Курсовая работа: Використання натуральних харчових барвників
Кафе як маленький
ресторан, але з більш демократичним характером. Тут можна швидко і недорого
отримати послугу харчування, зустрітись з другом, почитати газету,пограти в
шахи послухати музику.
Їдальні -
підприємство ресторанного господарства має основне призначення приготування,
реалізація та організація споживання переважно продукції власного виробництва
за меню денного раціону, циклічним, комплексних сніданків, обідів, вечері, а
також продають кулінарні вироби і напівфабрикати.
Їдальні не
класифікують.
Їдальні
поділяють:
· За асортиментом
кулінарної продукції - загального типу і дієтичні;
· За контингентом
споживачів: шкільні, студентські, робітничі, для спортсменів, корпоративні;
· За місцем
розміщення: загальнодоступні, за місцем навчання, роботи, при лікувальних
закладах, армії і т.д.;
· За формою
обслуговування - самообслуговування.
Закусочні -
підприємства з обмеженим асортиментом страв нескладного приготування і певного
виду сировини, предназначені для швидкого харчування. Основною функцією цих
підприємств є задоволення фізіологічних потреб споживачів. Закусочні на класи
не поділяють. Форма обслуговування - самообслуговування або комбінована.
Закусочні класифікують за асортиментом кулінарної продукції: загального типу
або спеціалізовані ( варенична, пиріжкова, блінна (млинцева), бутербродна та
інші )[7].
Закусочні найшли
широке розповсюдження як підприємства системної гастрономії (фаст-фуд ): “
Макдоналдс “, “ Бистро “, “ Швидко “.
Піцерія - це
заклад, який несе стабільний дохід при невеликих витратах. Вже через два роки
новий заклад здатний приносити дохід в 50 тис. доларів.
Піцерія - це
бізнес ідеально відповідний як створення мережевого проекту, так і для
відкриття сімейного бізнесу.
Вкладення у
відкриття одного закладу знаходяться в межах 30-150 тис. євро, при тому, що
прибутковість, як правило, перевищує 100% річних.
Піца відноситься
до достатньо демократичних продуктів харчування. За даними статистики, її
популярність і, відповідно, споживання серед українців постійно росте.
Розрізняють
декілька концепцій організації піцерій:
•
піцерія-ресторан;
• піцерія в
супермаркеті;
• Deliveri –
піца;
• піца-кіоск.
Піцерія-ресторан
Ресторан, в якому
головним блюдом є піца. Виробнича частина може розміщуватися у виробничих
приміщеннях, може бути винесена «за скло» (виробниче шоу), іноді вона частково
винесена в зал: збірка і випічка піци.
Піцерія в
супермаркеті
Приготування піци
в даному випадку може відбуватися в прикасовій зоні або безпосередньо в
торговому залі. Цей варіант припускає розміщення виробничої частини у
виробничих приміщеннях, вона також може бути винесена «за скло» (виробниче
шоу), а іноді частково винесена в зал: збірка і випічка піци[8].
"Delivery-піца" Піцерія,
об'єднуюча концепції «піца по телефону» і «піца на винесення». Класична
«Deliveri-піца» складається з трьох зон: зона приготування піци, прийом
дзвінків і видача піци клієнтам, видача піци на доставку. Зазвичай такі
підприємства розташовуються в спальних районах міст.
Піца-кіоск Є
автономним мобільним підприємством фаст-фуд. Окрім піци, яка є концептуально
основним блюдом такого підприємства, відвідувачеві можуть бути запропоновані
сендвічі і вироби у фритюрі (чебуреки, пиріжки). Зазвичай розташовуються в
місцях масового скупчення людей, наприклад, поряд з торговими центрами, в
парках розваг і т.д
1.2 Загальні вимоги до закладів ресторанного господарства
Загальні вимоги
до закладів ресторанного господарства зазначені Національними стандартами.
ДСТУ 4281-20004 “
Заклади ресторанного господарства. Класифікація”.
Вимоги до
закладів ресторанного господарства визначають відповідно до таких основних
характеристик:
- місце
розташування закладу і стан прилеглої території;
- вид, тип та
особливі будівлі;
- комфортність,
зовнішній і внутрішній дизайн приміщення;
- рівень
оснащеності закладів устаткуванням, меблями, посудом, столовими приборами,
столовою білизною;
- процес
обслуговування;
- асортимент
продукції та вимоги до оформлення меню, прейскуранту і карти вин;
-
освітньо-кваліфікаційний рівень персоналу;
- номенклатура
додаткових послуг.
У всіх закладах ресторанного
господарства має бути передбачено відповідність вимогам щодо безпеки життя і
здоров'я, споживачів згідно з [1], [2] та ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ
12.1.010 та ГОСТ 12.1.019.
У всіх закладах ресторанного
господарства має бути передбачено надання змоги інвалідам пересуватися у
візках.
