Курсовая работа: Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів

Зрештою на підставі наведеного слід зробити висновок, що не буває слідів, які б повністю і адекватно відображали деталі рельєфу ділянки поверхні транспортного засобу, що вступив в процес слідоутворення. Поверхневі точкові і лінійні сліди містять відображення лише виступаючих ділянок рельєфу, та і то не тривимірне, а лише двомірне. Об'ємні лінійні сліди, утворені деталями розташованими не на лінії, а на плоскій поверхні також не містять поглиблених деталей. Відображення цих деталей стираються відображеннями базисної плоскості і виступаючих деталей. Але навіть у випадках, коли контактують деталі розташовані на лінії, і утворюються об'ємні сліди, можна помітити спотворення, що викликане непропорційними змінами трас у зв'язку з змінами зустрічного і фронтального кутів. [16, c. 18]

Розділ 2. Класифікація слідів транспортних засобів

При розслідуванні злочинів часто виникає необхідність встановити транспортний засіб, який побував на місці події. Одним з самих найважливіших джерел є сліди, залишені на місці події. За слідами транспортних засобів в широкому сенсі розуміють:

- сліди, які відображають зовнішню будову окремих частин транспортного засобу;

- частини, які складають єдине ціле з транспортним засобом і відділилися від нього (осколки фарного скла, шматочки фарби);

- сліди речовин, які використовуються при експлуатації транспортних засобів (палива, мастила);

- сліди речовин, пов'язаних з експлуатацією транспорту (ґрунтові і інші забруднення, часточки вантажу, який перевозиться);

- сліди, які характеризують технічний стан деяких механізмів і агрегатів транспортного засобу (сліди гальмування, юза) [15, c. 11].

За даними слідами можна встановити:

- групову належність транспортного засобу (вид, марку, модель);

- які пошкодження нанесені транспортному засобу в результаті події;

- тотожність транспортного засобу або його частини;

- окремі обставини події (наприклад, напрям руху транспортного засобу);

- наявність несправності деяких механізмів (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про несправність гальм) [6, c. 73].

Вивчення слідів і подальше їх дослідження допомагає в окремих випадках встановити факти, які мають значення для справи (вид вантажу, який перевозиться, речовини, які можуть потрапити на транспортний засіб.

Крім вищезазначеної існує інша класифікація слідів транспортних засобів, яка дещо подібна з наведеною вище, однак набуває деякої спеціалізації, стосовно дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів, а також за участю транспортних засобів та пішоходів. До них належать:

·          Сліди на місці пригоди, залишені транспортними засобами чи іншими об’єктами на дорожньому покритті та предметах навколишньої обстановки;

·          Сліди і пошкодження на транспортних засобах, як наслідок зіткнень, наїздів, переїздів, перекидань;

·          Сліди і пошкодження на одязі, взутті потерпілих, які виникли в результаті наїзду, переміщення по поверхні дороги, переїзду колесами транспортного засобу, чи дії окремих частин транспортного засобу на пасажирів.

1.         Сліди на місці пригоди. Вони поділяються на 3 групи

1.1      Сліди залишені транспортними засобами.

1.1.1   Сліди коліс

Точно дозволяють з’ясувати траєкторію руху транспортного засобу та встановити напрямок руху, а при наявності відповідних ознак можна з високою точністю встановити місце зіткнення. До них відносять:

Сліди кочення на м’якому ґрунті, снігу чи вологому піску тощо – об’ємні відбитки малюнку протектора, на асфальті - відбитки малюнка протектора у вигляді нашарувань у випадку виїзду з узбіччя, ґрунтової дороги, вологих ділянок тощо. За слідами можна встановити модель шини, а при наявності часткових ознак можлива і її ідентифікація;

сліди юза на щільних покриттях - змащена в поздовжньому напрямі смуга, на слабких покриттях, ґрунті, дерні - розпушена борозна. По переміщенню центру тяжіння транспортного засобу в процесі утворення сліду юза до зупинки визначається швидкість перед початком гальмування;

сліди заносу незаторможеного транспортного засобу - криволінійні сліди ковзання, на поверхні яких виявляються розташовані під кутом траси, які залишаються виступами малюнка протектора. По відносному розташуванню слідів різних коліс транспортного засобу або по куту відхилення трас на поверхні слідів заносу, визначається кут заносу.

1.1.2. Сліди ковзання різних частин транспортного засобу.

Дозволяють визначити місце завдання удару по транспортному засобі і напрямок його руху після удару (за наявності відповідних ознак). Це:

подряпини, вибоїни, притертості на покритті дороги, що залишаються пошкодженими частинами транспортного засобу (підвіскою, нижніми частинами двигуна, коробки передач і ін.);

траси, залишені ободом колеса, при пошкодженні шини або підвіски колеса;

подряпини, притертості лакофарбного покриття, що залишаються при переміщенні транспортного засобу після перекидання.

1.1.3. Ділянки дрібних часток, що обсипалися:

ділянки землі що обсипалася при ударі у момент наїзду або зіткнення. Ділянки розташування найбільш дрібних часток і пилу з достатньою точністю визначають місце зіткнення;

ділянки розташування шматочків лакофарбних покриттів, що відокремилися. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;

ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють визначити місце, де відбувалося зіткнення транспортного засобу з перешкодою, а також місце розташування транспортного засобу після зіткнення. Частки фарби, що обсипалася, можуть бути часом переміщені під впливом сили потоків повітря від рухомих транспортних засобів і вітру;

ділянки розсіювання осколків фар і інших приладів зовнішнього освітлення і сигналізації. Дозволяють приблизно визначити місце зіткнення або наїзду, а також ідентифікувати транспортний засіб;

місця розташування осколків бічних вікон при перекиданні транспортного засобу. Дозволяють точно визначити місце перекидання;

плями, краплі рідини що витекла з транспортного засобу. В залежності від їх розташування можна визначити траєкторію руху транспортного засобу від місця зіткнення і місце, де він знаходився в нерухомому стані; плями від вихлопних газів. Дозволяють встановити місце де стояв транспортний засіб, і його розташування.

1.2. Сліди, залишені відкинутими об’єктами. Дозволяють визначити переміщення об’єктів, якими вони були залишені, а по місцю пересічення напрямів переміщення декількох об’єктів може бути встановлене і місце удару. До них відносяться:

сліди волочіння, притертості, що залишені на м'якому ґрунті, снігу, вологому піску об’єктами, що не мають гострих країв. На асфальті ці сліди помітні за наявності шару пилу, бруду;

подряпини, вибоїни, інші траси, що залишаються важкими предметами з гострими кутами;

нахил, вигин, злам стебел трави, інших рослин у напрямі зсуву відкинутого об’єкта за межами дорожнього покриття.

1.3. Сліди, залишені потерпілими при наїзді:

сліди зміщення взуття при наїзді. Малопомітні на асфальті, але добре виявляються на снігу, м'яких ґрунтах, проте місце їх розташування може перебувати на великій відстані від місця виявлення інших ознак наїзду, тому вони рідко фіксуються. Точно визначають місце наїзду і напрямок удару;

сліди волочіння тіла потерпілого. На асфальті виявляються слідами крові і при нашаруванні на ньому пилу, бруду;

місця розташування відкинутих речей, що знаходилися в потерпілого, розсипаних продуктів, розлитої рідини. Розташування цих об'єктів на місці події у всіх випадках можливе лише за місцем наїзду.

2. Сліди і пошкодження на транспортних засобах.

На відміну від слідів, що залишаються на місці події, вони зберігають своє інформативне значення практично необмежений час і завжди можуть бути піддані експертному дослідженню.

Сліди, які найбільш часто виявляються на причетних до події транспортних засобах, можна підрозділити на 4 основні групи.

2.1. Сліди та пошкодження, що виникають при зіткненні транспортного засобу і наїзді їх на нерухомі об'єкти (стовпи, дерева, будівлі і т. п.):

великі ділянки деформованих частин транспортного засобу, якими вони увійшли в зіткнення з перешкодою. Такі пошкодження дозволяють орієнтовно судити про взаємне розташування і характер взаємного контакту транспортного засобу і перешкоди у момент зіткнення (наїзду);

відбитки окремих ділянок, деталей одного транспортного засобу на поверхні частин іншого. Дозволяють встановити взаємне розташування транспортних засобів і перешкоди у момент зіткнення (наїзду) і напрям сили удару;

траси (сліди ковзання, тиску, дряпання), що виникають від контакту з іншим транспортними засобами. Дозволяють ідентифікувати транспортний засіб, з яким сталося дотичне зіткнення, встановити, чи рухався транспортний засіб в момент удару при перехресному зіткненні, визначити напрямок відносного переміщених транспортних засобів при попутному зіткненні;

траси на деформованих нижніх частинах, які контактували з дорогою. Дозволяють встановити напрям руху транспортного засобу після зіткнення, уточнити місце зіткнення з урахуванням розташування залишених цими частинами слідів на дорозі.

2.2. Сліди та пошкодження, що виникають при наїзді на пішоходів:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5