Курсовая работа: Управлінський облік використання запасів на підприємстві
Фактичні
ЗВВ:
Змінні
=800*100,21=80168 грн.
Постійні
=130000-80168=49832 грн.
Розподілені
постійні ЗВВ =38,17*800=30536 грн.
30536-49832=-19296
грн. (недорозподілені)
дійснимо
розподіл загальновиробничих витрат для продукції Б (Дод. Л):
Бюджетні
ЗВВ:
Змінні
=10630+3465+(3465*0,37)+100035,64+13184,19=128596,88 грн.
Постійні
=27467,16+21526,52=48993,68 грн.
Ставка
розподілу (змінні) =128596,88/1100=116,91 грн.
Ставка
розподілу (постійні) =48993,68/1100=44,54 грн.
Фактичні
ЗВВ:
Змінні
=1000*116,91=116910 грн.
Постійні
=130000-116910=13090 грн.
Розподілені
постійні ЗВВ =44,54*1000=44540 грн.
44540-13090=31450
грн.
Відобразимо
всі господарські операції у додатку М
Висновки
Основною
метою написання курсової роботи було знайти теоретичне обґрунтування сутності
запасів підприємств, розглянути та узагальнити причини, що спонукають
підприємства створювати і утримувати запаси, досліджувати ефективність їх
використання.
В курсовій
роботі досліджувався зміст запасів, особливості їх зберігання та списання, а
також розглядалися матоди оцінки запасів при їх вибутті.
Отже, запаси
- це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують
її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання
робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного
року. Основними складовими запасів є: сировина і матеріали, обладнання,
конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт
за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси,
тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети,
матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування,
медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське
приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин
і обладнання та інші матеріали.
Запаси є
однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить
достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих
запасів. Цей облік хоч не складний, але дуже трудомісткий. До складу запасів
можуть входити сотні видів найменувань. І по кожному такому виду з метою
забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік.
За оцінкою
спеціалістів правильнее ведення управлінського обліку дає змогу скоротити
рівень запасів на 20-30% і, відповідно, зменшити витрати підприємства.
Важливою
передумовою раціональної організації обліку запасів є їх класифікація. Запаси
виробництва підрозділяються на два види: виробничі і товарні запаси.
Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені
вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. Товарні запаси –
придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу.
На підприємствах промисловості
зберігається і знаходиться в обертанні велика маса виробничих запасів.
Особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва
використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх
потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що
саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої
продукції.
В економічній літературі виробничі запаси класифікуються за
різними ознаками. На базовому підприємстві розрізняють наступні види виробничих
запасів: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, запасні частини,
будівельні матеріали, інші матеріали та МШП.
Найбільш дієвим засобом контролю
за збереженням та наявністю виробничих запасів є інвентаризація.
Для удосконалення
первинного обліку руху запасів, згідно якого кількість документів повинна бути
мінімальною, а інформація, яка в них міститься –достатньою. Раціональне
використання виробничих запасів можливе при наявності ефективної системи
контролю.
Необхідно також
впроваджувати ефективні форми поточного і попереднього контролю за дотриманням
норм запасів і витратою матеріалів, приділити велику увагу вірогідності
оперативного обліку допоміжних матеріалів. Проводити оперативний аналіз
використання матеріалів.
Для збереження
конкурентоспроможності підприємство повинне шукати резерви зниження витрат та
не "відволікати" оборотний капітал на сворення надмірних обсягів
виробничих запасів.
Вибір методу
оцінки вибуття виробничих запасів та відображення в обліку є найскладнішою
проблемою методології сучасної системи обліку. Тому вирішення даної проблеми
повинно здійснюватися як з урахуванням набутого вітчизняного досвіду так і
досвіду зарубіжних країн.
