Отчет по практике: Фінансове управління Черняхівської районної державної адміністрації

2.4 Характеристика видатків бюджету Черняхівської РДА

Видатки місцевих бюджетів відображають ті самі соціально-економічні відносини, що й видатки Державного бюджету, але на місцевому рівні й з урахуванням регіональних особливостей.

Видатки місцевих бюджетів базуються на тих самих законодавчих актах, що і доходи місцевих бюджетів. Так, ст.64 Закону Украйни „ Про місцеве самоврядування в Україні ” передбачає поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини – видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень органами місцевого самоврядування, і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Видатки місцевих бюджетів передбачені ст. 70 Бюджетного кодексу. Вони включають бюджетні призначення, установлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією відповідних програм.

Перелік програм залежить від рівня місцевого бюджету. Згідно Бюджетного Кодексу України ст. 89 до видатків, що здійснюються з районних бюджетів можна віднести :

1) державне управління:

Ø  органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

Ø  органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

Ø  дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення);

Ø  загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи-дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

Ø  інші державні освітні програми;

Ø  вищу освіту (вищі навчальні заклади I-IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів;

3) охорону здоров’я:

Ø  первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, в тому числі ті, що знаходяться на території сіл, селищ, міст районного значення відповідного району);

Ø  програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи по санітарній освіті);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

Ø  державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають в цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

Ø  державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

Ø  державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

Ø  районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

5) культуру і мистецтво:

Ø  державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

Ø  сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки;

6) державні програми розвитку фізичної культури і спорту:

утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл всіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення. Розглянемо асигнування на прикладі Черняхівської дитячо – юнацької спортивної школи (ДЮСШ), її кошторис та помісячний план асигнувань (див. додаток 5 та 6)

7) місцеву міліцію.

Таким чином розглянемо структура видатків бюджету Черняхівського району (див. рис. 2).

Рис. 2 - Структура видатків бюджету Черняхівського району

Найбільшу частку у структурі видатків у районі займає освіта – це зумовлене збільшенням дітей у школах, будівництвом нових та реконструкцію старих шкіл, підвищення заробітної плати працівникам освіти. Наступне місце займає соціальний захист, адже в районі велика кількість безробітних та чимала частка людей, які потребують державної допомоги. Провідне місце займає державне управління та охорона здоров’я і найменшу частку складає видатки на культуру. Охарактеризувавши структуру видатків, я ознайомився із звітом про виконання бюджету Черняхівського району станом на 01.07.2010 року (див. додаток 7). Прослідковується цікава тенденція, що виконання відбувається лише на половину, а інша половина це офіційні трансферти, які надає держава переважно в другій половині року. Для кращого ознайомлення з видатками району, я переглянув річний розпис зведений на 2010 рік, який засвідчує що найбільша частка у видатках складає асигнування в освіту та соціальний захист населення (див. додаток 8), адже в Державному бюджеті 2010 більша частина видатків - 92 % передбачена на “соціалку” і лише 8% на розвиток.

Розділ 3. Міжбюджетні відносини на 2010 рік та шляхи покращення роботи фінансового управління Черняхівської РДА

3.1 Міжбюджетні відносини на 2010 рік

Міжбюджетні відносини є невід'ємною частиною бюджетного процесу. Через цей механізм центральні, регіональні та місцеві органи влади реалізують свої повноваження з дотриманням вимог незалежності бюджетної політики від вищестоящого керівництва, але за обов'язкової умови соціальної спрямованості бюджетної політики усіх рівнів.

Головними механізмами міжбюджетних відносин є відрахування в регіональні бюджети (від основних загальнодержавних податків) і міжбюджетні трансферти. Під основними загальнодержавними податками маємо на увазі податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств (ППП), прибутковий податок з громадян (ППГ) і акцизний збір (АКЦ). Як відомо , бюджетна система кожної країни представляє сукупність усіх бюджетів; вона функціонує як єдине ціле, на певних організаційних засадах, що визначаються державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом. Між бюджетами різних ланок і видів обов’язково виникають різноманітні взаємозв’язки, які зумовлені:

1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджетів;

2) забезпечення виконання завдань центральних органів влади та управління і місцевого самоврядування;

3) здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів в зв’язку із розбіжностями у рівнях податкового потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

В основу формування показників міжбюджетних відносин держави і територій до проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік ” були покладені вимоги Бюджетного кодексу України та іншого базового законодавства України завдання бюджетної політики наступного року, визначенні постановами Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2010 р. N 315 “ Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік ” та Верховної Ради України від 4 червня 2010 р. № 2318 “ Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ”, іншими програмними документами, що визначають бюджетну політику у наступному році.

Збереження соціальної спрямованості бюджету, підтримання позитивної динаміки зростання реальних доходів населення, включаючи зростання реальної заробітної плати і пенсій, у поєднанні з покращенням соціально-економічного розвитку регіонів – є основною характеристикою бюджетної політики наступного року.

Тому, побудова міжбюджетних відносин на наступний рік ґрунтується на нормативного чинного законодавства із застосуванням нових якісних підходів у наповненні бюджетів усіх рівнів та реалізації видаткових повноважень. Основними складовими міжбюджетних відносин є:

Ø  розмежування функцій і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл доходів і видатків між окремими видами бюджетів;

Ø  надання фінансової допомоги бюджетам тих територій, які мають недостатній податковий потенціал, т. б. здійснення бюджетного регулювання;

Ø  забезпечення перерахування надлишкових коштів з бюджетів територій-донорів;

Ø  здійснення фінансового вирівнювання як гарантії задоволення потреб населення усіх територіальних громад на однаковому рівні.

В збалансуванні бюджетів велике значення має бюджетне регулювання, яке полягає у наданні коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету. Частина доходів може передаватись у вигляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків і обов’язкових платежів, які справляються на певній території або у вигляді дотацій і субвенцій.

Найбільшого розповсюдження набув метод відсоткових відрахування від загальнодержавних податків і зборів. Сутність його полягає у наступному. Для цілей бюджетного регулювання всі доходи бюджетів поділяються на дві групи:

1) закріплені, які повністю надходять у той чи інший бюджет;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9