Дипломная работа: Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника

Кодекс законів про працю (Кзпп) регламентує режими праці (тривалість роботи 40 годин на тиждень) та відпочинку працівників (28 календарних днів відпустка і 2 вихідних на тиждень, з нічними працівниками окремо узгоджений графік роботи), їх обов'язки та відповідальність за дотримання чинного законодавства. Кожен працівник може залучатися до надурочної праці не більше 120 годин на рік. До надурочних робіт жінок, інвалідів і неповнолітніх не залучають.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Роботодавець щомісячно відраховує у Фонд соціального страхування страхові внески згідно встановлених тарифів.

Служба охорони праці організована згідно "Типового положення про службу охорони праці" та закону України "Про охорону праці". Інженер з охорони праці розслідує причини нещасних випадків, розробляє заходи щодо усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, безпечних прийомів праці. Техніка безпеки передбачає розробку безпечних, технологічних процесів, автоматизацію окремих операцій, обладнань, агрегатів, їх модернізацію з метою створення належних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

Громадський контроль з охорони праці здійснюють профспілки. Вони мають право на перевірку стану охорони праці, а також вносять пропозицію щодо покращення умов праці.

Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 1.08.1992 р. №442, Повноваження та склад атестаційної комісії визначаються наказом роботодавця. Для проведення атестації залучаються головні спеціалісти, керівники дільниць та інші. За результатами атестації оформляються робочі місця, визначається складність і розряд робіт. Атестація робочих місць включає: усунення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці, встановлення ступеню шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; визначення права працівників на пільгове, пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах. . Вона проводиться один раз на 5 років та має завданням виявлення шкідливих та небезпечних умов праці. Атестація проводиться комісією, склад якої затверджується наказом по підприємству

Рибництву – притаманні всі категорії небезпечних і шкідливих факторів, а саме: фізичні фактори: елементи дамб, що можуть руйнуватися, машини, механізми що рухаються, несприятливі показники мікроклімату, особлива робота на відкритому повітрі.

Хімічні фактори: токсичні; подразливі; гонадогенні (пестициди, міндобрива, хімічні кормові добавки, засоби дезінфекції, лікувальні препарати та ін.).

Важкість та напруженість праці мають велике значення для працівників які працюють в хімлабораторіях. В основному це роботи з аналізу гідрохімічного режиму води, перед використанням речовин, що відносяться до гонадогенних, працівників забезпечують засобами індивідуального захисту органів дихання, згідно ДНАОП 0.00-3.01.-98. Забезпечення працівників засобами колективного і індивідуального захисту, до яких належать гумові костюми (рукавиці, фартухи, халати, куртки, чоботи) окуляри; тепла одежа (в холодну пору року ); в хімлабораторіях - звичайні халати відповідає ГОСТу 12.4.081. Відповідальність за забезпечення засобами індивідуального захисту несуть головні спеціалісти. До біологічних факторів відносяться: хижі риби, білкові препарати, патогенні мікроорганізми (особливо небезпечні збудники інфекційних захворювань.

Дотримання вимог безпеки при проведенні технологічних процесів у рибництві відбувається згідно ДНАОП 4.0.00.-1.11.-79 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на рибоводних підприємствах і внутрішніх водоймищах".

В рибницьких господарствах широко використовують різні види добрив, лікарських і дезінфікуючих засобів. Робота з цими речовинами пов'язана з певною небезпекою несприятливого впливу їх на організм людини. Наприклад, небезпека застосування мінеральних добрив полягає в подразненні слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і виникнення запальних процесів. Лікарські речовини при недотриманні правил безпеки їх використання приводять до алергізації організму захворювань шкіри і слизових оболонок очей. Не менш небезпечні і дезінфікуючі речовини, які мають подразнюючу дію. В зв'язку з цим чітке дотримання заходів безпеки при роботі з вказаними речовинами є гарантією здоров'я робітників, які з ними контактують.

