Реферат: Культура козацької доби та українського бароко
Д.
Бортнянський. Опери “Креонт”, “Алкід”, “Квінт Фабій”, “Сокіл”, “Син-суперник”,
“Свято сеньйора”; фортепіанні сонати До мажор, Фа мажор; хорові концерти (39).
У II
половині XVIII ст. на зміну одночастинному партесному концерту (духовної
музики) приходить 4-частинний чотириголосний духовний концерт. У ньому
виявляється прагнення до відображення людських почуттів і настроїв. У мелодику
проникають інтонації народних пісень – українських та російських. Фундатором
жанру вважається М. Березовський.
У культурі XVII-XVIII ст. знайшли відображення кращі риси
українського національного характеру – прагнення до свободи, осудження зла,
соціальної несправедливості, прагнення до розвитку в людині добрих початків.
Гуманістична спрямованість української культури XVI-XVIII ст. свідчила про
прихильність національних митців до формування і поширення загальнолюдських
цінностей як ідеалу взаємовідносин між людьми.
Культура
України XVI-XVIII ст. є складовою частиною історії українського народу, який у
важкій боротьбі за свою свободу і незалежність зумів не тільки зберегти
існуючі, а й створити нові національні культурні надбання. Цьому сприяли відхід
від середньовічних канонів, поширення ідей просвітництва і водночас збереження
традицій часів Київської Русі. Все це дало можливість українському народу
зробити неоціненний внесок у процес подальшого розвитку національної культури
майбутніх поколінь, у скарбницю світової культури.
Наприкінці
XVIII ст. закінчилася бурхлива і багатогранна культурна епоха. В результаті
завоювань Петра I Росія здобула на Балтійському морі жадане “вікно в Європу”, а
потреба в ролі України як посередника культурних впливів відпала. Кордони
Імперії обмежили контакти України із Заходом. Тепер плодами “європеїзації”, інтелектуальним
потенціалом України користувалась Росія, завдяки чому вона стала в авангарді
культурного розвитку. Водночас ізольована і схильна до традиціоналізму Україна
скотилася до провінціалізму. Після втрати політичної автономії над нею нависла
загроза втрати й культурної самобутності.
|