Реферат: Лінійна модель виробництва
Величини вказують обсяг продукту з
номером , витрачений галуззю в процесі виробництва за
звітний період. Числа , дорівнюють обсягу
продукції (валовому випуску) -ї
галузі за той самий період, а значення –
обсягу продукції -ї галузі, що був
спожитий у невиробничій сфері. Числа , показують розподіл -го продукту на виробничі
потреби всіх інших галузей. Балансовий характер табл. 1 виражається в тому, що
мають виконуватися співвідношення
, .(3)
Отже, валова
продукція визначається як сума кінцевої й проміжної продукції.
Одиниці виміру
всіх зазначених величин можуть бути натуральними або вартісними, залежно від
чого розрізняють натуральний і вартісний міжгалузевий баланс.
Якщо всі елементи
-го стовпця таблиці 1
розділити на , то число розумітимемо як обсяг
продукції -ї галузі, необхідний для
виробництва однієї одиниці продукту -ї
галузі. Числа , характеризують технологію -ї галузі у звітний період
і звуться коефіцієнтами прямих витрат -ї
галузі. Під розумітимемо частку
продукції -ї галузі, витрачену на
невиробниче споживання. Основним елементом схеми міжгалузевого балансу є
квадратна матриця , яку називають
матрицею коефіцієнтів прямих витрат.
Першим
допущенням даної схеми є те, що сформована технологія виробництва є незмінною
протягом деякого проміжку часу. Друге допущення полягає в тому, що для
виробництва одиниць продукції галузі необхідно затратити одиниць галузі , тобто передбачається, що
витрати прямо пропорційні випуску (є лінійно однорідною функцією випуску).
Під час
виробництва набору продукції витрати
продукції -ї галузі складуть у цьому
випадку величину
.(4)
Переходячи до
матричних позначень, стверджуємо, що вектор виробничих витрат дорівнює . Якщо – вектор кінцевих споживань,
тоді валова продукція -ї галузі
дорівнює
, (5)
або в матричній
формі
. (6)
Систему рівнянь
(6) називають моделлю міжгалузевого балансу або моделлю Леонтьєва. Дана модель
пов'язує обсяги валових випусків з обсягами кінцевої продукції й може бути
використана для розрахунку цих величин. Наприклад, якщо відомий набір можливих
при даних ресурсах випусків , то
система (6) дозволить розрахувати набір відповідних значень . Якщо спочатку відомий
бажаний набір кінцевої продукції, то за допомогою моделі (6) можна визначити
необхідні для його забезпечення обсяги валового випуску по галузі, тобто
(7)
при заданій
матриці .
3.
Розв’язок моделі Леонтьєва
За економічними
міркуваннями всі коефіцієнти матриці невід’ємні:
, . У цьому випадку говорять,
що матриця невід’ємна й записують . Невід’ємні компоненти
заданого вектора або .
Розв’язок, який має бути знайдений, за
змістом також повинний мати тільки невід’ємні компоненти, тобто потрібне виконання нерівностей або . Можливість одержання
невід’ємного розв’язку визначається властивостями матриці
.
Матриця називається продуктивною,
якщо існують два вектори і , такі, що .
Продуктивність
матриці означає, що виробнича
система здатна забезпечити деякий позитивний кінцевий випуск за всіма
продуктами.
Розглянемо умови
продуктивності матриці :
1) послідовні
головні мінори матриці позитивні, тобто
для кожного виконана нерівність
;
2) матриця невід’ємно зворотна, це
означає , що існує зворотна матриця й всі
її елементи невід’ємні: 
3) матричний ряд збігається, причому
.
4) максимальне
власне число .
Повернемося до
системи рівнянь (7). За заданим вектором потрібно
знайти вектор , для якого . Перепишемо систему (7) у
вигляді , де – одинична матриця. Якщо
матриця продуктивна, то відповідно
до умови 2) матриця існує й невід’ємна. Тому розв’язок системи рівнянь
(7) існує, єдиний і має вигляд . Через
те, що й , .
Особливістю
матриці в моделі Леонтьєва є те,
що всі елементи її невід’ємні. Такі матриці володіють рядом властивостей.
Розглянемо їх в наступному підрозділі.
4.
Властивості невід’ємних матриць
Нехай – квадратна матриця
розміром з невід’ємними елементами , ; підмножина множини натуральних чисел . Говорять, що ізольовано (щодо даної
матриці ), якщо в матриці при , .
Страницы: 1, 2, 3, 4 |