рефераты рефераты
Главная страница > Дипломная работа: Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника  
Дипломная работа: Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника
Главная страница
Новости библиотеки
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Дипломная работа: Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника


3. Заходи інтенсифікації при напівінтенсивній системі ведення господарства

Використання певних засобів інтенсифікації дозволяє фермерському господарству значно підвищувати ефективність своєї діяльності.

У ставовому рибництві застосовують комплекс різних заходів, які забезпечують одержання певної кількості рибної продукції з, кожного гектара площі ставу. До них належать підвищення природної кормової бази ставу, застосування ущільнених посадок у моно та полікультурі, годівля і підгодівля риби, селекційна робота; профілактика захворювань, механізація рибницьких процесів. Використання . І того чи іншого елемента комплексу залежить від рівня інтенсивності виробництва і спеціалізації підприємства, приходних і соціально-економічних умов.

Напівінтенсивна форма ставового господарства є переходом від екстенсивної до інтенсивної. В таких господарствах стави частково удобрюють (найчастіше вносять гній), рибу в другу половину вегетаційного сезону підгодовують зерновідходами, застосовують спільне вирощуваїння кількох видів риб. Така організація виробництва забезпечує одержання 5 – 10 ц/га риби при Щільності зариблення 1500 – 3000 шт./га.

Інтенсифікація передбачає оптимальну концентрацію ресурсів на одиниці ставової площі для одержання максимальної кількості риби високої якості при достатній рентабельності виробництва. При цьому досягають найбільш ефективного використання ставових площ. Дослідження Н. М. Харитонової (1984) на різних категоріях ставів і в різних грунтово-кліматичних зонах України показали, що визначальним фактором інтенсифікації є щільність посадки риби на одиницю площі. Проте не слід розглядати щільність посадки як самоціль. Прийнята щільність посадки повинна забезпечити максимальну рибопродуктивність і стандартну масу посадкового матеріалу або товарної риби [22].

Методи інтенсифікації базуються на механізмах, які визначають взаємовідносини риби і навколишнього середовища, її абіотичних, біотичних та антропічних факторів. При цьому вирішального значення набувають адаптаційні можливості культивованих риб протягом усього онтогенезу при вираженій астатичності ряду екологічних параметрів.

У зв'язку з цим інтенсифікаційні заходи спрямовуються на оптимізацію навколишнього середовища. При цьому особливу увагу приділяють стимуляції розвитку гідробіонтів, які є природним кормом певних видів риб.

Методи інтенсифікації опираються на специфіку міжвидових і внутрівидових взаємовідносин риб, зокрема харчових. Це положення є вирішальним при встановленні щільності посадок, визначенні кількісних і якісних параметрів раціону, співвідношення окремих видів риб у Складі полікультури.

Іншими словами, оптимізація інтенсифікаційних заходів можлива на фоні глибокого знання процесів, які визначають утворення продукції у штучному іхтіоценозі з обмеженою кількістю видів.

Інтенсивні технології вирощування риби - це система науково обґрунтованих, взаємопов'язаних способів, технологічних операцій і прийомів, застосовуваних у тісному поєднанні й у відповідності з фізіологічними потребами риби за періодами її розвитку. Спрямовані ці технології насамперед на підвищення ефективності використання біологічних ресурсів водойм та риби.

У природних умовах без застосування методів інтенсифікації рибопродуктивність водойм в Україні може становити, ц/га: ставів- 1,5-2,0, малих водойм - 0,7-1,5, водосховищ - 0,2- 0,4. Основні витрати при цьому спрямовані на закупівлю рибопосадкового матеріалу і вилов риби для споживання. В річках і водосховищах відтворення рибних запасів відбувається в природних умовах.

До основних факторів інтенсифікації розвитку рибопродуктивного підкомплексу належать такі.

Стави та інші водойми. Незалежно від грунтово-кліматичних умов рибоводні стави повинні задовольняти як загальні, так і конкретні зональні вимоги. В стави не повинні надходити неочищені стічні води промислових підприємств, тваринницьких ферм і побутові нечистоти.

Перед посадкою риби в стави розчищають осушувальну мережу, прибирають рослинність, боронують дно ставу, провадять профілактичне вапнування негашеним вапном.

Формування умов середовища в ставах. Наповнення ставів водою здійснюється в необхідні для господарства терміни.

Особливого значення при інтенсивному вирощуванні риби набуває такий показник, як наявність розчиненого у воді кисню, відсутність або значне зменшення якого спричиняє замор і навіть загибель риби.

Водообмін є фактором, що дає змогу збільшити виробництво риби з одиниці площі на 40-50%. При водообміні 2-6 діб спостерігається значне пригнічення розвитку в ставах фіто- і зоопланктону. Оптимальним за відсутності аерації вважається 10- 12-добовий обмін.

Вапнування. Важливим інтенсифікаційним прийомом є вапнування ставів. Регулярне вапнування сприяє тимчасовому освітленню води завдяки осадженню сестону, частковому пригніченню фітопланктону і бактеріопланктону. Крім того, регулярне вапнування запобігає виникненню інфекційних і паразитарних хвороб риб.

