Дипломная работа: Концепція кадрового забезпечення діяльності пенітенціарної системи в Україні
У
відповідності до Європейських в'язничних правил, матеріально-побутові умови
утримання засуджених є засобом виправного впливу, виходячи з концепції
розподілу функцій держави і суспільства, саме суспільство повинно турбуватися
про матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених волі. Покаранням, на
нашу думку, є ізоляція засуджених від суспільства і більше нічого. Все решту
виконання покарання не стосується. Тому створювати умови для утримання
засуджених можна такі ж, як і за межами місць позбавлення волі, тому що це не
входить у поняття змісту виконання покарання.
Але
кримінально-виконавча система стала непосильним тягарем для держави, дуже
гострою проблемою в Україні є питання виділення коштів на утримання ув'язнених.
Оскільки наша держава неспроможна її вирішити, то для покрашення умов утримання
засуджених можливе залучення приватних цілеспрямованих інвестицій, у тому
числі, і закордонних.
Банальна
істина — будь-яку ідею, програму, тощо реалізують люди. Сьогоднішня соціальна
психологія та державна політика, як би не видавали окремі функціонери ДДУПВП
бажане за дійсне, престиж персоналу кримінально-виконавчої служби не тільки не
виводить на рівень міжнародних стандартів, але й заводить проблему у глухий
кут.
Наукою
і суспільною практикою доведено, що найбільш енергозатратною і
психозавантаженою у системі державних органів є діяльність персоналу установ
виконання покарань. Тому, на думку польських вчених, "не можна поводитися
з людиною, яка працює в тюрмі, як з собакою. Це важливо, тому що людина, яка
поважає себе, не буде відноситись де іншої без поваги. Розпочинати потрібно з
людей, які працюють в тюрмах. Потрібно дати їм можливість гордитись собою. І
тоді неурядові організації зможуть прийти і працювати з ув'язненими, також
добиваючись того, щоб вони могли себе поважати, щоб ці люди відчули себе
людьми, і, у кінці кінців, щоб ми на волі були у більшій безпеці"[82].
З
огляду цього, відміна Законом України від 17 лютого 2000 року "Про
державний бюджет України на 2000 рік" та Законом України від 7 грудня 2000
року "Про державний бюджет України на 2001 рік" мізерних пільг, які
мав персонал установ виконання покарань, є заходом безглуздим і соціальне
небезпечним.
Ще одна проблема, яка негативно впливає на кадрову політику
системи виконання покарань: згортання наукових досліджень у галузі
кримінально-виконавчого права - і не стільки з причин відсутності фінансування,
як через відсутність ефективної системи визначення потреб замовників, тобто
через відсутність пропозицій ДДУПВП. Поспішність, з якою відбувалось
відмежування ДДУПВП з системою МВС привела до того, що на сьогодні дослідження
з кримінально-виконавчої тематики припинені повністю через відсутність у
системі виконання покарань наукових установ і закладів, що може привести до
втрати накопиченого наукового, навчального та методичного потенціалу в цій
галузі.
Сьогодні персонал кримінально-виконавчої системи України є
заручником ситуації і не може корінним чином виправити умови тримання
засуджених без зміни кримінально-правової політики. На нашу думку, слід
здійснити наступні заходи:
• визначитись у правовому статусі персоналу установ
виконання покарань, взявши за основу принципи міжнародного права, тобто
забезпечувати виконання пенітенціарної функції повинні цивільні державні
службовці;
• відійти від практики ототожнювання та нівелювання органів
виконання покарань з іншими органами державної виконавчої влади (міліцією,
податковою службою, СБУ), так як об'єм функцій та енергозатрат у перших не йде
ні у яке порівняння з останніми;
• змінити алгоритм у формуванні якісного складу персоналу,
віддаючи перевагу таким спеціалістам, як психологи, педагоги та юристи;
• визначити критерії оцінки роботи персоналу, поклавши у їх
основу не стан рецидивної злочинності, а ефективну організацію ізоляції осіб;
• підтримання порядку, створення умов для включення
засуджених у систему суспільних відносин та розвиток у них відповідальності за
свою поведінку;
• змінити стереотипи у відношеннях керівних органів системи
виконання покарань та адміністрації
УВП з одного боку, та між останніми і засудженими з іншого.
Звичайно, ідеї, що викладені автором даного
дослідження, не безспірні, але очевидним є таке: залишаючи у теперішньому стані
персонал УВП, суспільство не вправі розраховувати на підвищення рівня своєї
безпеки, а у цьому, останньому, власне і виражається мета покарання. У цьому
контексті погоджуємося ми і з висновком про те, що не варто покладати велику
відповідальність на ДДУПВП та пред'являти до нього серйозні претензії. Не можна
говорити, що персонал є гальмом, що стримує реформу кримінально-виконавчої
системи. Будь-який представник персоналу УВП - начальник загону, начальник
колонії — погодиться працювати у нормальних цивілізованих умовах, коли він
отримує і матеріальну винагороду, і задоволення від своєї нелегкої роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
[1]: Див: Постанова Кабінету Міністрів України від
11.07.1991 року № 88//У рядовий
кур'єр України. - 1991. - № 103-104. - С. 3-4.
[2]: Див: Інформаційний бюлетень ДДУПВП. - К., 2000. - № 4.
- С. 5.
[3]: Див: Інформаційний бюлетень ДДУПВП. - К., 1999. - №2.
- С. 69.
[4]: Див: Штанько І.В. Нагальні питання підвищення
ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи//Проблеми пенітенціарної
теорії і практики. — К., 1996. - № 1. — С. 7-12.
