1073 К Ni6MnO8
і NiMnO3 перетворюються на NiMn2O4 і
NіO.
Таким чином, найбільш прийнятним методом утилізації
металів – каталізаторів синтезу алмазу, який вміщує Ni та Mn є вилуговування
його мінеральною кислотою з подальшим осадженням у вигляді гідроксидів. До
теперішнього часу найбільш не вивченою є стадія вилуговування мінеральними
кислотами та вибір кислоти є одним із важливіших питань, які визначають
подальші умови отримання товарних продуктів солей нікелю та марганцю.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА СИРОВИНИ І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Сірчана кислота –
H2SO4 – сильна двоосновна кислота. Її маса складає 98. Прозора,
масляниста рідина, що немає запаху. Змішується з Н2О та SO3
у будь-яких відносинах.
Температура
кипіння водних розчинів H2SO4 збільшується зі збільшенням
концентрації. Вона досягає максимуму при вмісті кислоти 98,3%.
H2SO4
– сильний окислювач, особливо при нагріванні, при цьому вона відновлюється до
SO2 [8].
Окислювальні
властивості для розбавленої кислоти не характерні. Розбавлена кислота взаємодіє
з усіма металами, що знаходиться у ряду електричної напруги металів до водню з
його виділенням.
На технічну
сірчану кислоту існує стандарт по ГОСТ 2184–77*. За фізико-хімічним показникам
сірчана кислота повинна відповідати нормам, які вказані у таблиці 2.1 [8].
Таблиця 2.1 – Фізико-хімічні
характеристики сірчаної кислоти
Найменування показника |
Контактна |
Олеум |
Покращена |
Технічна |
покращений |
технічний |
1-й сорт |
2-й сорт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Масова частка моно–гідрата
(H2SO4), %
|
92,5–94,0 |
Не менш 92,5 |
Не нормується |
Масова частка віль–ного
ангідрида (SO3), %
|
– |
– |
– |
Масова частка
заліза (Fe), % |
0,006 |
0,02 |
0,1 |
0,006 |
Не нор–мується |
Масова частка залиш–ку
після прокалки, % |
0,02 |
0,05 |
Не нор–мується |
0,02 |
0,02 |
Масова частка
свинця (Pb), % |
0,001 |
Не нормується
|
0,0001 |
Не нор–мується |
Прозорість |
Прозора |
Не нормується |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 |