рефераты рефераты
Главная страница > Дипломная работа: Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми  
Дипломная работа: Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми
Главная страница
Новости библиотеки
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Дипломная работа: Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми

Динаміка росту за середньодобовими приростами підтверджує наші висновки. Напруженість та інтенсивність росту телиць в різні вікові періоди наявно демонструють показники відносних приростів.(табл. 12) Таким чином з вищевикладеного випливає, що ріст ремонтних тварин у даному господарстві є задовільний. Маса тварин підвищувалась гармонійно.


Середньодобові та відносні прирости телиць бурої породи

Вікові періоди, міс n Середньодобовий приріст, г Відносний приріст, %
0 –6 60 709 135,1
6 –12 60 540 46,9
12 – 18 60 562 33,0
0 -18 60 603 16,8

360

 

260

 

165

 
Стандарт

Рис.1. Показники росту тварин в різні вікові періоди.

Проведені нами спостереження, що до росту тварин господарства показує, що в усі вікові періоди вони майже відповідали стандартам породи згідно інструкції по бонітуванню (рис.1).

3.2 Характеристика молочної продуктивності

Стадо великої рогатої худоби бурої молочної породи господарства “Бистрицька” характеризується своєю різноманітність за бонітувальним класом, генеалогічною належністю, генотипом, молочною продуктивністю, віком тощо.

Молочна продуктивність – основна ознака, завдяки якої розводять велику рогату худобу молочного напрямку продуктивності. Але при її формуванні у фенотипі крім спадкових задатків велике значення займають фактори зовнішнього середовища. Чим більше генні ознаки впливають на розвиток , тим більше факторів, які здатні впливати на її розвиток.

Відомо, що з віком продуктивність змінюється, при цьому це обумовлено фізіологічно і до 6 – 7 лактації вона повинна підвищуватись. У господарствах в середньому тварин використовують близько 4 отелень, що пов’язано з напруженістю вибракування в межах 25 – 30 % за рік.

В таблиці 13 наведені показники молочної продуктивності в розрізі лактацій.

Молочна продуктивність корів бурої породи господарства “Бистрицька” в розрізі лактацій.

Лактація n

Надій за 305 днів, кг

Вміст жиру , % Кількість молочного жиру, кг

І

60 2946 3,80 111,9

ІІ

60 2988 3,77 112,6

ІІІ

60 3322 3,74 124,2

Найвища

60 3840 3,82 146,7

З таблиці видно, що з віком у тварин в господарстві надій збільшується. При цьому показник надою найвищої лактації також має перевагу перед I, II та III лактацією. З віком також відмічено деяке зниження жиру в молоці.

Іншим важливим фактором, який впливає на показники продуктивності, а також пов`язаний з показниками відтворювальної здатності – це сервіс – період. Доведено, що підвищення сервіс – періоду позитивно впливає на продуктивність за 305 днів лактації,тому що зниження лактаційної кривої найчастіше починається у тварин з моменту утворення зиготи. Але це суттєво знижує відтворні властивості корів і, в першу чергу, вихід телят на 100 корів з усіма наслідками. Тому оптимальним сервіс – періодом вважається 60 – 80 днів.

В таблиці 14 наведені показники продуктивності тварин з різною тривалістю сервіс – періоду.

Вплив тривалості сервіс – періоду на молочну продуктивність у корів первісток.

Тривалість сервіс – періоду, днів n Надій за 305 днів, кг Вміст жиру, % Кількість молочного жиру, кг Жива маса, кг
40 і менше 60 2419 3,64 88,1 403,5
41 - 80 60 2791 3,80 106,1 450,1
81 і більше 60 2980 3,81 113,5 471,9

Аналіз даної таблиці підтверджує те, що первістки даного господарства з тривалістю менше 40 днів мали найнижчу продуктивність і найгірший вміст жиру в молоці, що також може бути пов`язано з тривалістю лактації, бо найвищій жир спостерігається в кінці лактації.Також відмічено вплив сервіс – періоду на живу масу тварин. З підвищенням його тривалості жива маса збільшувалась на 41,4 кг.

З точки зору найбільш ефективного використання маточного поголів`я вважається, що перше осіменіння повинно бути проведено у віці 16 – 18 місяців при досягненні живої маси не менше 70 % від маси дорослої тварини. У даному господарстві осіменіння відбувається в середньому у віці 21 місяць, що можна вважати досить непоганим показником, хоча дещо він поступається оптимальному.

3.3 Морфофункціональні властивості вим’я

У молочному скотарстві однією з основних технологічних ознак є пристосованість корів до машинного доїння, яка визначається в основному трьома показниками: одночасність видоювання чвертей вим’я, формою і величиною дійок, швидкістю молоковіддачі. Одночасність видоювання чвертей вим’я тісно пов’язана з рівномірністю розвитком його передніх і задніх часток. Ідеальним вважається вим’я кожна чверть якого дає 25 % загального надою, при цьому в передніх та задніх частках утворюється рівна кількість молока

Спостерігається значна різниця корів за формою вим’я. Встановлено, що корови з ванноподібною формою вим’я мають кращі якості молоковіддачі і характеризуються більш високою молочною продуктивністю.

В таблиці 15 представлені данні які характеризують функціональні властивості вим’я в залежності від форми.

Характеристика функціональних властивостей вим’я корів

Форма вим’я n Швидкість молоковіддачі,кг/хв Добовий надій, кг
Чашоподібна 20 1,35 ± 0,04 14,5 ±0,51
Округла 30 1,17 ± 0,03 12,7 ± 0,26
Козяча 10 0,85 ± 0,07 8,5 ± 0,44

Так серед корів бурої молочної породи господарства спостерігаються тварини з небажаною формою вим’я - козячою.

Відомо, що морфологічні ознаки успадковуються краще, ніж функціональні. Закономірний зв’язок основних властивостей молоковіддачі з такою морфологічною ознакою як форма вим’я, полегшує і підвищує ефективність селекції корів на пристосованість до машинного доїння. Форма і функція вим’я корів, а отже, пристосованість до машинного доїння успадковуються як з боку батька, так і з боку матері. Тому цілеспрямованим добором і підбором корів можна закріпити властивості пристосованості до машинного доїння в родинах, лініях, породних типах та порід. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із молочністю, так із технологічністю. В технологічному значенні досить важливою ознакою є відстань на якій розташовано вим’я відносно землі. Відвисле вим’я завдає багато незручностей при машинному доїнні, воно сприятливіше до інфекційних захворювань і часто травмується. За результатами промірів середня відстань від дна вимені до землі (59,7 см) забезпечує самі високі технологічні вимоги.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11

рефераты
Новости