Дипломная работа: Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми
Знайти мінімум функції
Z min=å Cj Xj
при умовах:
поживних речовин в раціоні міститься не менше
необхідної кількості:
å aij Xj ³
bi;
окремі групи кормів в раціон включаються у
зоотехнічно об основаних границях:
a h j X j < å a
h j X j< b h j X j;
у раціоні дотримуються співвідношення окремих
видів кормів і добавок:
å Wi j Xj - å W’i j Xj < 0;
допоміжні обмеження
å ai j Xj = Xj;
невід’ємності перемінних
Xj > 0 ; Xj > 0
Де
Сj-оцінки
цільової функції;
Хj
–іскома кількість j-го виду корму у складі добового раціона;
Хj–допоміжні
перемінні, що характеризують сумарну кількість поживних речовин у раціоні;
ai j-вміст j-го вида поживних речовин у одиниці j-го вида корму;
bi- мінімально допустима
кількість поживних речовин j-го виду у раціоні;
a h I-нижня
границя включення у раціон h-й групи кормів;
b h j-верхня
границя включення у раціон h-й групи кормів;
Wi j ,W’i j-коефіцієнти
пропорційності.
Економіко-математичну модель визначення
оптимального раціону годівлі проілюструємо на прикладі конкретного
господарства.
Задача полягає у складанні добового раціону
годівлі в стійловий період для корів з середньою живою вагою 450 кілограмів і
щоденним надоєм молока 16 літрів. Раціон повинно скласти так, щоб він мав
мінімальну вартість.
За перемінні прийняті корма, що є в
господарстві, а також загальний вміст кормових одиниць у раціоні.
Рішення:
1) Виходячи з переліку кормів які наявні у
господарстві складаємо раціон, виписуючи хімічний склад кожного виду корму, а
також вказуємо вартість кожного виду корму. Так вартість силосу кукурудзяного
становить - 0,06 грн.; сіна багаторічних трав - 0,04 грн.; сіна однорічних трав
– 0,02 грн.; соломи – 0,05 грн.; картоплі – 0,05 грн.; кормових буряків – 0,3
грн.; зерна пшениці – 0,26 грн.
2) Корми які входять у раціон позначаємо
символами: Х1 – силос кукурудзяний, Х2 – сіно
багаторічних трав, Х3 – сіно однорічних трав, Х4 –
солома, Х5 – картопля, Х6 – кормовий буряк, Х7
– зерно пшениці.
3) На ці сім змінних накладаємо 24 обмеження
які можна поділити на дві групи:
I група:
0,21Х1 + 0,58Х 2+0,46Х3
+0,37Х4 +1,25Х5 +0,14Х6+1,17Х7 ³ 14,7
2,27Х1 +7,28Х2 +6,36Х3+6,1Х4
+11,34Х5 +1,6Х6 +11,27Х7 ³ 148
0,24Х1 +0,835Х2+0,84Х3
+0,878Х4 +0,9Х5 +0,149Х 6+0,859Х7 ³ 15,8
13Х1 + 78Х2 + 48Х3
+ 12Х4 + 52Х 5+ 9Х6 + 85Х7 ³ 1380
77Х1 + 220Х 2+ 251Х3
+346Х 4+26Х 5+13Х6 +41Х7 ³ 4110
24,3Х1 +24Х 2+29,6Х3
+9,1Х4 +140Х 5+0Х6 +449Х 7 ³ 1750
4,5Х1 +41,7Х2 +46,3Х3
+12,1Х4 +50Х5 +75,8Х 6+47,3Х7 ³ 1135
1,8Х1 +10,7Х2 +4,77Х3
+4,94Х4 +0,7Х5 +0,6Х6 +1,75Х7 ³ 80
0,64Х1 +2,14Х2 +1,73Х3
+1,01Х4 +2,1Х5 +0,3Х6 +2,73Х7 ³ 55
26Х1 +500Х2 +19Х3
+10Х4 +1Х5 +0Х6 +0Х7 ³ 491
II група:
Задають верхню і нижню межі входження у раціон
одного корму або групи кормів.
Силос кукурудзяний min ³ 5 max £
30
Сіно багаторічних трав ( конюшини ) min ³ 2 max £ 6
Сіно однорічних трав ( вівса ) min ³ 2 max £ 5
Солома ячмінна min ³ 1 max £ 5
Картопля min ³ 5 max £ 25
Кормовий буряк min ³ 5 max £ 30
Зерно пшениці min ³ 0.5 max £ 4.5
4) Критерій оптимальності – мінімальна
вартість раціону.
Z = 0.06X1 +0.04X2
+0.02X3 +0.05X4 +0.05X5 +0.3X6
+0.5X7 ® min.
Економіко-математична модель раціону наведена
в таблиці 19.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Проаналізувавши
дані агрофірми ”Бистрицька” Кролевецького району, та зробивши деякі розрахунки
можна зробити такі висновки:
1. За останні
чотири роки землекористування у даному господарстві змінилось. Загальні площі
зменшились на 287 га, сільськогосподарські угіддя – на235 га, але площа
багаторічних трав збільшилась на 108 га.
2. Наявність
поголів’я тварин дещо збільшилось порівняно з іншими роками.Так поголів’я корів
у 2004 році склало 340 голів, тоді як загальне поголів’я становить 959 голови;
поголів’я свиней становить 94 голови з яких 27 голів свиноматок. Наявність
коней у господарстві – 46 голів.