Годівля. Одним з основних факторів інтенсифікації рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можна підвищити рибопродуктивність ставів на 12-24 ц/га. Важливу роль при цьому відіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. Найефективніше використовуються корми рибою при впровадженні біонічного методу з застосуванням маятникових годівниць "Рефлекс", при якому ефективність використання кормів порівняно з багаторазовою годівлею підвищується на 20-30%, а рибопродуктивність збільшується на 20-25%. При автогодівлі значно зменшується забруднення водойми, що сприяє прискореному росту коропа і підвищенню рибопродуктивності.

В даний час годівля з автогодівниць даним фермерським господарством не застосовується, але враховуючи переваги цього методу, використання автоматичних годівниць є дуже перспективним.

Полікультура. Висока ефективність інтенсифікації досягається при застосуванні полікультури коропа з рослиноїдними рибами. Основними видами, що вирощуються в господарстві є короп, білий товстолоб, білий амур і додатково вирощується лин і судак. В ставовому рибництві використання рослиноїдних риб дає змогу підвищити рибопродуктивність ставів на 3,2-11 ц/га. Для підтримання на необхідному рівні середньо-сезонної біомаси кормової бази нагульних ставів (фітопланктону - 20-30 г/м3, зоопланктону - 8-12 г/м3 і зообентосу - 3-5 г/м2) слід також внести органічні та мінеральні добрива. Полікультуру як метод підвищення рибопродуктивності ставів застосовували в господарстві здавна. Проте вирощування спільно з коропом додаткових риб - карася, лина, хижаків (судак, щука, сом) - давало незначний приріст продукції. Проте одним з найефективніших методів боротьби з сміттєвою рибою який не передбачає внесення в став шкідливих токсичних речовин є вирощування спільно з коропом хижих риб: судак, щука, сом . Це одночасно дозволить підвищити рибопродуктивність ставу. При вирощуванні разом із цього річками коропа щільність посадки мальків судака неповинна перевищувати 10 тис. шт. /га, а здволітками – до 15 тис. шт. /га, вихід цього річок судака – 50%, маса 12 – 15 г. Тому у стави господарства в цьому році було запущено цього літок судака цей крок мотивований тим, що у ставах знаходиться велика кількість смітної риби.

Н. М. Харитонова (1984) розглядає три форми полікультури. У першій із цих форм алохтонній як основний об'єкт може бути використаний короп при оптимальних щільностях посадки, інтенсивній годівлі та мінеральному удобренні ставів, як додаткові - білий і строкатий товстолобики і зокрема білий амур (з меліоративною метою). Друга форма полікультури передбачає як основні об'єкти білого і строкатого товстолобиків. При цьому щільність посадки коропа визначається продуктивними властивостями цінної, фауни, великих форм зоопланктону, а білого амура - вищою водною рослинністю. Третя форма полікультури може бути заснована на культивуванні амура в ставках, що сильно заростають, чи в господарствах, де можна інтенсивно годувати амура зеленою масою, що надходить у стави із зеленого конвеєра сільськогосподарського виробництва [22].

Таким чином, значне збільшення рибопродуктивності ставів можливе насамперед за рахунок білого товстолобика. Певне значення у даному плані мають строкатий товстолобик. Товстолобики відіграють суттєву роль у формуванні якості води,: відфільтровуючи значну кількість фітопланктону, детриту та іншої органіки (в тому числі й борошнистих частин корму). Вони докорінно змінюють хід продукційних процесів, прискорюють кругообіг речовин і енергії в екосистемі, стабілізують гідрохімічний режим, поліпшують санітарний стан водойм, у кінцевому рахунку забезпечуючи підвищення рибопродуктивності по коропу.

Встановлено, що підвищення щільності посадки білого товстолобика у меншій мірі позначається на його темпі росту порівняно з коропом.

Білому амуру в ставовому господарстві відводиться роль ефективного біологічного меліоратора. Його меліоративні здатності збільшуються з віком і широко використовуються у боротьбі із заростанням водойм. Разом з тим відмічається пряма залежність природної продуктивності по коропу від величини продуктивності по амуру. В умовах інтенсивного рибництва білий амур може бути рекомендований лише як додаткова риба до основної вирощуваної культури для біологічної меліорації ставів, оскільки при нестачі природних кормів він переходить на живлення комбікормами.

В умовах ставів, де рибництво ведеться за екстенсивною чи напівінтенсивною формами, білий амур може відіграти певну роль у створенні нових форм полікультури, заснованих на годівлі амура наземною рослинністю і утриманні інших компонентів її на природних кормах.

Серед нових перспективних нетрадиційних об’єктів для рибництва, що можуть бути використанні в полі культурі в умовах фермерського господарства на велику увагу заслуговують такі види: чорний амур (Mylopharyngodon piceus (Richardson) також є біологічним меліоратором, споживаючи молюсків - проміжних господарів ряду паразитів, - він поліпшує цим епізоотичну обстановку. Комбікорми з низьким вмістом білка чорний амур оплачує незадовільно, тому не можна розраховувати на значне підвищення рибопродуктивності за рахунок чорного амура.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8

рефераты
Новости