Підприємствам варто
посилювати контроль за доцільністю випуску матеріальних цінностей на сторону у
зв’язку з їх непридатністю, чи при виявленні лишніх виробничих запасів. Так як
бувають випадки, коли відпускаються виробничі запаси іншим підприємствам, де у
накладній основою відпуску вказано "лишні виробничі запаси", а
насправді вони є необхідними для здійснення безперебійного процесу виробництва.
Нерідко при
виробництві багатокомпонентної продукції доводиться свідомо перевитрачати одні
види сировини тому, що інші невідповідної якості. Нерідко збільшення витрат за
одним видом ресурсів, що за локальним аналізом можна розглядати як втрати, в
підсумку забезпечує вищу якість продукції чи збільшення її виробництва, і за
узагальнючою оцінкою не тільки не є негативним відхиленням, а й часто
перекриває допущені втрати на допоміжних технологічних стадіях.
На сьогоднішній день
в управлінні запасами виникають проблеми регулювання обсягів закупок,
скорочення витрат на транспортування, складування, ведення складського
господарства. Виникає потреба в інформації про витрати, зумовлені вкладанням
капіталу в запаси.
Система
управлінського обліку повинна керуватися правилом: скорочення розмірів
виробничих запасів є джерелом додаткових ресурсів, тому накопичена відповідним
чином інформація буде сприяти оптимізації витрат, пов'язаних із запасами.
Ефективна побудова і
реалізація сучасних систем контролю рівня виробничих запасів може бути
організована на основі використання комп'ютерних технологій, автоматизованих
систем обліку запасів та розміщення замовлень у постачальників.
Використання таких
систем дає змогу спостерігати рух кожної одиниці запасів, отримувати інформацію
про їх стан при досягнені точки замовлення, автоматично розміщувати замовлення
через комп'ютерну мережу за допомогою вбудованого модемного інструментарію,
контролювати поповнення запасів, що призведе до зменшення витрат підприємства.
Контроль за станом запасів також базується на інформації, яка отримується від
матеріально-відповідальних осіб та керівників центрів відповідальності.
Отже,
дослідження показали, що матеріальні затрати є ключовим елементом формування
витрат на підприємстві, а це означає, що існують об’єктивні причини, які
змушують підприємства створювати резерви виробничих запасів. З іншого боку,
надмірні обсяги виробничих запасів спричиняють багато негативних наслідків для
господарюючого суб’єкта.
Список
використаної літератури
1. Закон України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні " № 996 – XIV від 16 липня 1999р.
[Електронний ресурс].- Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14;
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
9 " Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 246
від 20.10.99 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0751-99;
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від
31.12.1999 р. № 318 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0027-00;
4. Постанова про порядок
визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей; затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996
р. №116 [Електронний ресурс].- Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=116-96-%D0%BF;
5. Положення про затвердження типових форм
первинних типових документів по обліку МШП, затверджене наказом Міністерства статистики
України від 22.05.96 р. № 145 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua/norma/1999/22/22nma_d.htm;
6. Наказ Міністерства статистики України "Про
затвердження типових первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів"
№ 193 від 21.06.96 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0193202-96;
7. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний
посібник. – Д.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 463 с.;
8. Броткін О.В. Внутрішньогосподарський
(управлінський)облік: концепція і організація.- Київ: Лібра; 2001.- 365с.;
9.Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Канурна З.Ф.,
Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для
студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. /
За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП
"Рута", 2005.- 448с.;
10.Гасенко Л.В., Грановський С.С.
Управлінський облік: Навчальний посібник. – Дніпродзержинськ, 2007.- 215с.;
11.Гарасим П.М. та інші.
Управлiнський облiк на пiдприємствi: Методика ведення. – Тернопіль, 2001.-
398с.;
12.Гарасим П. М., Журавель Г. П.,
Хомин П. Я. Фінансовий, управлінський і
податковий облік у господарських
товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП). –
Тернопіль, 2003. – 510с.;
13.Голов С.Ф. Управлiнський облiк
: Підручник для студ. ВУЗів за спец. „Облік і аудит". – К.: Лібра, 2003.- 544с.;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 |