[5]: Див: Радов Г.О. Першочергові проблеми пенітенціарної
політики України на сучасному етапі//Проблеми пенітенціарної теорії і практики.
— К., 1996.-№ 1,С. 12-17.
[6]: Див: Джужа О.М. Курс кримінально-виконавчого права
України. - К.: Юрінком Інтер, 2000. -
С. 280-285.
[7]: Див: Європейські в'язничні правила. - Страсбург: Рада
Європи, 1987. - С. 17.
[8]: Див: Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в
структурі державного управління України/УПроблеми пенітенціарної теорії і
практики. -К., 1997.-№ 2.-С. 5-11.
[9]: Див: Указ Президента України від 12.03.1999р.
"Про повне виведення ДДУПВП з
підпорядкування МВС України"//Урядовий кур'єр, - 1999. - № 48.-С. 4.
[10]: Див: Пташинский О.Б. Проблеми реформирования
пенитенциарной системьі
УкраиньїУ/Тюремная реформа: Поиски й достижения. — Харьков. : Фолио, 1999. - С. 42-47.
[11]: Див: Там само.
[12]: Див: Спільна програма комісії європейських
співтовариств і Ради Європи у галузі
реформи правової системи місцевого самоврядування та правоохоронної системи України. - Страсбург: Рада Європи, 1997 - 92 с. 66
[13]: Див: Там само.
[14]: Див: Пташинский О.Б. Проблеми реформирования
пенитенциарной системьі
Украиньї/УТюремная реформа: Поиски й достижения. - Харьков : Фолио, 1999.-С.44.
[15]: Див: Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 2.
[16]: Див: Пташинский О.Б. Проблемьі реформирования
пенитенциарной системи
Украиньї/УТюремная реформа: Поиски й достижения. - Харьков :Фолио, 1999.-С.
43-46.
[17]: Див: Там само.
[18]: Див: Там само.
[19]: Див: Права людини і професійні стандарти для
працівників міліції та пенітенціарних
установ. - Амстердам - Київ, 1996. - С. 124-127.
[20]: Див: Там само. - С. 120.
[21]: Див: Пташинский О.Б. Проблеми реформирования
пенитенциарной системьі
Украиньї/УТюремная реформа: Поиски й достижения. - Харьков. : Фолио, 1999.-С. 42-46.
[22]: Див Там само.
[23]: Див Там само. - С. 46.
[24]: Див Там само.
[25]: Див Інформаційний бюлетень ДДУВП. - К., 2000. - № 5.
- С. 10.
[26]: Див Там само. - С. 12.
[27]: Див Там само. - С. 13.
[28]: Див Там само.-С. 14.
[29]: Див Пташинский О.Б. Проблеми реформирования
пенитенциарной системьі
Украиньї/УТюремная реформа: Поиски й достижения. - Харьков. : Фолио, 1999.-С. 42-46.
[ЗО]: Див: Климов М.В. Побудова та застосування моделей
пенітенціарного персоналу як наукова педагогічна проблема/УБюлетень КТВС, - К.,
2000. - № 5.С. 231-237.
[31]: Див: Шнайдер Г.Й. Криминология. - М., 1994. - С. 390.
[32]: Див: Права людини і професійні стандарти для
працівників міліції та пенітенціарних
установ. — Амстердам — Київ, 1996. — С. 150.
[33]: Див: Там само.
[34]: Див: Матузов Н. Й. Теория государства й права. Курс
лекций. - М., 1997.-С. 52.
[35]: Див: Тюремная реформа: Поиски й достижения. -
Харьков, 1999. - С. 111-112.
[36]: Див: Доктринальна модель закону "Про
пенітенціарну систему України"
// Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К., 1997. - № 2. - С.46.
[37]: Див: Платек М. Влияние общества на тюремную реформу в Польше/УТюремная реформа: поиски й достижения. -
Харьков, 1999. - С. 12.
[38]: Див: Галай А.О. Поняття персоналу пенітерціарних
установУ/Проблеми пенітенціарної
теорії і практики. - К., 2000. - № 5. - С. 40.
[39]: Див: Синьов В.М. Концепція кадрового забезпечення
діяльності пенітенціарної системиУ/Проблеми пенітенціарної теорії і практики. -
К., 1997.-№2.-С.70.
[40]: Див Там само.
[41]: Див Там само. - С. 71.
[42]: Див Там само.
[43]: Див Там само. - С. 73-83.
[44]: Див Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 21.
- Ст. 84.
[45]: Див Синьов В.М. Концепція кадрового забезпечення
діяльності пенітенціарної системиУ/Проблеми пенітенціарної теорії і практики. -
К., 1997.-№2.-С.74.
[46]: Див: Там само. - С. 75.
[47]: Див: Там само. - С. 75.
[48]: Див: Там само. - С. 76. [49]: Див: Там само.-С. 82.
[50]: Див: Там само.-С. 83.
[51]: Див: Синьов В.М. Підготовка спеціалістів для
пенітенціарної системнУ/Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К., 1996.
- № 1. - С. 17-24.
[52]: Див: Там само.
[53]: Див: Іванова О.В. Соціально-психологічна адаптація
курсантів у вищому закладі освіти МВС пенітенціарного профілю/ЛТроблеми пенітенціарної
теорії і практики. - К., 1998. - № 3. — С. 121-122. [54]: Див: Там само. - С.
123. [55]: Див: Там само. - С. 124. [56]: Див: Там само. - С. 124-125.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 |