Контрольная работа: Методи наукових досліджень
Індукція (від латинського inductio -
наведення) являє собою умовивід від часткового до загального, від окремих
фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів класу
робиться висновок про клас в цілому. Як метод дослідження індукції - це процес
дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів
до загальних положень.
Дедукція (від латинського deductio -
виведення) - це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини
робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Дедуктивним у
широкому розумінні вважається будь-який вивід взагалі, у більш специфічному і
найбільш поширеному розумінні - доведення або виведення твердження (наслідку) з
одного або кількох інших тверджень (посилань) на основі законів логіки, що
мають достовірний характер. У випадку дедуктивного висновку наслідок міститься
у посиланнях приховано, тому вони повинні бути одержані з них на основі
застосування методів логічного аналізу.
Змістом дедукції як методу пізнання є
застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.
Важливою передумовою дедукції у практиці пізнання є зведення конкретних завдань
до загальних і перехід від розв´язання завдання у загальному вигляді до
окремих його варіантів.
Моделювання - непрямий, опосередкований
метод наукового дослідження об´єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких
неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосуванні моделі
як засобу дослідження. Суть моделювання полягає в заміщенні досліджуваного об´єкта
іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або
матеріально реалізовану систему, котра, відображаючи чи відтворюючи об´єкт
дослідження, здатна замістити його так, що вона сама стає джерелом інформації
про об´єкт пізнання. Моделі можуть бути фізичні, математичні, природні,
достатньо адекватні досліджуваному явищу, процесу.
Серед методів теоретичних досліджень
передусім слід назвати історичний, логічний, системний, когнітивний,
моделювання та ін. методи системного аналізу, які передбачають вивчення
складних об´єктів, систем в комплексі. Тут широко використовуються ЕОМ
для вирішення і аналізу складних математичних задач щодо оптимізації процесів і
управління процесами на транспорті та великих підприємствах.
До методів теоретичного дослідження слід
також віднести:
- метод сходження від абстрактного до
конкретного;
- метод ідеалізації;
- метод формалізації;
- аксіоматичний метод.
Сходження від абстрактного до конкретного -
це одна з форм наукового пізнання. Згідно з цим методом мислення бере свій
початок від конкретного в дійсності до абстрактного в мисленні і від нього - до
конкретного в мисленні.
Метод ідеалізації - мислене конструювання
об´єктів, яких немає в дійсності, або які практично нездійсненні. Мета
ідеалізації: позбавити реальні об´єкти деяких притаманних їм властивостей
і наділити (мислено) ці об´єкти певними нереальними і гіпотетичними
властивостями. При цьому мета досягається завдяки:
- багатоступінчастому абстрагуванню;
- переходу думки до кінцевого випадку
розвитку якоїсь властивості;
- простому абстрагуванню.
Формалізація - метод вивчення різноманітних
об´єктів шляхом відображення їхньої структури в знаковій формі за
допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.
Переваги формалізації:
- вона забезпечує узагальненість підходу до
вирішення проблем;
- символіка надає стислості та чіткості
фіксації значень;
- однозначність символіки (уникаємо
багатозначності звичайної мови);
- дає змогу формувати знакові моделі об´єктів
і замінювати вивчення реальних речей і процесів вивченням цих моделей.
Завдяки своїй специфічності, формалізація
забезпечує узагальненість підходу до розв´язання пізнавальних проблем.
Крім того, символіка штучної мови надає стислості й чіткості фіксації значень
формалізованих об´єктів пізнання, надає однозначності розуміння їх
структури (на відміну від двозначності при застосуванні звичайної мови).
Формалізація, як правило, пов´язана
із застосуванням математичного апарату. Як метод, формалізація, зводить
дослідження реальних змістових сторін об´єктів, властивостей і відношень
до формального дослідження відповідних їм знаків (абстрактних об´єктів);
широко застосовується при математичному моделюванні у багатьох галузях науки.
Серед великої різноманітності
загальнонаукових методів окремо виділяють історичний і логічний методи
дослідження, які дозволяють мислено відтворити досліджуваний об´єкт у
всій його об´єктивній конкретності, уявити і зрозуміти його в розвитку.
За допомогою логічного методу дослідник на основі опрацювання, критичного
аналізу і формулювання своїх пропозицій розвиває існуючі теоретичні уявлення
або висуває нові теоретичні припущення. Історичний метод надає можливість для
всебічного дослідження явищ і подій у хронологічній послідовності, щоб відкрити
їх внутрішні зв´язки та закономірності розвитку.
Загальнонауковий статус мають математичні
(тобто кількісного вивчення процесів і явищ) і, зокрема, аксіоматичний,
статистичний, а також системно-структурні, кібернетичні, теоретико-інформаційні
методи досліджень. Математичні методи важливого значення набувають при обробці
матеріалів дослідження.
Аксіоматичний метод - це засіб побудови
наукової теорії, при якому без доведення приймаються деякі твердження (аксіоми),
а потім використовуються для доведення інших тверджень (теорем) за логічними
правилами.
Література
1. «Основи наукових досліджень» Навчальний посібник / Цехмістрова Г.С.
- Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.
|