Загальними принципами профілактики несприятливої дії мінеральних добрив, лікувальних і дезінфікуючих засобів є: застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, респіратори, гумові рукавички ,взуття); окреме зберігання речовин в сухих приміщеннях з доброю вентиляцією; механізація виробничих процесів; використання засобів наочної пропаганди, регулярний інструктаж працівників; дотримання правил особистої гігієни; проведення попередніх і періодичних медичних оглядів.

В господарствах проводяться медичні огляди - попередній та періодичний один раз на рік згідно ДНАОП 0.03.-4.02.-94.

Постійну увагу на підприємствах приділяють запобіганню та попередженню травматизму та аналізу випадків травмування працівників з метою виявлення факторів, що впливають на виникнення цього негативного явища та недопущення його розповсюдження.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що стан охорони праці в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника є задовільним.

Висновки

Опрацювавши та проаналізувавши матеріал даної роботи по питанню напівінтенсивної технології вирощування товарної риби за дволітнього циклу можна зробити слідуючі висновки.

ü  Застосувавши метод біологічної меліорації, а саме, використавши для боротьби зі смітною рибою судака, вдалося значно знизити її чисельність.

ü  Використання кормів у даному господарстві є нераціональним через ненормоване згодовування корму в непідготовлених до цього місцях. Це знижує економічну ефективність діяльності господарства.

ü  При використанні всіх заходів інтенсифікації, що передбачає напівінтенсивна форма ведення рибного господарства та правильного і вчасного їх проведення фермерські господарства можуть отримувати значний прибуток не маючи прицьому великих затрат.

Пропозиції

1.         З метою контролю за споживанням рибою корму слід проводити після двох годин по годівлі взяття проб на залишок корму на кормових місцях і відповідно до результатів регулювати вбік зменшення чи збільшення норму видачі кормів.

2.         Для покращення стану природної кормової бази можна використати внесення зелених органічних добрив, що вплине позитивно на розвиток фіто та зоо планктону це забезпечить споживання рибою більшої кількості живих кормів.

3.         Процес годівлі риби на господарствах повинний бути під постійним наглядом досвідченого фахівця, який може вносити свої корективи та спостерігати за ходом процесу вирощування риби, запобігаючи негативних явищ, таких як відставання в рості або замор риби.

4.         Для покращення умов зовнішнього середовища в подальшому слід використовувати заходи по меліорації зокрема вапнування.

Список використаної літератури

1.         Алимов С. І. Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища освіта, 2003. – 336 с.

2.         Атлас промислових риб України, група авторів, Київ, "Квіц", 2005.

3.  Балтаджи Р. А., Иванов И. И., Бортник А. Р. Методические рекомендации по выращиванию товарной рыбы в водоемах-оладите-лях ГРЭС,–Львов, 1980,–8 с.

4.         Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради від 6 червня 1995р.- №24. – К., 1995.- С.189.

5.         Галасун П. Т., Сабодаш В. М., Гринжевський М. В. та ін. Довідник рибовода. – К.: Урожай, 1985. – 184 с.

6.         Гринжевський М. В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. – К.: Світ, 2000. – 190 с.

7.         Гринжевський М.В. Аквакультура України. – Львів: Вільна Україна, 1998. – С. 331.

8.         Демченко И. Р., Носаль А. Д., Приходько В. А. Разведение растительноядных рыб. – К.: Урожай, 1976. – 64 с.

9.         Довідник рибовода / Галасун П.Т., Товстик В.Ф., Сабодаш В.М. та ін.- Київ: Урожай, 1985.- 184 с.

10.      Зайцев В. В., Свердлов М. С. Охрана труда в животноводстве.– М.: Агропромиздат, 1989.– 128 с.

11.      Матеріали зібрані під час проходження практики у господарстві.

12.      Никольский Г. В. Экология рыб.– М.: Наука, 1974.– 367 с.

13.      Привезенцев Ю. А. Интенсивное прудовое рыбоводство : Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 368 с.

14.      Робочий зошит для лабораторно-практичних занять з курсу " Рибництво"/ Ківа М.С., Третяк О.М., Соболєв О.І. та ін.- Біла Церква, 2005. – 51 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8