3. Рентабельність
по рослинництву у 2004 році склала 24 %, а по тваринництву – 21,3 % З цього
випливає, що дане господарство не є збитковим і в повній мірі може
забезпечувати населення життєво необхідними продуктами харчування – молоком та
м’ясом.
4. Аналізуючи
ріст тварин господарства видно, що ріст тварин був досить динамічним і в
середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально
необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності.
Так жива маса тварин при народженні становила – 30,6 кг у віці 6 місяців –
158,3 кг, в 12 місяців – 255,5 кг, у 18 місяців – 356,6 кг і при осіменінні –
400,5 кг.
5. Аналізуючи
молочну продуктивність корів даного господарства видно, що з віком надій
збільшується. Так надій за першу лактацію склав 2946 кг, за другу – 2988 кг і
за третю – 3322 кг. Крім того з віком відмічено деяке зниження жиру у молоці.
6. Форма вимені
одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв’язана як із
молочністю, так із технологічністю. Так у господарстві спостерігаються тварини
з чашоподібною, округлою, та козячою формами вимені. У тварин довжина передніх
дійок знаходиться на бажаному рівні – 5 см, а товщина передніх і задніх дійок
становить в діаметрі відповідно 2,4 – 2,7 см.
7. Відтворні
властивості корів залежать від тривалості сервіс-періоду та сухостійного
періоду. У нашому випадку у господарстві сервіс – період у корів первісток
склав 93,7 днів, що вказує на досить добрий загальний стан осіменіння.
Тривалість сухостійного періоду у господарстві серед дослідних тварин
відповідає встановленим вимогам і дорівнює 64 дні з коливаннями від 35 до 109
днів, що в першу чергу залежить від зовнішніх факторів.
Пропозиції виробництву.
З метою
підвищення економічного ведення галузі повинен бути комплексний підхід до
вирішення цієї проблеми насамперед:
-
інтенсивне
використання маточного стада;
- зменшення яловості;
-
направлене
вирощування ремонтного молодняку і осіменіння телиць у віці 16 – 18 місяців;
-
введення
у основне стадо лише перевірених за власною молочною продуктивністю корів –
первісток придатних до промислової технології у кількості 20 – 25 нетелів на
100 корів;
-
підвищення
рівня та повноцінності годівлі тварин в усіх вікових періодах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Буркат В. П., Єфименко М.
Я., Хаврук О. Ф., Близниченко В. Б. Формування внутрипородніх типів молочної
худоби.-К.: Урожай,1992.-200 с.
2.
Бурые породы крупного
рогатого скота и их распространение в странах мира // Обзор информ.
ВНИИТЭИСХ.-М., 1972.-54 с.
3.
Винничук Д.Т., Сирацький
И. З., Шаран П. И., Даниленео Я. Н., Козырь В. С. Оценка типов и пород крупного
рогатого скота на Украине.- К.: УкрНИИплем, 1991.- 188 с.
4.
Всяких А. С. Бурые породы
скота.- М.: Колос, 1981.- 271 с.
5.
Гончарук Н.С. Крупный
рогатый скот ФРГ // Животноводство.-1985.-№9.- с.57-59.
6.
Государственная племенная
книга крупного рогатого скота бурой карпатской породы. Том \/III.-К.: Урожай,
1992.-с.6-17.
7.
Государственная племенная
книга крупного рогатого скота лебединской порды. Том ХII.- К.: Урожай, 1992.-с.
62-68.
8.
Зайцев В. П., Свердлов М.
С. Охрана труда в животноводстве.- М.: Агропромиздат, 1989.- 368.
9.
Злобін Ю. А., Кочубей Н.
В. Загальна екологія.- Суми: ВТД Університецька книга, 2003.-416 с.
10.
Зубец М. В., Карасик Ю.
М., Буркат В. П. Преобразование генофонда пород.- К.: Урожай, 1990.- с.
106-116.
11.
Зубець М. В., Рубан С.
Ю., Буркат В. П. Новое в методологии оценки и селекции животных.- Киев –
Харьков: Ассоциация “Украина”, 1993.-20 с.
12.
Итоги работы хозяйств по
использованию импортного скота молочного направления прдуктивности. Бюлл./ ВНИИ
по племделу в животноводстве.-М., 1990.-68 с.
13.
Климычева Л. Ф.
Хозяйственные и биологические особенности высокопродуктивных коров швицкой
породы. // Зоотехнические основы интенсификации скотоводства.- Горький, 1988.-
с. 28-32.
14.
Котенджи Г. П., Ладка В.
И., Буркат В. П. Результаты использования в селекции лебединского скота
быков-призводителей различных генотипов // Нове методы селекции в биотехнологии
и животноводстве.- К.: 1991.-Ч.1.-с. 120-121.
15.
Мацибора В.І., Економіка
сільського господарства.-К.: Вища школа, 1994.-415 с.
16.
Милашенко В. В., Петрова
А. М., Гуков А. И. Адаптация голштинского скота к условиям Ставрополя //
Зоотехния.-1993.-№6.-с. 9-10.
17.
Полковникова А. П. Спосіб
контролю за пристосованістю стад великої рогатої худоби до умов утримання //
Нове у методах зоотехнічних досліджень.- Харків, 1992.- Ч.1.-с. 10-14.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 |