Відповідно до
свого типу у закладах ресторанного господарства має бути передбачено наявність
необхідних виробничих та побутових приміщень згідно з СанПиН № 42-123-4117,
СанПиН № 42-123-5777, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ
17.2.3.02.
Відповідно до
типу в закладах РГ має бути передбачено наявність необхідного устаткування для
готування і продажу їжі згідно з Рекомендованими нормами [3].
Склад і площі
приміщень закладів ресторанного господарства передбачено привести у
відповідність із вимогами, передбаченими ДБН В.2.2-9; ДБН В.2.2-3
Відповідно до
типу і класу закладу РГ має бути передбачено наявність достатньої кількості
столового посуду, приборів та столової білизни згідно з СанПиН № 42-123-5777.
Професійно-кваліфікаційний
склад працівників виробництва і обслуговувального персоналу має забезпечувати
виконання вимог згідно з Довідником [4]
Інформацію про
тип і клас закладу, належність, режим його роботи треба розміщувати на фасаді
приміщення.
Відкриття закладу
громадського харчування узгоджується з органами місцевого самоврядування,
установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Узгодження з
органами санепідемнагляду здійснюється шляхом одержання висновку про
відповідність об'єкта санітарним нормам. Такий висновок видається головним
санітарним лікарем за заявою суб'єкта господарювання.
Необхідно
пам'ятати, що заклади громадського харчування повинні в обов'язковому порядку
мати в наявності Санітарні правила і виконувати їх вимоги (визначають санітарні
вимоги до території, приміщень і їх оснащення, транспортування, прийому і
збереження харчових продуктів, обробки сировини, виробництва і реалізації
продукції, а також до умов праці й особистій гігієні персоналу підприємства).
Відзначимо також, що всі працівники, зайняті в громадському харчуванні, повинні
мати особисті медичні книжки, у яких відображаються результати обов'язкових
профілактичних медичних оглядів. Витрати на проведення таких обов'язкових
оглядів підприємство вправі включити до складу валових витрат.
Крім того, у
загальному порядку заклади громадського харчування для початку роботи повинні
одержати дозвіл органів пожежного нагляду, а також дозвіл на розміщення об'єкта
торгівлі органів місцевого самоврядування.
За оформлення і
видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі в спеціально відведених для
цього місцях сплачується збір за видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі.
Його стягування передбачене ст. 17 Декрету про місцеві податки. Цей збір
стягується з юридичних осіб і громадян, що реалізують сільськогосподарську,
промислову продукцію й інші товари, і його розмір залежить від площі торгового
місця, його територіального розміщення і виду продукції. На той факт, що сплата
цього збору поширюється і на заклади громадського харчування, звертає увагу Держкомпідприємництво
в листі від 29.10.2001 р. № 4-46-1862/6423:
"збір за
видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі поширюється на сферу
торгово-виробничої діяльності (громадське харчування ); термін дії дозволу,
порядок видачі, форма бланка і т.п. визначаються органами місцевого
самоврядування".
Граничний розмір
збору не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(на сьогоднішній день - 340 грн.) для суб'єктів, що постійно здійснюють
торгівлю в спеціально відведених для цього місцях, і одним неоподатковуваним
мінімумом доходів громадян (17 грн.) у день - за одноразову торгівлю (у
листі від 08.02.2002 р. № 2-222/756 під одноразовою торгівлею
Держкомпідприємництво розглядає пересувну торгівлю, для якої дозвіл повинен
видаватися на певний строк і збір стягується щоразу при видачі дозволу.
При цьому збір не
стягується щодо тих об'єктів торгівлі, що створені до вступу в силу Декрету про
місцеві податки.
Платники єдиного
податку при одержанні дозволу на розміщення об'єкта торгівлі збір не сплачують,
що передбачено ст. 6 Указу №746.
Відзначимо, що на
практиці, як правило, місцевими органами встановлюються тимчасові рамки дії
дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, і, відповідно, збір стягується з
визначеною періодичністю, звичайно - щорічно.
Режим
роботи Режим роботи закладів громадського харчування установлюється суб'єктом
господарювання, однак повинен бути погоджений з органом місцевого
самоврядування. А заклади громадського харчування, що обслуговують споживачів
на виробничих підприємствах, в установах, навчальних, лікувальних і оздоровчих
закладах, установлюють режим роботи за домовленістю з їх адміністрацією.
Звертаємо увагу на те, що в даний час не установлені вимоги про узгодження
режиму роботи з профспілками зазначених підприємств, установ і закладів, що
необхідно було робити раніше.
2. Технологічне
приготування харчових барвників
2.1 Классифікація
харчових барвників
Натуральні
барвники виділяють фізичними способами з рослинних і тваринних джерел. Іноді
для поліпшення технологічних і споживчих властивостей фарбувальні речовини
піддають хімічній модифікації. Сировиною для натуральних харчових барвників
можуть бути ягоди, квіти, листя, коренеплоди, відходи переробки рослинної
сировини і так далі
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |