Курсовая работа: Методика підготовки та проведення лекційних занять у вищій школі
Збагачують мову лектора приказки, прислів’я, крилаті слова і вирази,
висловлювання відомих людей. Вносить оживлення в лекцію застосування доречних і
розумних цитат, використання історичних документів, а в деяких випадках –
частини віршів, басен, фелєтонів. Завжди корисним є вдалий юмор лектора,
використання з цією метою ярких літературних образів, тонких порівнянь.Однак в усьому
цьому необхідне суворе почуття міри.
Непогано, коли в лекції є достатня кількість конкретних прикладів,
порівнянь, посилань, статистичних даних, тобто різного ілюстрованого матеріалу.
Для роз’яснення слів, які аудиторія не знає, термінів, необхідних для
розуміння викладаємого питання, використовуються визначення. Будь-яка лекція
науково-популярного плану не буде зрозуміла без визначень. В лекції поряд з
основним – класифікацією – можна звернутись і до інших способів визначення,
наприклад, дати синонім цього поняття, навести приклад.
Допомагає пізнанню порівняння. Доки ми не дізнаємось, на що з відомого
вже нам схожа річь і чим вона відрізняється – ми її ще не зрозуміли. Порівняння
може бути коротким і розгорнутим, серйозним або жартівливим.
Дуже зрозумілим є приклад. Брати приклад слід з сфери, близької і
зрозумілої аудиторії, в якій ви виступаєте. Приклад повинен бути типовим,
конкретним і доцільним, і, звичайно, цікавим.
Цифри, що ілюструють сказане, необхідно підбирати самі яскраві і
вразливі. При правильному поводженні з ними цифри можуть бути дуже виразними.
Можна іноді годинами розповідати про якийсь предмет і мало що пояснити. В той
же час достатньо декількох цифр, щоб окреслити і масштаби і характер події. Як
і слова, цифри люблять міру, різномаїття цифр пригнічують слухача, ідеї вже не
сприймаються. Ні в якому разі неможна приводити неточні, неперевірені цифри.
Цифра стає виразнішою, коли стоїть поряд з живим прикладом [ 19, 126 ].
Посилання на авторитети – важливий елимент допоміжного матеріалу.
Привести в лекції авторитетну думку спеціаліста – це питання не лише
зрозумілості, але й етики оратора. Посилатись потрібно на перевірені
авторитети, на авторитети в даній галузі, бажано, щоб вони були відомі
слухачам, авторитетні для них. Посилання може бути в формі переказу думки або у
формі дослівного цитування [ 18, 33 ] .
Головне в роботі над формою – надати лекції яскравість, образність,
зрозумілість. Практика показує, що з-за зневажання до форми мови, небажання або
невміння працювати над нею нерідко знецінювались, зводились на нівець
бездоганні за змістом лекції.
Наочні посібники і технічні засоби. Інформація
- це сукупність даних, фактів, які використовують для повідомлення про щось,
для одержання відомостей про навколишній світ. До поняття інформації можна віднести і зміст завдань, вправ,
які потрібно виконати або розв'язати
[ 17, 70 ].
Поряд з текстовим матеріалом лектор для більшої переконливості повинен
підготувати наочні посібники до майбутньої лекції.
Зображення або діаграми за декілька секунд пояснять те, на виклад чого
необхідно було б загаїти не менше години. Необхідно підібрати до лекції
матеріал, котрий допоможе слухачу зрозуміти основну думку лекції – карти,
схеми, креслення, графіки, таблиці, плакати, ілюстрації, фотографії, зразки, макети,
моделі, слайди [ 19, 37 ].
Зрозуміло, переконувати і доводити лектор буде словом, але дуже корисно
все це підтвердити наочно. Аудиторія краще засвоє основні положення лекції,
глибше зацікавиться викладаємими проблемами. Сміліше слід звертатися і до
використання технічних засобів навчання.
До засобів, за допомогою яких
передається інформація можуть відноситись:
звукові засоби - це
спеціально записані механічним, магнітним, лазерним способом
фонограми;
екранні засоби - це
діафільми, діапозитиви, транспаранти до графопроектора, епіпроекції до
епіпроектора, кінофільми, та кінофрагменти;
екранно-звукові засоби - це
всі вищеназвані екранні засоби, що мають відповідні
звукові фонограми з словесними поясненнями диктора або ведучого [ 19, 45 ].
З розвитком науки і техніки
з'явились можливості передавати інформацію у системі
викладач-студент з використанням телевізійної техніки (телевізори, відеокамери, відеомагнітофони). Таку інформацію називають відеоінформацією [
17, 61 ] .
Відповідно до способів та
пояснення навчального матеріалу, засоби відеоінформації
можна умовно поділити на 3 групи:
перша - це система взаємозв'язаних і логічно закріплених кадрів (блоків) відеоінформації, яка подається у статиці. Тобто статичні засоби
відеоінформації. Як правило у статиці з елементами доповнень
подається відеоінформація для уточнення таблиць,
графіків, схем, діаграм, малюнків тощо. При цьому зміст кадрів може містити
окремий текстовий матеріал з різними позначеннями; [ 17, 33 ]
друга - це
система взаємозв'язаних і логічно закінчених кадрів відеоінформації, за допомогою яких подаються явища та процеси, основною
особливістю яких є динамічність прояву у розкритті та
поясненні їх сутності. Тобто динамічні засоби
відеоінформації; [ 17, 41 ]
третя - це система взаємозв'язаних і логічно закінчених кадрів відеоінформації, за допомогою яких подається і пояснюється навчальний матеріал
з комплексним використанням екранних і звукових явищ та
процесів, що вивчаються. Такі засоби відеоінформації
називають відеофільмами. Цінність їх у тому, що на окремих етапах одержання знань вони можуть частково замінити
викладача, оскільки
подають навчальну інформацію, яку мав би подати сам викладач [ 17, 59 ].
До навчального матеріалу,
який доцільно унаочнювати та пояснювати за допомогою
використання засобів відеоінформації відносять:
1. Інформацію про: а)
предмети, явища чи процеси та взаємозв'язки між ними, безпосередньо
демонстрація яких потребує застосування складних приладів і установок; б) предмети і об'єкти, які є унікальними історичними документами
і зберігаються в архівах та музеях; в) явища та процеси,
які відбуваються у місцях недоступних для безпосереднього спостереження за
ними; г) досліди і експерименти, будови механізмів та
приладів, демонстрація яких пов'язана з використанням
об'єктів і предметів малих розмірів, через що для студентів на останніх партах аудиторії, лабораторії створюються несприятливі умови спостереження за ними; д) технологічні процеси заводів, електростанцій та
ін., принцип роботи яких пов'язаний із навчальним
матеріалом, а здійснити екскурсію на них неможливо [ 22, 25
].
2. Інформацію про процеси,
які недоступні для безпосереднього сприймання за допомогою органів
відчуття людини. Це: а) явища та процеси, які відбуваються з великою швидкістю
або надто повільно, помітна зміна яких можлива протягом тривалого часу
спостереження за ними. Фіксація таких процесів та демонстрація з потрібною для
навчання швидкістю, як правило, здійснюється при застосуванні сповільненої або прискореної відеозйомки; б) макропроцеси, які можна
спостерігати тільки при застосуванні складних оптичних приладів та установок;
в) явища та процеси, що спостерігаються у ділянках
спектра електромагнітних хвиль, які безпосередньо не сприймаються оком людини
(ультрафіолетові, інфрачервоні і рентгенівські промені) [
24,113 ].
3. Інформація про
елементарні частинки, електричні, магнітні та електромагнітні
поля або про будову та принцип дії складних об'єктів, приладів, установок. Наприклад, особливості функціонування внутрішніх органів людини. У цьому
випадку чуттєво-наочні образи створюються за допомогою
мультиплікації.
4. Інформацію про історичні
події, об'єкти та явища, які існували багато років
тому назад. При цьому чуттєво-наочні образи про них можуть створюватись на основі показу існуючих відповідних тем і фотодокументів, або
опосередкованих чуттєво-наочних образів, створених за допомогою відзнятих так
званих ігрових ситуацій, що максимально наближено
відтворюють раніше існуючі реальні події [ 15, 32 ].
Засоби відеоінформації
мають великі педагогічні можливості в підвищенні ефективності процесу навчання.
Вони можуть розв'язувати такі важливі завдання як:
забезпечення наочності під
час пояснення складних дослідів, явищ та процесів;
розширення та поглиблення
знань студентів і ознайомлення викладачів з новітніми
формами і методами вивчення окремих тем, проведення узагальнення та систематизації знань;
інтенсифікації та раціоналізації процесу навчання студентів.
Ці педагогічні можливості відеоінформації
характеризуються зображувальністю, виразністю, інформаційною місткістю,
оперативністю і великою швидкістю потоку інформації.
Одним із важливих етапів підготовки
проведення лекційного заняття з використанням засобів відеоінформації є підбір
комплексу необхідних відеоматеріалів для виконання поставлених
завдань. Важливо, щоб підібраний комплекс створював
для викладача оперативний простір для урізноманітнення змісту навчальної
інформації, форм і методів її подачі, а також варіацій видів діяльності студентів [ 25, 16 ].
Підбір відбувається за принципом
урахування їх інформаційних, виражальних та зображувальних
можливостей для оперативного виконання загальних дидактичних завдань заняття і
окремих його етапів. Так, на першому етапі це може бути
комплекс статичних кадрів засобів відеоінформації, за допомогою яких можна продемонструвати зміст структури плану подачі і пояснення
навчального матеріалу, перелік запитань, на які слухачам
потрібно дати відповіді. За допомогою статичних кадрів
засобів відеоінформації узагальнену і відповідно систематизовану інформацію для актуалізації знань слухачів і забезпечення активного сприймання
та усвідомлення нового навчального матеріалу.
В основній частині лекції
здійснюється блокова подача та пояснення навчального
матеріалу. Тому статичні і динамічні кадри відеоінформації можуть мати подвійне, а у окремих випадках, що визначається лектором, потрійне
дидактичне призначення. Це: унаочнення словесних пояснень
викладача як основного способу подачі навчальної інформації;
демонстрація зображень явищ та процесів, що вивчаються; демонстрація запитань,
інших видів завдань, на які потрібно дати оперативну
відповідь [ 23, 38 ].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |